Справа № 5-25/2010 року                                                                                                          

                                                               П О С Т А Н О В А    

                                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            14 липня 2010 року                                                                   м. Звенигородка        

       Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді                                                                               Іванова А.А.

при секретарі                                                                                        Дрига А.В.

з участю прокурора                                                                             Науменко Р.П.

представника Звенигородського РП Шполянського МРВ КВІ Гоєнко О.І.

     розглянувши  подання старшого інспектора Звенигородського РП КВІ про скасування іспитового строку з випробуванням з заміною на реальну міру покарання у вигляді двох років позбавлення волі згідно вироку Звенигородського райсуду від 03.06.2009 року відносно:

 ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженки та  жительки с.Вільховець, Звенигородського району,  Черкаської області, освіта середня, українки, громадянки України, не працюючої, раніше судимої 03.06.2009 року Звенигородським райсудом Черкаської області за ст.342 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік,  

в с т а н о в и в :        

         Старший інспектор Звенигородського РП КВІ звернувся до суду з поданням про вирішення питання про заміну строку з випробуванням на реальну міру покарання у вигляді двох років позбавлення волі, згідно вироку Звенигородського райсуду від 03 червня 2009 року відносно ОСОБА_2, мотивуючи тим, що ОСОБА_2 будучи засуджена 03.06.2009 року Звенигородським райсудом за вчинення злочину, передбаченого ст.342 ч.2 КК України  до 2 років позбавлення волі з застосуванням ст.75,76 КК України,  за період іспитового строку характеризувалася з негативної сторони, не працює, в громадському житті села Вільхівець участі не приймає, на зауваження громадськості за свою негативну поведінку не реагує, про що свідчать характеристики, видані Вільховецькою сільською радою;  індивідуально-профілактична робота не приносить позитивного результату; законні вимоги кримінально-виконавчої інспекції Звенигородського району щодо виконання встановлених обов”язків виконувати відмовляється. Злісно ухиляється від виконання покладених судом обов”язків, а саме: 12 (дванадцять) разів не з”явилась до органу кримінально-виконавчої системи для реєстрації без поважної причини, не повідомляла про своє місце перебування органи КВС Звенигородського району, ухиляється від встановлених судом обов’язків, на шлях виправлення не стає.

     Відповідно до ст.76 ч.3, 4 КК України засуджену ОСОБА_2 зобов'язано з'являтися для реєстрації в органи кримінально – виконавчої системи, повідомляти органи КВС про зміну місця проживання, роботи або навчання.

      За час іспитового строку та перебування на обліку засуджена ОСОБА_2 допустила неявки на встановлену їй реєстрацію до органу кримінально-виконавчої системи без поважної причини, не повідомляла про своє місце перебування і продовжує ухилятися від відбування покарання.

     За дані порушення 07.04.2010 року кримінально-виконавчою інспекцією Звенигородського району до суду було направлено подання про зміну ОСОБА_2 строку з випробуванням на реальну міру покарання, постановою суду від 07.05.2010 року в задоволенні подання було відмовлено.

       З огляду на наведене ст.інспектор Звенигородського РП  КВІ звернувся до суду з поданням про скасування випробувального іспитового строку засудженій ОСОБА_2

     В судовому засіданні представник Звенигородського РП КВІ УДДУ ПВП в Черкаській області подання підтримав, суду пояснив, що засуджена ОСОБА_2 не повідомляла про своє місце перебування підрозділ, допустила неявки на реєстрацію без поважної причини, а це свідчить про те, що засуджена на шлях виправлення не стала і належних висновків для себе не зробила. Незважаючи на попередження суду про наслідки, які наступають в разі повторних порушень обов”язків суду, засуджена ОСОБА_2 знову жодного разу не з”являлась на реєстрацію.

       Прокурор в судовому засіданні проти задоволення подання КВІ заперечував, посилаючись на те, що відносно засудженої ОСОБА_2 іспитовий термін, який їй був призначений судом вже закінчився, що виключає можливість скасування їй іспитового терміну з випробуванням з заміною на реальну міру покарання після закінчення іспитового строку.

      Засуджена ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилася, причини неявки суду не відомі.  

     Суд, заслухавши пояснення представника КВІ, який підтримав своє подання, думку прокурора, який просить залишити подання без розгляду у зв’язку із закінченням на час розгляду подання випробувального терміну, призначеного вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.06.2009 року, дослідивши матеріали справи, вважає, що подання не підлягає задоволенню за наступних підстав.

     Постановою Звенигородського районного суду від 07.05.2010 року було відмовлено в задоволенні подання КВІ про заміну ОСОБА_2 іспитового строку на реальну міру покарання, призначену вироком суду.

      ОСОБА_2 засуджена 03.06.2009 р. Звенигородським райсудом Черкаської області за ст.342 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік на підставі  ст. 75 КК України. На момент надходження матеріалів до суду та розгляду справи в суді іспитовий строк закінчився 03.06.2010 р.    

     Відповідно до ст.78 КК України після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов’язки та не вчинив нового злочину, звільняється судом від призначеного йому покарання.

   Крім цього, суду не подано доказів, які б свідчили про небажання ОСОБА_2 стати на шлях виправлення, що може бути підставою для скасування іспитового строку та направлення для відбування призначеного покарання.  Оскільки засуджена ОСОБА_2 за період іспитового строку до адміністративної відповідальності не притягувалася, у задоволенні подання слід відмовити.

    Вивчивши матеріали особової справи засудженої, суд вважає необхідним в задоволенні подання відмовити за тими підставами, що достовірних доказів того, що засуджена ухиляється від відбуття призначеного вироком суду покарання, не з’являється на реєстрацію до кримінально-виконавчої інспекції без поважних причин, а також доказів належного сповіщення засудженого про необхідність явки до інспекції, суду не надано. Крім того, на час розгляду подання іспитовий термін, призначений вироком Звенигородського районного суду Черкаської області від 03.06.2009 року - закінчився.  

     За таких обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 підлягає  звільненню від покарання після закінчення іспитового строку.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст.408 – 2,411 КПК України, ст.163 КВК України, суд,-

                                                                п о с т а н о в и в :   

      В поданні Звенигородського РП КВІ в Черкаській області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням, призначеного згідно вироку Звенигородського райсуду від 03.06.2009 року відносно ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ст.342 ч.2 КК України, - відмовити.

      Постанову може бути оскаржено в судову палату по кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області через Звенигородський районний суд протягом семи діб.

                     Суддя