Справа № 2-а-365/09.

ПОСТАНОВА

іменем України

 23 липня   2010 року  Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

        в складі головуючого-судді: Зарічної Л.А.,

            при секретарі : Голушко Н.А.,                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуках справу за адміністративним позовом   ОСОБА_1 до старшини Прилуцького ВДАІ прапорщика міліції Терещенка Генадія Юрійовича  про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ,-

           ВСТАНОВИВ:

       19.06.2010 року прапорщиком  міліції Терещенком Г.Ю. було винесено постанову серії  СВ №102320 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КпАП України ОСОБА_1  та застосовано до нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі  260 грн.

Вважаючи дану постанову незаконною та такою, що  не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить діючому законодавству ОСОБА_1 звернувся до суду із відповідним адміністративним позовом.

В судовому засіданні позивач та його представник  підтримали  вимоги викладені у позові , пояснивши, що  дійсно 19.06.2010 року близько 17 год. 40 хв. керуючи власним транспортним засобом , а саме автомобілем ЗАЗ-968М д.н.з. НОМЕР_1 рухався по вул.1 Травня та здійснив поворот направг на перехресті по вул..Садовій . Не доїжджаючи до пішохідного переходу позивач зробив вимушену аварійну зупинку з підстав, що від нього не залежали – заглох двигун. В машині також знаходилася дружина позивача, ОСОБА_3. Не порушуючи ПДР ОСОБА_1 включив аварійну сигналізацію, а так як вони з дружиною люди літні, самостійно звільнити проїжджу частину від автомобіля фізичної можливості не мають, отже позивач пішов у найближчий будинок для отримання допомоги, при цьому попереджувального знаку про аварійну зупинку не виставляв, тому що на даному перехресті доволі добрий огляд, а також згідно правил цей знак повинен стояти на самому перехресті, що значною мірою ускладнило б рух інших автомобілів. Не дійшовши до найближчого будинку, позивач побачив інспектора , який прямував до його машини і тому був змушений повернутися назад, щоб дати пояснення. Відповідачу він пояснив причину вимушеної зупинки, однак не зважаючи на вказані факти відповідачем було складено постанову по справі про адміністративне правопорушення. Як зазначив позивач, при складанні протоколу відповідач відмовився заносити інформацію про свідків, які були з ним в автомобілі, а пояснення взагалі давала його дружина.

Відповідач в судовому засіданні не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи.  

Свідок, ОСОБА_3  підтвердила покази позивача та вказала на те, зупинка була здійснена не на пішохідному переході , заміри не проводилися,  зупинка була вимушена через поломку двигуна і через похилий вік вони не мали змоги самостійно звільнити проїжджу частину від автомобіля.

Вислухавши пояснення сторони, свідків  дослідивши інші докази по справі, суд приходить  до висновку, що вимоги позивача підлягають до задоволення  з наступних підстав:

 Відповідно до ст. 122 ч.1 КпАП України , передбачена адміністративна відповідальність  за порушення  водіями транспортних засобів  в тому числі правил   зупинки, стоянки та інші порушення.

Постанова № СВ 102320 по справі  про адміністративне правопорушення  від  19.06.2010 року (а.с.5) передбачає, що  19.06.2010 року  о 17 годині 40 хв. ОСОБА_1   рухаючись на автомобілі   ЗАЗ 968 державний номерний знак ЗАЗ-968М д.н.з. НОМЕР_1 по вулиці Садовій в м.Прилуки здійснив зупинку на пішохідному переході, чим порушив п.15.9 (г) ПДР.

Відповідно до Правил дорожнього руху, зупинка транспортних засобів забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїздів. Про те ні з матеріалів справи , ні з інших доказів не вбачається, що зупинка транспортного засобу була здійснена саме на пішохідному переході чи на не дозволеній від нього відстані .

Дослідивши протокол та постанову про адміністративне правопорушення, складених на ОСОБА_1, відповідачем належним чином не зафіксовано факт вчинення водієм прравопорушення, до протоколу не приєднано жодного доказу ( наприклад, пояснення свідків, показання технічних приладів та засобів фото- і відео спостереження).  Отже відповідачем не було дотримано вимог Розпорядження МВС України № 466 від 21 травня 2009 року «Про організацію роботи підрозділів ДАІ з профілактики правопорушень із застосуванням засобів фото – і кінозйомки, відеозапису», пунктом 1.6 якого передбачено виключення випадків складання відносно водії транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР ( фото- відеоматеріалів, показів свідків тощо). А також порушені права особи, яка притягується адмінвідповідальності передбачені ст..268 КУпАП України та зазначено свідків вчиненого нібито правопорушення

Суд вважає,  що вказані позивачем обставини знайшли своє підтвердження і його вимоги підлягають до задоволення.

     На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 122, 158, 159, 162 КАС України ,-                

 Постановив:

   Постанову старшини ВДАІ Терещенка Геннадія Юрійовича від 19 червня 2010 року серії СВ 102320 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.122 ч.1 КУпАП України та накладання стягнення у вигляді штрафу в розмірі 260 грн. – скасувати.

         Постанова суду може бути оскаржено шляхом подачі впродовж 10 днів з дня її проголошення до Прилуцького міськрайонного суду апеляційної скарги  чи  заяви про апеляційне оскарження із наступним  поданням апеляційної скарги протягом 20 днів  Київському апеляційному адміністративному суду через Прилуцький міськрайонний суд.

Суддя:                                                                                              Зарічна Л.А.