АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м . Чернівці « 13 » липня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого Тарбинського В.Г.
суддів Рулякова В.І., Колотила О.О.
за участю прокурора Єжелева П.П.
та засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від « 29 » квітня 2010 року.
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та житель с. Бабин
Кельменецького району Чернівецької області, українець, громадянин України, з повною загальною середньою освітою, неодружений, непрацюючий, раніше судимий :
- 16.07. 2007 року Сокирянським районним судом Чернівецької області за ст. 153 ч.1 КК України у виді 4-х років позбавлення волі та штрафу у розмірі 550 гривень і 15.12.2008 року звільнений умовно-достроково на один рік 11 місяців 10 днів, -
засуджений за ст. 122 ч.1 КК України на 2 (два) роки і 6 (шість) місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України остаточну міру покарання ОСОБА_1 призначено за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за даним вироком, невідбуту міру покарання за вироком Сокирянського районного суду Чернівецької області від 16 липня 2007 року і остаточну міру покарання призначено у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі та 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень штрафу.
Справа № 11-214/2010 р. Головуючий у І інстанції: Харабара І.В.
Категорія ст. 122 ч.1 КК України Доповідач: Тарбинський В.Г.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь обласної комунальної установи «Чернівецька обласна клінічна лікарня» 1394 (одну тисячу триста дев'яносто чотири) гривні 25 копійок витрат понесених на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 1 640 (одну тисячу шістсот сорок) гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 25 000 (двадцять п'ять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислено з моменту його затримання, тобто з 30 грудня 2009 року.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено - тримання під вартою.
Згідно вироку суду, 07.09.2009 року приблизно о 20 годині 00 хвилин житель с. Бабин Кельменецького району Чернівецької області - ОСОБА_3, по одній із вулиць вказаного села гнав з пасовища додому корову. Попереду нього йшли його односельчани - ОСОБА_1 та ОСОБА_4, до яких він звернувся з проханням відійти в сторону та дати прохід корові, на що ОСОБА_4 відійшов одразу на узбіччя, а ОСОБА_1 – залишився на місці. Коли ОСОБА_3 пройшов повз ОСОБА_1, останній наздогнав його та на ґрунті давніх неприязних відносин умисно наніс йому удар кулаком в праву половину обличчя, від чого потерпілий впав на землю. Знаходячись на землі, ОСОБА_3 спробував підвестись, тоді ОСОБА_1 знову наніс один удар ногою по обличчю та висловив в його адресу словесну загрозу фізичною розправою, а потім наніс ще один удар ногою по його обличчю, чим спричинив останньому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості, що потягли за собою довготривалий розлад здоров'я.
В апеляціях:
- потерпілий ОСОБА_3 просить вирок Кельменецького районного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, із-за м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання та відмови в задоволенні у повному розмірі його позовних вимог, а саме, моральної шкоди в сумі 50 000 гривень.
Крім того, посилається і на те, що судом не було достатньо враховано його думку щодо призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання;
- засуджений ОСОБА_1 просить врахувати пом»якшуючі обставини, які не були враховані судом першої інстанції – щиросердечне розкаяння, активне сприяння розкриттю злочину, стан його здоров»я і що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина.
Також просив застосувати ст. 69 КК України та пом'якшити призначене йому судом покарання.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію та просив вирок суду щодо нього змінити і застосувати ст. 69 КК України, думку прокурора, який просив вирок суду щодо ОСОБА_1 залишити без змін, розглянувши справу, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Районний суд вірно встановив фактичні обставини справи і прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України з врахуванням тих доводів, які наведені у вироку суду.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаних злочинів, доведена його показаннями і потерпілого ОСОБА_3 та іншими зібраними по справі доказами.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 122 ч.1 КК України, як скоєння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров'я.
При призначенні покарання засудженому ОСОБА_1 районний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та всі обставини справи, зокрема, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, що він є особою молодого віку і що на його утриманні знаходиться неповнолітня дитина, тобто ті, на які є посилання в апеляції засудженого.
З врахуванням обставин справи, даних про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, ступеня тяжкості вчиненого злочину, його посередню характеристику за місцем його проживання, а також те, що вказаний злочин він вчинив, будучи умовно-дострокового звільненим від відбуття покарання, колегія суддів вважає, що міру покарання, призначену судом ОСОБА_1, слід залишити, оскільки вона є необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Підстав для застосування засудженому ст. 69 КК України суд не вбачає.
Разом з тим, що стосується посилань потерпілого ОСОБА_3 в апеляції на те, що судом невірно йому було відмовлено у задоволенні в повному розмірі його позовних вимог, а саме, моральної шкоди в сумі 50 000 гривень, то вони є необґрунтованими.
Обставини, на які посилався апелянт, були предметом перевірки та досліджень у суді і при постановлені вироку судом, відповідно до вимог закону, були враховані обставини при яких були заподіяні ОСОБА_3 тілесні ушкодження, знаходження його на лікуванні, тяжкість заподіяної моральної травми та інші відношення.
Виходячи з матеріалів справи та доказів зібраних по справі, суд правильно визначив розмір моральної шкоди, заподіяний засудженим потерпілому – 25 000 грн.
Крім того, посилання потерпілого ОСОБА_3 на те, що судом не було достатньо враховано його думку щодо призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання є надуманими та спростовуються матеріалами справи, а тому підстав для задоволення апеляції потерпілого суд не знаходить.
При прийнятті даного рішення суд керувався вимогами закону і ним прийнято вірне рішення
З огляду на наведене, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляції засудженого ОСОБА_1 та потерпілого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Кельменецького районного суду Чернівецької області від « 29 » квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без змін.
Головуючий В.Г. Тарбинський
Судді В.І. Руляков
О.О. Колотило