КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДОНЕЦЬКА

_____________________________________________________________________________

                                                              №  2-348-10

РІШЕННЯ

Іменем  України

23 липня 2010 року                      Кіровський районний суд м. Донецька у складі :

головуючої – судді                       Святохи Л.В.

при секретарі                                Сугань Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом АТ «Банк «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                                                                     ВСТАНОВИВ :

     Позивач звернувся до суду з позовом, в якому вказав, що 1.02.2007 р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 419 Р, згідно до якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 15000 гр. строком до 1.02.2010 р. з виплатою щомісячної комісійної винагороди у розмірі 262,50 гр. В забезпечення виконання договору позивачем був укладений договір поруки з ОСОБА_2 № 419 н/п від 1.02.2007 р. Позичальник  з 19.05.2009 р. не виконує свої зобов*язання, внаслідок чого станом на 22.07.2010 р. має заборгованість в сумі 10851,04 гр., яка складається з : 4081,00 гр. – суми неповернутого кредиту, 6770,04 гр. – нарахованої пені з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочки відповідно до п.6.1. кредитного договору на день подання позову (12.08.2009 р.) Просив стягнути з відповідачів солідарно 10851,04 гр.

        В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги та надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позові.

        Представик відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_3 позов визнала частково та суду пояснила, що її батько ОСОБА_1  дійсно допустив заборгованість за кредитним договором в зв*язку з тяжким матеріальним становищем в родині, оскільки є пенсіонером, отримує невелику пенсію, а в з*язку з економічною кризою та інфляційними процесами в країні різко зросли ціни та знизився рівень життя.  Крім того, вона, представник відповідача – його донька, яка проживає разом з ним, захворіла на онкологічне захворювання, перенесла   хірургічну операцію, зараз продовжує лікування, на що потребуються значні кошти, які надає батько. На протязі перебування справи в провадженні суду вони частково погасили заборгованість, але усі кошти перераховувались на сплату комісійних. Не заперечувала проти стягнення заборгованості за кредитом в сумі 4081 гр., просила знизити розмір пені.

        Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з*явився, про день слухання справи був повідомлений належним чином. За таких обставин і, враховуючи думку учасників процесу, суд вважає можливим слухати справу у відсутності відповідача ОСОБА_2

         Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

          Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

        Згідно представленої суду копії кредитного договору  № 419 Р від 1.02.2007 р., укладеного між АТ «Банк «Фінанси та кредит» та ОСОБА_1, останньому було надано кредит у сумі 15000 гр. зі сплатою щомісячної комісійної винагороди за користування кредитом у розмірі 262,50 гр.

         Факт отримання відповідачем суми кредиту підтверджується копією меморіального ордеру № 738/1932 від 1.02.2007 р. Таким чином, банк виконав свої зобов*язання.

           Але відповідач не виконує  умови  вищезазначеного кредитного договору, в зв’язку з чим станом на 22.07.2010 р.  має заборгованість за кредитом в сумі 4081,00 гр., яку не оспорює представник відповідача.

        На підставі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов*язання, на вимогу кредитора зобов*язаний сплатити суму боргу. Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитом в сумі 4081,00 гр. підлягають задоволенню.

          Позивачем, крім того, відповідно до п.6.1. кредитного договору відповідачам нарахована пеня за прострочення повернення кредитних коштів з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення в сумі 6770,04 гр.

          В судовому засіданні встановлено, що відповідачі дійсно допустили прострочення виконання договору, за що ст. 611 ч.1 п.3 ЦК України, та п.6.1. кредитного договору передбачена сплата пені.

        Але відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір пені може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.  

        Суд вважає за можливе знизити розмір пені до 50% суми боргу за кредитним договором, тобто до 2040,50 гр., враховуючи тяжкий матеріальний стан родини відповідача ОСОБА_1, який є пенсіонером, хворобу його доньки, підтверджену випискою з історії хвороби Донецького обласного протипухлинного центру.

         Відповідно до п.2.1. договору поруки № 419 н/п від 1.02.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, у випадку невиконання боржником  зобов*язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. А п.2.2 вказаного договору передбачає, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у т.ч. по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, сплаті комісійної винагороди, сплаті неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

          За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги АТ «Банк «Фінанси та кредит» підлягають   задоволенню  у  визначеному судом обсязі в солідарному порядку з обох відповідачів.

           На підставі  викладеного та керуючись ст.ст.526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

            Позовні вимоги АТ «Банк «Фінанси та кредит» задовольнити частково.

            Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ «Банк «Фінанси та кредит»  заборгованість по кредитному договору у сумі 4081 (чотири тисячі вісімдесят одну) гр., пеню в сумі 2040 (дві тисячі сорок) гр.. 50 коп.,  судові витрати у сумі  148,89 гр. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу в сумі 30,00 гр.

             Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області шляхом подання заяви про апеляційне оскарження  протягом 10 днів з дня його проголошення, а потім - апеляційної скарги протягом 20 днів.

                     Суддя                                                                           Л.В.Святоха