Справа  № 2- 1361/2010р.    

                                                        РІШЕННЯ

                                                ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2010 року

           Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі головуючого – судді  Алфьорової Т.М., за участю  секретаря судових засідань Савченко В.Ю.,  розглянувши  у відкритому  судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ВДВС Фрунзенського району Харківської області про стягнення заборгованості, неустойки ( пені) за несвоєчасну сплату аліментів,        

 встановив:

            Позивач ОСОБА_2 в грудні  2009 року звернулась до суду з позовом про стягнення неустойки ( пені) за несвоєчасну сплату  аліментів та про стягнення ј частки майна боржника за несплату аліментів на користь дитини. Пізніше позивач неодноразово уточнювала позовні вимоги, останній раз 14.05.2010 року, посилаючись на те, що перебувала з відповідачем  у фактичних шлюбних відношеннях.  У них народилася донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. На підставі постанови Фрунзенського райсуду м. Харкова про  стягнення аліментів,  відповідач зобов’язаний  виплачувати  аліменти на її користь  на утримання доньки в розмірі ј  частки з усіх видів заробітку щомісячно до повноліття дитини  і на підстави вказаної постанови видано виконавчий лист № 2-233/02р., але за весь час  відповідач судове рішення ігнорував, у зв’язку з чим утворилась заборгованість.  Згідно розрахунку державного виконавця заборгованість складає за період з 06.02.2002 року по 01.05.2010 року у розмірі  20041,09 грн., а за період з 01.01.2004 року  по 01.05.2010 року  у сумі 17346,90 грн. У зв’язку з невиплатою аліментів, вона просить стягнути з відповідача заборгованість по аліментам та   неустойку ( пеню) за прострочення сплати аліментів в сумі 160759,00 грн. Неустойка нарахована відповідно до ч.1 ст. 196 Сімейного Кодексу України.

            В судовому засіданні позивач та її представники підтримали позовні вимоги в повному обсязі і надали пояснення про обставини викладені вище.

             Відповідач ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні позов не визнали і вказували на те, що 19.02.2002 року Фрунзенським райсудом м. Харкова  винесена постанова про стягнення аліментів у  розмірі ј частини на утримання доньки, але він участі  в судових засідань по даній справі не приймав, оскільки не був повідомлений. Про відкриття виконавчого  провадження також не був повідомлений. Вважають позовні вимоги не обґрунтованими, оскільки обов’язковою передумовою виникнення обов’язку по сплаті пені є вина боржника, але у даному випадку  вина відсутня, оскільки відповідач  не мав постійної роботи, тому  мав мінливий заробіток. На його утриманні перебувають непрацездатні батьки, його дружина ОСОБА_5 та  їх донька – ОСОБА_6. Він з 1980 року мешкає постійно за вказаною адресою, яка відома позивачеві і не змінював адресу, але позивач або державний виконавець до нього не приходили і поштових відправлень не надсилали. Він доньки надавав допомогу. Довідку з розрахунком  по заборгованості по сплаті  аліментів  він отримав вже під час розгляду справу у суді  в 2010 р., і буде  сплачувати заборгованість.

            Представник  третьої особи -  Фрунзенського ВДВС ХМУЮ в судове засідання не з’явився, про день і час слухання справи сповіщений  належним чином, не явка третьої особи не перешкоджає слуханню справи по суті. Раніше будучі допитаним в судовому засіданні, дав пояснення, що на сьогоднішній час у нього на виконанні знаходиться виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_3 На прохання позивача був наданий розрахунок заборгованості, який був зроблений на підставі наданих відповідачем довідок з місць його попередніх робіт,  з яким відповідач був ознайомлений і погодився з ним.  Будь – яких даних про те, що відповідач викликався до Державної виконавчої служби в матеріалах виконавчого провадження немає.    

          Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи,  вважає, що  позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.  

          Сторони перебували у фактично шлюбних відношеннях  і мають доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1.

           На   підставі рішення Фрунзенського суду м. Харкова від 19 лютого 2002 року з відповідача ОСОБА_3 стягнуто аліменти  на користь позивача ОСОБА_2 ( ранішеОСОБА_2)   на утримання  доньки у розмірі  ј частини  із усіх видів заробітку, починаючі  з 06.02.2002 року і до повноліття.

              В зв’язку з  не сплатою аліментів за період з 06.02.2002 року по 01.05.2010 року утворилася заборгованість в сумі 20041 грн.09 коп., яку нарахував державний виконавець Фрунзенської ВДВС  Харківського МКЮ.

              Відповідно до ст. 195 СК України, який  набув чинності з 1 січня 2004 року, заборгованість за аліментами, присудженими у частці  від заробітку (прибутку), визначається державним виконавцем за місцем виконання рішення виходячи з фактичного заробітку (прибутків), одержаного боржником за час, протягом якого стягнення не проводилося, або одержуваного ним на момент визначення  заборгованості у твердій грошовій сумі або у відсотковому відношенні. Якщо боржник в цей період не працював, заборгованість визначається виходячи із середньої заробітної плати для даної місцевості. У разі спору розмір заборгованості визначається судом. Спочатку державним виконавцем  заборгованість нарахована,  як непрацюючому  на підставі ст.  74 Закону України « Про виконавче провадження».

             Під час розгляду справи по суті,  відповідач  ОСОБА_3  подав до виконавчої служби заяву про перерахунок заборгованості за вказаний період з урахуванням довідок про отримання  ним прибутку. З урахуванням цих даних, був зроблений новий розрахунок заборгованості. Про те, що по аліментах мається заборгованість відповідач був повідомлений у встановленому порядку вже під час розгляду справи в суді і, не оскаржив цей розрахунок, тим самим погодився з ним.

            Відповідно до ч.4 ст. 194 СК України – заборгованість по аліментам  стягується незалежно від досягнення дитиною повноліття.

            У зв’язку з наведеним, суд вважає необхідним стягнути з відповідача заборгованість по аліментам,  розрахунок якої ніхто не оскаржував.

            Згідно ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.  Розмір неустойки може бути зменшений судом з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

          Згідно з п.22 Постанови Пленуму Верхового Суду  України від 15.05.2006 року  № 3, передбачена ст.. 196 СК України відповідальність платник аліментів  за прострочення їх сплати у види  неустойки ( пені) настає  лише за наявності  вини цієї особи.

           Суд вважає необхідним в частині  стягнення неустойки (пені) за порушення строку виплати аліментів відмовити, так як  вини відповідача у виникненні заборгованості немає.

           Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні при  розгляді заяви про стягнення  аліментів  не був присутнім.

            Виконавче  провадження за  № 422, що відкрито  за виконавчим листом 2-233 /02р.  містить дані про те, що спочатку виконавчий лист був відправлений на виконання до  ВДВС  Московського району, а потім  згідно постанови державного виконавця від 14.07.2003 року, виконавче провадження направлено до Фрунзенського ВДВС.

             22.08.2003 року  - постановою державного виконавця Фрунзенського ВДВС було відкрито  виконавче  провадження.

              З огляду  в судовому засіданні виконавчого провадження,  суд встановив, що   належних даних про направлення на адресу боржника постанови про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Фрунзенського райсуду м. Харкова   від 19.02.2002 року  виконавче провадження не містить.

              Підтвердження про вручення поштової кореспонденції  ОСОБА_3 про виклик його до Фрунзенського відділу ДВС Харківського МУЮ відсутні.

              В  матеріалах  виконавчого провадження є постанова  вже  іншого  державного виконавця  від 22.09.2008 року  про відкриття виконавчого провадження, яке також  відповідачу в порушенні ст. Закону України „Про виконавче провадження ” не направлялось і відповідач не викликався, незважаючи на те, що відповідач постійно мешкає за адресою вказаною  у виконавчому листі, яка була відома  позивачеві, а саме: АДРЕСА_1. Позивач в судовому засіданні вказувала на те, що вона не ходила до державного виконавця і не надавала ніяких заяв про те, що  відповідач змінив місце проживання, а також не цікавилася  яким чином виконується рішення суду. Фактично після  відкриття  виконавчого  провадження, державним виконавцем не вживав ні яких  мір, що стосується виконання рішення суду, про виклик відповідача та  доведення до його  відома  даних  про заборгованість по аліментам.

                27 квітня  2010 року надана довідка про неотримання  позивачем ОСОБА_2 аліментів з ОСОБА_3  у період з 19 лютого 2002 року  – з дня подачі заяви до суду  про стягнення аліментів по 01.05.2010  року у розмірі 20049 грн.

               На виконання вимог ст.60 ЦПК України, позивач не довела тих обставин, що рішення суду про стягнення аліментів на її користь не виконувалося з вини відповідача, тому  підстав для задоволення позовних вимог  в частині стягнення пені за порушення строку виплати аліментів суд не находить.              

             Позивач по справам про стягнення аліментів, звільненій від сплати судових  витрат, тому  суд відповідно до ст. 88 ЦПК України, стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 200 грн. та 120 грн. за інформаційно – технічне забезпечення розгляду справи  

            На підставі та керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 214, 215, 219 ЦПК України,ст..ст. ч.4 ст. 194 , ст. ст.. 195, 196 С.К. України  суд –

 ВСТАНОВИВ:

           Цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2  до ОСОБА_3, третя особа ВДВС Фрунзенського району Харківської області про стягнення заборгованості, неустойки ( пені) за несвоєчасну сплату аліментів задовольнити частково.

           Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Харкова на користь ОСОБА_2  заборгованість по аліментам за період  з 06.02.2002 року  по 01.05.2010 року в сумі 20041 грн.09 коп.( двадцять тисяч сорок одна грн..)

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір у розмірі 200 ( двісті) грн.

         Стягнути з ОСОБА_3 на користь Територіального управлення судової адміністрації Харківської області за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи  120 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити

           Рішення  може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м .Харкова. Заява про апеляційне  оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.

            Рішення суду  набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана – після закінчення строку на подачу апеляційної скарги,  у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

             Головуючий – суддя -