Справа № 2 -3265 /2010 р..
Рішення
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Алфьорової Т.М. , за участю секретаря судових засідань Савченко В.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського районної м. Харкова ради, Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинення певних дій
встановив :
Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання дій неправомірними та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинення певних дій, посилаючись на те, що згідно висновку МСЄК від 27.04.2009 року йому встановлена 2 –ая група інвалідності до 01.04.2011 р.
Він має право, відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", щорічно до 5 травня отримувати разову грошову допомогу у розмірі восьмі мінімальних пенсій за віком, але відповідачами у 2009 року в порушенні законодавства було призначено і сплачено разова грошова допомога до 5 травня 430 грн., замість належних до виплати 3984 грн. (430 грн. х 8), а в 2010 року 480 грн., а треба 5648 грн.
У зв’язку з чим, він просить визнати діяльність обох позивачів неправомірною та зобов’язати відповідачів по справі здійснити дії щодо перерахунку, призначення та нарахування до виплати йому недотриманні суми щорічної допомоги .Визнати за ним право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язати відповідачів встановити як інваліду війни 1 категорії 2 групи щорічну разову допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України” Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
В судове засідання позивач не з’явився, надавши заяву про розгляд справи за його відсутністю, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача – Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної м. Харкова ради в судове засідання не з'явився, у письмових запереченнях просив відмовити в задоволенні позову, посилаючись на наступне . Позивачу згідно п. 5 ст. 13 Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" була призначена щорічна допомога до 5 травня за 2009 рік. Призначення та виплати щорічної допомоги проведені позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань". Виплата щорічної разової допомоги здійснюється за рахунок коштів державного бюджету. Порядок виплати зазначеної допомоги урегульовано ст.17-1 „ Виплата разової грошової допомоги” Закону України „„Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Відповідно до Закону України « Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком, застосується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допоміг вказаним законом не передбачено. Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського району м. Харкова відповідно до покладених на нього завдань призначає та організовує виплати соціальних виплат, компенсацій встановлених законодавством, а саме формує списки громадян та направляє для виплати до центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат. Позивач був включений до списку на виплату щорічної одноразової допомоги до Дня Перемоги, у 2009 р. список від 30.04.09 р.. №1775/6 (430 грн.), у 2010 р. список від 29.04.09 року р. № 1775/6 (480 грн.),
Представник відповідача Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації, в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи сповіщеній належним чином, про що свідчить розписка. Дослідивши матеріалі справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 згідно висновку МСЄК від 27.04.2009 року є інвалідом 2 –ой групи ( огляд повторно). Посвідчення видане 11.04.2008 року і перебуває на обліку в УПСЗН в Фрунзенському районі м. Харкова.
Відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», інвалідам війни другої групи встановлена щорічна разова грошова допомога до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно до ст.. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" та ст. 70 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
З наведеного вбачається, що Закон України „Про державний бюджет України на 2009 рік" та Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік" не встановлює конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, а надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком , як це передбачено ст.ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто Законом України „Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України не надано права встановлювати розмір соціальних виплат, розмір яких визначено ст.ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Між тим, Кабінет Міністрів України своєю постановою № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань" у 2009 році встановлена виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та про „ Про жертви нацистських переслідувань", разова грошова допомога здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни І групи - 540 грн.; інвалідам війни II групи - 430 грн.; інвалідам війни III групи-380 грн.
Згідно Постанови КМ України від 07.04.2010 року № 299 разова грошова допомога встановлена інваліду 2 групи в розмірі 480 грн.
Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань" та Постанова Кабінету Міністрів України № 299 від 07 квітня 2010 року.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст. 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідач по справі повинен виплатити позивачу щорічну допомогу із сум мінімальної пенсії за віком на момент виплати.
Відповідно до ст. 54 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік", у 2009 році прожитковий мінімум на одну особу та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, встановлений в розмірах, що діяли у грудні 2008 року
Згідно до ст.. 58 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік" прожитковий мінімум на одну особу, в розрахунку на місяць, для осіб, які втратили працездатність в грудні 2008 року становила 498 гривень.
Виходячи з наведеного, у 2009 році позивач повинен був отримати суму разової щорічної допомоги до 5 травня у розмірі 3984 гривень (498х8=3984).
Враховуючи, що в 2009 році позивачу виплачено разову щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 430 гривень, то виплаті підлягає недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги 3554гривеь ( 3984-430=3554 грн.).
Статтею 52 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 р.» затверджено на 2010 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.04.2010року у розмірі 706 грн.
Виходячи з наведеного, у 2010 році позивач повинен був отримати суму разової щорічної допомоги до 5 травня у розмірі 5648 гривень (706 х8=5648 грн.).
Враховуючи, що в 2010 році позивачу виплачено разову щорічну грошову допомогу до 5 травня в розмірі 480 гривень, то виплаті підлягає недоплачена сума щорічної разової грошової допомоги 5168 грн. (5648-480=5168 грн.).
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.
Статтею 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що виплату одноразової щорічної допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Як вбачається з матеріалів справи позивач ОСОБА_2 проживає за адресою АДРЕСА_1, а тому обов'язок по виплаті щорічної допомоги до 5 травня покладено на Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної м. Харкові ради, за місцем проживання позивача, а тому вимога позивача в частині визнання протиправними дій Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації щодо невиплати йому в належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах встановлених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Харківської області здійснити доплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 -2010 рік в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний рік не підлягає задоволенню.
Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача щодо застосування положення ч.3 ст.28 зазначеного Закону, з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми та відсутність іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії, встановленої ст.46 Конституції України та права на отримання доплати до пенсії, передбаченої ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.
Що стосується вимоги про визнання за позивачем право визнати за ним право на отримання щорічної разової допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та зобов’язання відповідачів встановити йому як інваліду війни 1 категорії 2 групи щорічну разову допомоги до 5 травня у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до Закону України” Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту то це право вже встановлено вказаним Законом.
Витрати понесені позивачем на оплату послуг з правової допомоги у розмірі 300 грн. не підлягають задоволенню, оскільки в цивільному процесі не приймав участі адвокат або у визначених законом випадках інші фахівці у галузі права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.46, 48, 64, п.1 ч.1 ст.92 Конституції України, ч.1 ст.19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”, ст. ст..59 Закону України „Про Державний бюджет України на 2009 рік», ст. 52 Закону України „Про Державний бюджет України на 2010 рік суд –
В И Р І Ш И В:
Позовну заяву ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського районної м. Харкова ради, Харківського обласного центра по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій неправомірними та про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинення певних дій задовольнити часткове.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенського районної м. Харкова ради щодо відмови ОСОБА_2 у перерахунку щорічної допомоги до 5 травня відповідно до Закону України ?ро статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", противоправною.
Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Фрунзенської районної м. Харкова ради здійснити ОСОБА_2 доплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2009 -2010 рік в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м .Харкова. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Головуючий – суддя –