У Х В А Л А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  13 липня 2010 року                             м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої         -     судді Кожух О.А.

суддів             -     Куцина М.М., Собослоя Г.Г.

при секретарі         -     Рогач І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгород апеляційну скаргу міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_1 до міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, ОСОБА_2 про  звільнення майна з-під арешту та виключення його з опису, -

в с т а н о в и л а:

       ОСОБА_1 у грудні 2009 року звернувся до суду із вказаним  позовом та просив суд звільнити з-під арешту та виключити з акту опису належні йому на праві приватної власності дві земельні ділянки, розташовані с. Оноківці, мікрорайон «Шахта» Ужгородського району: -  площею 0,0400 га, кадастровий номер 2124884801:03:001:0222; - площею 0,0816 га., кадастровий № 2124884801:03:001:0221. Позов мотивовано тим, що вказані земельні ділянки він придбав у відповідача ОСОБА_2 згідно договорів купівлі-продажу, укладених 7 липня 2009 року, проте позивачу стало відомо, що на ці земельні ділянки накладено арешт та оголошено заборону на їх відчуження. В Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна вказано, що арешт накладено на підставі постанов МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції, причому боржником зазначено ОСОБА_2

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2010 року позов задоволено.

Апелянт просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на праві власності належали дві земельні ділянки, розташовані с. Оноківці, мікрорайон «Шахта» Ужгородського району:  площею 0,0816 га., згідно Державного акту Серії ЯЕ № 448726, виданого 17 липня 2008 року, та площею 0,0400 га, згідно Державного акту Серії ЯЕ № 466069, виданого 24 січня 2009 року (а.с. 19, 20). Відповідно до довідок, виданих 29.04.2009 Закарпатською регіональною філією ДП «Центр державного земельного кадастру» реєстратором Ужгородського реєстраційного відділу, на зазначені земельні ділянки обмеження, обтяження   та   сервітути   не   реєструвались  (а. с. 25, 82).  7  липня  2009  року  між  

___________________________________________________________

Справа № 22-2661/2010                             Номер рядка статистичного звіту  5

Головуючий у першій інстанції:  Малюк В.М.    

Суддя - доповідач – Кожух О.А.

ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) було укладено договори купівлі-продажу вказаних земельних ділянок, які зареєстровані в реєстрі за № 811 та за № 815 (а.с.15, 17) та зареєстровані в Державному реєстрі правочинів 07.07.2009 (а.с.16, 18). На Державних актах про право власності на ці земельні ділянки нотаріусом здійснено відповідні відмітки про перехід права власності на них до ОСОБА_1 Вказані договори купівлі-продажу ніким не оспорювались і є дійсними.

На виконанні у відділі державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавчий лист № 1-223, виданий Ужгородським міськрайонним судом 04.05.2000, згідно якого з ОСОБА_2 на користь АППБ «Аваль» стягнуто суму боргу в розмірі 131303,96 грн. Кількома постановами державного виконавця на все майно ОСОБА_2, без деталізації цього майна, накладався арешт, і відповідні записи містяться в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна (а.с.48-50).

13 листопада 2009 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції було складено акт опису й арешту майна, куди включено дві земельні ділянки - площею 0,0816 га., кадастровий № 2124884801:03:001:0221, Державний акт Серії ЯЕ № 448726 від 17 липня 2008 року, та  площею 0,0400 га, кадастровий номер 2124884801:03:001:0222; Державний акт Серії ЯЕ № 466069 від 24 січня 2009 року (а.с.80-81). Проте 13 листопада 2009 року було накладено арешт на майно, власником якого на той час уже був ОСОБА_4.

Зважаючи на викладене, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про звільнення належного ОСОБА_1 майна з-під арешту та виключення його з опису.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду. Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

            Керуючись ст. 304, п.1 ч.2 ст. 307, ст. 308, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу міського відділу державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції – відхилити

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 23 березня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

    Головуюча            

    Судді