Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 липня 2010 року                                                      м. Ужгород

Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області у складі:

головуючої         -     судді Кожух О.А.

суддів             -     Павліченка С.В., Кондора Р.Ю.

при секретарі     -     Медяник Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу за апеляційною скаргою відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

в с т а н о в и л а :

    У липні 2009 року позивач звернулась до суду із позовом, в якому просила стягнути з відповідачів солідарно 30000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок пошкодження дерев’яної бесідки через необережне поводження відповідачів з вогнем.  

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року позов задоволено.

Відповідачами подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на недоведеність обставин, що мають значення для справи і які суд вважав встановленими,  просять рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.  

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з’явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та відмовний матеріал № 786, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.  

Відповідно до ст.ст. 10, 11, 59, 60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечувалось відповідачами, 26 травня 2009 року внаслідок необережного поводження відповідачів з вогнем було пошкоджено сусідню дерев’яну споруду (бесідка).

 Задовольняючи позов в частині відшкодування матеріальної шкоди суд першої інстанції вважав доведеним, що вартість пошкодженої альтанки становить 30000 грн.

Проте такі висновки суду не підтверджені відповідними доказами по справі.

Так, позивачем не було надано жодних допустимих доказів (квитанції, накладні, чеки, акти виконаних робіт тощо) на підтвердження вартості альтанки та її оздоблення (як зазначено у позовній заяві - 22500 грн. та 7500 грн., відповідно).  

Відповідно до висновку судової будівельно–технічної експертизи, що призначалась апеляційним судом, вартість альтанки на дату оцінки становить 16255,2 грн. і, на думку експерта, проведення робіт по її ремонту чи реконструкції є недоцільним. Вартість аналога альтанки на день проведення експертизи становить 16255,2 грн.

Таким чином, на користь позивачки у відшкодування матеріальної шкоди слід стягнути 16255,20 грн.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судова колегія виходить з наступного.

Моральна шкода, зокрема, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку із знищенням чи пошкодженням її майна (п.3 ч. 2 ст. 23 ЦК України), відшкодовується особою, яка її завдала (ч. 1 ст 1167 ЦК України), а розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. Моральна шкода відшкодовується одноразово, незалежно від майнової шкоди та не пов’язана з розміром цього відшкодування (ст. 23 ЦК України). Також враховується інтенсивність і тривалість психічних переживань особи, характер негативних наслідків дій відповідачів.

Оскільки майно позивачки було пошкоджено внаслідок дій відповідачів, то вона має право на відшкодування моральної шкоди.

Суд першої інстанції визначив до стягнення на користь позивачки 10000 грн. Проте, зважаючи на обставини справи, враховуючи інтенсивність і тривалість психічних переживань позивачки, характер негативних наслідків, а також вимоги розумності та справедливості, судова колегія вважає, що з відповідачів на користь позивачки слід стягнути 2000 гривень у відшкодування моральної шкоди.

За таких обставин рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року слід змінити з підстав, передбачених п. 4 ст. 309 ЦПК України – неправильне застосування норм матеріального права - стягнути з відповідачів 16255,20 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та 2000 грн.. у відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати, і у разі часткового задоволення позову судові витрат и присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимоги. Зважаючи на часткове задоволення як позову, так і апеляційної скарги колегія суддів не вирішує питання про розподіл витрат, понесених сторонами по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Позивачем сплачено 1700 грн. за проведення судової експертизи. Оскільки вимога про відшкодування матеріальної шкоди задоволена частково (54 % від заявленої вимоги), то з відповідачів слід стягнути на користь позивача витрати по оплаті судової будівельно-технічної експертизи в сумі 918 грн.

Керуючись ст. 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 –  задовольнити частково.

Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 19 жовтня 2009 року – змінити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 16255 (шістнадцять тисяч двісті п’ятдесят п’ять) гривень 20 коп. у відшкодування заподіяної матеріальної шкоди, 2000 (дві тисячі) гривень у відшкодування моральної шкоди та 918 (дев’ятсот вісімнадцять) гривень у відшкодування витрат по оплаті судової будівельно-технічної експертизи.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено шляхом подачі протягом двох місяців касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча :             Судді: