УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" червня 2010 р. Справа № 2а-1526/09
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Католікяна М.О. (доповідач),
суддів Бишевської Н.А. Добродняк І.Ю ,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Якимівському районі Запорізької області на постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 31 серпня 2009 року, ухвалену в адміністративній справі № 2а-1526/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Якимівському районі Запорізької області про визнання відмови протиправною, зобов’язання вчинити дії,
у с т а н о в и л а:
В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Якимівському районі Запорізької області просить скасувати постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 31.08.2009 року, якою позовні вимоги задоволені частково: визнано неправомірною відмову відповідача у здійсненні перерахунку і виплаті підвищення до пенсії позивачу; зобов’язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з урахуванням фактично отриманих сум підвищення. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У скарзі апелянт посилається на те, що розмір мінімальної пенсії за віком, визначений Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», застосовується для розмірів пенсій, призначених згідно із цим законом. Підвищення пенсій позивачу як дитині війни сплачувалося з 01.01.2008 р. у відповідності із Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни, що підтверджується відміткою у пенсійному посвідченні (а.с. 5).
В силу ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на 2006 рік згідно з п. 17 т. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»п. 17 ст. 77 був виключений, встановлено поетапне запровадження пільг дітям війни, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за результатами виконання бюджету у першому півріччі у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Водночас такий порядок у 2006 році не було визначено.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для зобов’язання відповідача здійснити перерахунок позивачу підвищення до пенсії за 2006 рік.
Пунктом 11 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Рішенням Конституційного суду України від 09.07.2007 р. визнана такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), та втратила чинність з 09.07.2007 р. ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»на 2007 рік.
Позов про перерахунок підвищення до пенсії за 2007 рік заявлено лише у липні 2009 року, тобто з порушенням річного строку звернення до суду. Докази поважності порушення строку у матеріалах справи відсутні, тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про перерахунок підвищення до пенсії за друге півріччя 2007 року.
Відповідно до пп. 2 п. 41 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»текст ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було викладено у наступній редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів».
Частиною 4 ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що учасникам війни, нагородженим орденами і медалями СРСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної Війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни –на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Оскільки з 01.01.2008 р. прожитковий мінімум для непрацездатних осіб складав 470,00 грн., то відповідач із січня 2008 року правильно виплачував надбавку позивачу у розмірі 47,00 грн.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. положення п. 41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»було визнано неконституційними.
Після 22.05.2008 р. відповідач продовжував виплачувати підвищення до пенсії позивачу у розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком, тому суд обґрунтовано зобов’язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити щомісячну доплату до пенсії позивачу з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
При цьому, ураховуючи пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом, суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги постанову Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530, якою встановлені менші розміри підвищення до пенсії дітям війни, ніж передбачені ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
До набрання законної сили рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. підстави для перерахунку підвищення до пенсії позивачу як дитині війни за період з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. відсутні, оскільки зазначене рішення не має зворотної дії.
Таким чином, відповідача у справі обґрунтовано зобов’язано судом першої інстанції провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
За таких обставин постанова відповідає вимогам закону, і підстав для її скасування не має.
Керуючись ст.ст. 195, 197, п. 1 ст. 198, ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Якимівському районі Запорізької області залишити без задоволення.
Постанову Якимівського районного суду Запорізької області від 31 серпня 2009 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її постановлення шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий: М.О. Католікян
Суддя: Н.А. Бишевська
Суддя : І.Ю. Добродняк