Справа № 2-3417/2010 р.

З А О Ч Н Е  Р І Ш Е Н Н Я

ІМ*ЯМ УКРАЇНИ

26 липня 2010  року Ленінський районний суд м. Луганська у складі:

головуючого судді СУРНІНОЇ Л.О.,

при секретарі ЄСАУЛЕНКО Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Луганську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

В С Т А Н О В И В:

      Позивач звернувся із позовом про розірвання шлюбу, зазначивши, що 06.05.2001 року було зареєстровано шлюб з відповідачкою. Спільних дітей від шлюбу немає. Позивач вказує, що з січня 2010 року між сторонами припинені шлюбні відносини через постійні сварки. У дійсний час сторони не бажають спілкуватися. Спору про поділ майна не має. Враховуючи вищевикладене, позивач просить розірвати шлюб.

Позивач у судове засідання не з’явився, до його початку надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності в якій підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідачка до судового засідання не з’явилася, про дату, час та місце розгляду пред’явленого до неї позову була повідомлена належним чином, заяви про розгляд справи за її відсутністю не надходило. Таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідачка  не з’явилася до суду без поважних причин. Відповідно до вимог ст. 169 ч. 4, ст.  224 ЦПК України, заслухавши думку позивача, суд вважає можливим прийняти заочне рішення на підставі доказів, що є у справі.

    Дослідивши матеріали справи, заслухавши позивача, суд вважає, що є підстави для задоволення позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред’явлений одним із подружжя.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з’ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу (ч. 2 ст. 114 СК України).

    Судом встановлено, що 06.05.2001 року було зареєстровано шлюб з відповідачкою. Спільних дітей від шлюбу немає. Позивач вказує, що з січня 2010 року між сторонами припинені шлюбні відносини через постійні сварки. У дійсний час сторони не бажають спілкуватися. Спору про поділ майна не має. Таким чином, суд вважає, що родина фактично розпалась, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечили б інтересам позивача.

Вимоги про поділ майна і утримання дитини не заявлені.

Витрати по справі покладаються на позивача.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 59, 60, 169, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, ст. ст. 110-112 Сімейного Кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

    Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 06.05.2001 року у Артемівському відділі реєстрації актів цивільного стану Луганського міського управління юстиції, актовий запис №193, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати в сумі 17 грн. 00 коп. ОСОБА_2 від витрат звільнити.

Заочне рішення може бути переглянуто Ленінським районним судом м. Луганська за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через суд Ленінського району м. Луганська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення  заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не входить до строку на апеляційне оскарження рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку, встановленому ЦПК України.

ГОЛОВУЮЧИЙ: