справа № 2а-5256/10/0670
категорія 6.2
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С.,
при секретарі - Янушевській В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації < Текст >
до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області < Текст >
про скасування постанови,-
встановив:
У червні 2010 року управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації звернулося до суду з позовом до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про скасування постанови. Свої вимоги позивач мотивує тим, що до них незаконно застосований штраф в розмірі 340,00 грн. за невиконання рішення Лугинського районного суду, оскільки відповідно до абзацу 1 п.3.5 наказу Державного казначейства України від 05.10.2001 року №175 "Про затвердження Порядку примусового списання коштів органами Державного казначейства" примусове списання коштів органами Державного казначейства проводиться в межах асигнувань на поточний рік, передбачених у затвердженому кошторисі доходів і видатків. У зв’язку з чим, за рахунок цих напрямків фінансуванням не передбачено відшкодування коштів за позовними заявами, штрафів та виконавчого збору. Згідно ст. 95 Конституції України будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків, визначаються виключно Законом України "Про Державний бюджет України", тобто, Закон України "Про Державний бюджет" має пріоритетне значення щодо інших законів протягом року.
Відповідно до вимог ст.ст.4, 8, 9, 25, 48 Бюджетного Кодексу України та ч.2 ст.9 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення повинно проводитися виключно органами Державного казначейства України з рахунків, де облуковуються кошти на відповідні бюджетні програми в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Позивач просить скасувати постанову державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області. Позивач просить суд скасувати постанову відповідача від 16 червня 2010 року про накладання штрафу.
Позивач направив на адресу суду заяву в якій просив справу розглянути у відсутність його представника, позов підтримав в повному обсязі.
Представник відповідача просив справу розглядати у його відсутність. Надав суду письмові заперечення.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою відповідача від 22 лютого 2010 року відкрито виконавче провадження ВП №17569337 про зобов’язання позивача провести перерахунок на користь ОСОБА_1 недоотриманої щомісячної грошової допомоги передбаченої ст. 37 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 30.09.2004 року по 31.08.2005 року з урахуванням фактично виплачених сум.
30.03.2010 року відповідачем на адресу позивача було направлено вимогу про виконання виконавчого листа №2-а-125/07 виданого Лугинським районним судом Житомирської області.
Управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації 02.04.2010 року направило на адресу підрозділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області повідомлення про неможливість виконати в зв’язку з відсутністю бюджетних асигнувань на дані види виплат.
Постановою відповідача від 16 червня 2010 року за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця на боржника, позивача, було накладено штраф в розмірі 340 грн.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами Іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.
Згідно п.1 ч.1 ст. Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів. Державною виконавчою службою підлягають виконанню виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
Реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов’язань не може бути прийняте судом до уваги. У справі "Кечко проти України" Європейський суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцією та практику Суду як джерело права.
Крім того, позивач не позбавлений права відповідно до ст.11-1, ст.33 Закону України " Про виконавче провадження", за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або робить його неможливим - звернутись до суду із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання, що ним не було вчинено.
Враховуючи наведене, відповідач діяв на підставі Закону та у межах своїх повноважень, а тому позовні вимоги в частині скасування постанови про накладання штрафних санкцій є безпідставними.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
У задоволенні позовних вимог управління праці та соціального захисту населення Лугинської районної державної адміністрації до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Житомирській області про скасування постанова відмовити.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.С. Токарева
Повний текст постанови виготовлено: < Дата >
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.