Справа № 2-1307/10 р.                          

                                                  РІШЕННЯ

                                                      ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

02  липня 2010  року  Кілійський районний суд Одеської області у складі  

головуючого  судді  Тюміна О.Г. , при секретарі  Нанєвій А.В.,

за участю позивача  ОСОБА_1, представника ОСОБА_2        

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кілія цивільну справу за позовом             ОСОБА_1  

до  Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»

про стягнення середнього заробітку  за час  затримки виплати розрахунку, моральної та матеріальної  шкоди ,

                                          В С ТА Н О В И В

14 березня 2009 року позивач   звернувся до Кілійського районного суду  із зазначеним позовом , який під час розгляду справи  уточнив шляхом подання уточненої позовної заяви, в якій остаточно просить стягнути з відповідача :

- середній заробіток за час затримки виплати розрахунку за період з 27.02.2009 року (дня звільнення) по 20.06.2009 року (день виплати розрахунку) в сумі  12672,45 грн.,

- моральну шкоду  в сумі 2000 грн., заподіяну порушенням права на своєчасне отримання заробітної плати, та розрахунку при звільненні,

- матеріальну шкоду в сумі 180 грн., яка полягає в витратах на поїздки до місця знаходження відповідача для отримання розрахунку після звільнення;

- витрати на правову допомогу в сумі 2000 грн.

Підтримавши в судовому засіданні позов, позивач пояснює, що 27.02.2009 року його було звільнено в зв’язку із скороченням штату. Заробітна плата виплачувалась йому шляхом зарахування належних сум на його рахунок у відділенні Райфайзен Банк Аваль. В день звільнення йому не було виплачено розрахунок. Остання сума  розрахунку  відповідачем  перераховано на його рахунок 20.06.2009 року. Затримкою виплати розрахунку йому заподіяна моральна шкода, яка полягає в тому , що не  отримавши своєчасно  належні  йому суми , він був позбавлений можливості нормального  задоволення життєвих потреб як своїх, так і своєї сім’ї ,  був змушений  неодноразово виїжджати до м. Одеси для отримання розрахунку, чим йому заподіяна матеріальна шкода в сумі 180 грн. Для захисту порушеного права   він був змушений звернутися до суду , для чого оплатив правову допомогу адвоката в сумі 2000 грн.

Відповідач про час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, в судове засідання не прибув , надав письмове заперечення на позов, в якому зокрема  зазначає, що  на дату звільнення позивача – 27.02.2009  року  позивачу була нарахована та належала до виплати заробітна плата в сумі 2910,71 грн., з яких 299,92 грн. виплачена 19.03.2009  року, 84,20 грн. виплачена 01.04.2009  року. За лютий 2009 р. нарахована  вихідна допомога в сумі 2411, 81 грн., 599,20 грн. відпускних, 32,96 грн. компенсації, а всього 2526,59 грн., яка виплачена 02.03.2009  року ( 700 грн.), 26.05.2009  р. (1826,59 грн.). В березні 2009 року нарахована компенсація в сумі 39.95 грн., яка виплачена 15.06.2009  року.

 Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст. 224 ЦПК України.  

Заслухавши пояснення  позивача та представника , дослідивши заперечення відповідача, надані у справі  докази та розглянувши справу в межах позовних  вимог , суд вважає позов обґрунтованим та таким , що підлягає  частковому  задоволенню.

В судовому засіданні встановлено наступні обставини справи та відповідні ним правовідносини.

Сторони у справі знаходились в трудових правовідносинах , в яких позивач працював машиністом крану ВАТ «Мостобуд» Мостоотряду № 23. що підтверджується записами в трудовій книжці позивача.

Листом без дати відповідач повідомив позивача про звільнення в зв’язку з скороченням чисельності працівників 18 квітня 2009 року.

Наказом № 22-к від 27 лютого 2009 року позивача звільнено за ст. 40 п.1 КЗпП України за скороченням штату відповідно до його заяви.

Згідно довідок  вих. № 111 від 23.07.2009 року , № 140 від 27.10.2009 року , наданих  відповідачем , належні позивачу  на день його звільнення – 27.02.2009 року суми заробітної плати, вихідної допомоги , компенсацій, відпускних  було виплачено 19.03.2009 року, 01.04.2009 року, 02.03.2009 року, 26.05.2009 року , 15.06.2009 року.

Згідно інформації про рух грошових коштів по рахунку,  відкритому Одеською обласною дирекцією «Райфайзен Банк Аваль»  на ім’я ОСОБА_1 , останнє  зарахування коштів здійснено 20.06.2009 року

Спірні правовідносини регулюються ст. 24 Закону України „Про оплату праці”, ст. 116 КЗпП України , відповідно до яких , при звільнені працівника виплата всіх сум , що належать йому від підприємства , провадиться в день звільнення , а якщо працівник в день звільнення не працював , то не пізніше наступного дня після пред’явлення  вимоги про розрахунок.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку у строки , зазначені в ст. 116 КЗпП  , підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.  

Як зазначено в п. 21 Постанови Пленуму  Верховного Суду України  № 13 від 24.12.1999 р., при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того , що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати , затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995 р. № 100.

Відповідно до п. 2  Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердже-ного Постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 08.02.1995 р.  середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.

Згідно довідки , наданої відповідачем, середньомісячна заробітна плата позивача складає 2534,49 грн.

Таким чином, судом достовірно встановлено, що відповідачем на порушення вимог законодавства в день звільнення позивача – 27 лютого 2009 року не було  перераховано на його рахунок , тобто не було виплачено  всі належні йому суми.  Ці суми відповідачем перераховувались частками і  їх перерахування завершено, тобто завершена виплата розрахунку ,  20.06.2009 року. Строк затримки виплати розрахунку складає 3 місяця 20 днів. Виходячи з розміру середньомісячної заробітної плати 2534,49 грн. , середня заробітна плата за час затримки виплати розрахунку складає 9907,87 грн. які підлягають стягненню на користь позивача  з  утриманням  податку на доходи фізичних осіб та інші загальнообов’язкові  платежі, якщо вони не нараховувались.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його  законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв’язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Приймаючи до уваги те , що порушення  права позивача  на своєчасне  отримання заробітної плати  поставило його у скрутне становище, позбавило можливості забезпечити свої життєві потреби за рахунок зароблених трудом  коштів, вимагало від нього  додаткових зусиль для організації свого життя , суд вважає, що порушенням відповідачем прав позивача  заподіяно  моральну шкоду , в зв’язку з чим вважає позовні вимоги про стягнення моральної шкоди  такими, що підлягають частковому задоволенню з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань.

Вимоги позивача щодо стягнення  матеріальної шкоди  в сумі 180 грн., яка за його поясненнями  полягає  у витратах на проїзд до місця знаходження  адміністрації підприємства не підлягають задоволенню, оскільки позивачем не надано доказів заподіяння матеріальної шкоди.

Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Згідно квитанції та договору на отримання правової допомоги , позивачем сплачено за її надання 2000 грн.

Керуючись ст.ст.10,11,209,212,214-215,224-226 ЦПК України, суд

                                              ВИРІШИВ  :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 9907,87 грн., відшкодування моральної шкоди в сумі  1000 грн. та 2000 грн. витрат на оплату правової допомоги,  а всього 12907,87 коп. Інші позовні вимоги залишити без задоволення.

Зобов’язати  відповідача нарахувати та утримати з загальної суми заробітної плати податок на доходи фізичних осіб та інші загальнообов’язкові  платежі, якщо вони не нараховувались.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд» на користь держави державне мито в сумі 107грн. 57 коп. та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області  через Кілійський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив , за письмовою заявою відповідача  поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

           Суддя                                                       О.Г.Тюмін