2а-1343/09
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 липня 2009 року Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області у складі судді Васильєвої І.А.
При секретарі Косинській Ю.О.
За участю позивача ОСОБА_1
Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Горлівки адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про визнання дій неправомірними та зобов’язання до перерахунку пенсії, суд
УСТАНОВИВ:
08 квітня 2009 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про визнання дій неправомірними та зобов’язання до перерахунку пенсії, мотивуючи тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, інвалідом 2 групи і стоїть на обліку в УПФУ Калінінського району м. Горлівки. Так на даний момент йому виплачується пенсія в розмірах, які не відповідають нормам чинного законодавства. Відповідно до закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорії 1-4 встановлюються у вигляді державної пенсії й додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію. При цьому у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, інвалідність яких пов’язана із Чорнобильською катастрофою не може бути нижче по другій групі інвалідності 8 мінімальних пенсій за віком. Розмір додаткової пенсії повинен становити 75% мінімальної пенсії за віком.
10 березня 2009 року він звернувся в УПФУ Калінінського району м. Горлівки із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням змін у чинному законодавстві, дії відповідача вважаючи незаконними, був змушений звернутися в суд і просив зобов’язати УПФУ Калінінського району м. Горлівки зробити перерахунок пенсії відповідно до вимог ст. ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку не менше 8 мінімальних пенсій за віком - прожиткових мінімумів для осіб втративших працездатність, додаткової пенсії - 75% мінімальної пенсії за віком, з 01.03.2009 року.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги повністю, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав у повному обсязі в обґрунтування чого надав суду заперечення у якому просив відмовити у задоволенні позову посилаючись та те, що позивач дійсно перебуває на обліку, як інвалід 2-ої групи 1-ої категорії, як особа яка постраждала внаслідок аварії на ЧАЕС. Пенсія позивачу призначена у відповідності до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», але відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» - мінімальний розмір пенсії, який встановлено частиною першою ст. 28 Закону України 1058 не може застосовуватись для визначення розміру пенсії позивачу, оскільки мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розміру пенсій, згідно з цим законом.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.
Позивач віднесений до першої категорії, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 /АС.6/ та є інвалідом другої групи АС. 7-9/. Вказані факти сторонами не оспорюються.
Статтею 49 Закону № 796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2, 3,4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України № 796, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв’язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2 групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі ст. 50 цього Закону інвалідам 2 групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Отже для розрахунку державної та додаткової пенсій необхідно виходити з мінімальної пенсії за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі ст. 28 Закону України № 1058 «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність визначеного законом.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою КМУ № 523 від 30.05.1997 року, ця постанова є чинною і її положення відповідають положенням статей 50,54 Закону України № 796.
Виходячи з того, що Закони мають найвищу юридичну силу чим постанови КМУ України при розрахунку державної та додаткової пенсії слід виходити з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
З 01 січня 2008 року відповідно до підпунктів 12,13,14,15,17 пункту 28 розділу II Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року внесені зміни до статей 50,51,52,54,67 Закону України 796, які рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України, отже з часу ухвалення рішення Конституційним судом норми які обмежували розмір мінімальної пенсії інвалідів, інвалідність яких пов’язана з Чорнобильською катастрофою, втратили чинність.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, але враховуючи те, що відповідно до вимог ст. 45 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058, пенсія призначається з дня звернення, а позивач звернувся в УПФУ з заявою 10 березня 2009 року /АС. 10/, позовні вимоги підлягають задоволенню з 10.03.2009 року а не з 01.03.2009 року.
Згідно п. 18 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», громадяни, віднесені до категорії 1 і 2 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи звільнені від сплати судового збору.
Керуючись ст. 158-164 КАС України на підставі Закону України «Про статус та соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», рішення Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки про визнання дій неправомірними та зобов’язання до перерахунку пенсії, задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до ст. 49,50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Калінінському районі м. Горлівки Донецької області провести ОСОБА_1 перерахунок пенсії по інвалідності у відповідності зі статтями 50,54,49,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», від 28.02.1991 року № 796 -12, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком у відповідності до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» № 1058, з часу звернення із заявою про перерахунок - 10 березня 2009 року. Заяву про апеляційне оскарження постанови може бути подано протягом 10 днів з дня її проголошення до Донецького Апеляційного адміністративного суду через Калінінський районний суд м. Горлівки Донецької області. Апеляцію може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.