Справа № 2-806/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2010 р.                                                                                               Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді     Букіної О.М.

при секретарі                Волошиній О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ :

    23 жовтня 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації та просив суд визнати за ним право власності на реконструйовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1; зобов’язати відповідача ввести в експлуатацію реконструйовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 та зобов’язати Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на нерухоме майно провести державну реєстрацію права власності на реконструйовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 на ім’я позивача.  

Свої вимоги обґрунтовує тим, що позивачем у квартирі АДРЕСА_1, яка належить йому на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 30 січня 2008  року,  здійснено перепланування, але за відповіддю Солом’янської районної у місті Києві державній адміністрації питання щодо прийняття в експлуатацію належної йому квартири не може бути вирішено, оскільки позивачем було самовільно демонтовано зовнішню стіну даної квартири.

Вважає, що ремонтні роботи та перепланування квартири було здійснено з дотриманням діючих будівельних, технічних та пожежних норм.

У судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати за ним право власності на реконструйовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 23,4 кв.м  та загальною площею 42,10 кв.м, у т.ч. приміщення 1 площею 2,9 кв.м; приміщення 2 площею 2,7 кв.м; приміщення 3 площею 13,1 в.м, приміщення 4 площею 23,4 кв.м;  зобов’язати  Солом’янську районну у м. Києві державну адміністрацію ввести в експлуатацію  реконструйовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,10 кв.м, у т.ч.. приміщення 1 площею 2,9 кв.м; приміщення 2 площею 2,7 кв.м; приміщення 3 площею 13,1 в.м, приміщення 4 площею 23,4 кв.м.

    У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

    Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував посилючись на те, що згідно з висновками технічної інвентаризації БТІ від 10.06.2008 року в квартирі АДРЕСА_1 самочинно демонтовано зовнішня стіна квартири і площа колишньої лоджії приєднана до приміщення кухні та нежитлової кімнати, що забороняється Правилами забудови міста Києва, затверджених рішенням Київської міської ради від 27.01.2005 р. № 11/2587.

Зазначає, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

В подальшому представник відповідача  у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином , проте направив листа в якому просив розглядати справу у відсутності їх представника.

Суд, вислухавши думку сторін, вважає за можливе продовжити розгляд справи у відсутності представника відповідача-2

    Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом  встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 30 січня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В., є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 у м. Києві (а.с.30-32).

У судовому засіданні встановлено, що у період  з лютого по квітень 2008 року позивачем за власні кошти було розпочато оформлення дозвільних документів та проведення ремонтних робіт, але фактичний ремонт квартири почав випереджувати розпочату процедуру оформлення відповідних дозволів в Солом’янській районній у місті Києві держаній адміністрації та Київському міському бюро технічної інвентаризації та як виявилось, привів до збільшення розмірів загальної площі з 37, 11 кв. м. до 42,10 кв. м. та житлової площі з 16,7 кв. м. до 23,4 кв. м. (а.с.12-14).    

Відповідно до даних технічного паспорту на. квартиру АДРЕСА_1, виданого Київським міським бюро технічної інвентаризації 10.06.2008 року  площа спірної  квартири збільшилася з 37,11 кв. м. до 42,10 кв.м., а саме:

    Приміщення 1 зменшилося з 3,9 кв. м. на 2,9 кв. м.;

    Приміщення 2 зменшилося з 2,8 кв. м. на 2,7 кв.м.;

    Приміщення 3 збільшилося  з 9,2 кв.м на 13,1 кв. м.;

    Приміщення 4 збільшилося з 16,7 кв. м. на 23,4 кв. м. (а.с.9-11).

Судом встановлено, що згідно з висновками технічної інвентаризації БТІ від 10.06.2008 року у квартирі самочинно демонтована зовнішня стіна квартири і площа колишньої лоджії приєднана до приміщення кухні та нежитлової кімнати.

З пояснень позивач вбачається, що останній звертався з питання прийняття в експлуатацію зазначених переобладнань до Солом’янської районної у місті Києві держаній адміністрації, але отримав відмову з підстав самочинності  цих переобладнань. У зв’язку з відсутністю рішення органу місцевого самоврядування про прийняття в експлуатацію перепланування квартири не може бути здійснена і відповідно реєстрація у Київському міському бюро технічної інвентаризації (а.с.15).

Судом встановлено, що згідно з листом Санітарно-епідеміологічної стації Солом’янського району м. Києва  № 1638 с/г від 8 червня 2010 року здійснені переобладнання однокімнатної кватири АДРЕСА_1 відповідають санітарним нормам та ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки» (а.с.85).

Відповідно до вимог статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може  пред'явити  позов  про  визнання  його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 376 ЦК України, ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об'єктів нерухомості.

Виходячи зі змісту ч. 3 ст. 376 ЦК України  норми цієї статті можуть бути підставою  для   задоволення   позову   про   визнання   права  власності   на самочинно реконструйований об'єкт нерухомості лише тоді, коли при відсутності права на реконструкцію на момент подання позову позивачем було здійснено зазначену реконструкцію  з  додержанням   архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних, протипожежних та інших норм і правил.

Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, судом призначено судову пожежно-технічну експертизу на вирішення якої було поставлено наступні питання:

- чи відповідає переобладнана квартира за адресою : АДРЕСА_1 вимогам норм і правил протипожежної безпеки?    

Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованими судовими експертами у сфері пожежно-технічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

За результатами проведення судової експертизи експертами складено висновок № 2686/10-15 судової пожежно-технічної експертизи від  29 квітня 2010 року (а.с.58-72).

Відповідно до вищенаведеного висновку пожежно-технічної експертизи проведенні будівельні роботи по переплануванню і переобладнанню приміщень квартири № 22 та використані задля цього будівельні та оздоблювальні матеріали, негативно не вплинули на протипожежний стан, як згаданої квартири, так і будинку збудованого за адресою: АДРЕСА_1. Переобладнана квартира, що розташована в будинку, збудованому за адресою: АДРЕСА_1 відповідає вимогам норм в правил пожежної безпеки, чинних в Україні.

Висновок експертизи сторонами не заперечувався і тому заслуговує на увагу суду і не викликає сумніву, оскільки наданий в межах компетенції експерта, ґрунтується на методичних рекомендаціях та результатах обстеження об'єкту оцінки, висновок логічний та відповідає фактичним даним справи.    

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що проведене позивачем переобладнання в квартирі  АДРЕСА_1 в м. Києві не порушує будівельні, санітарні, протипожежні норми та правила, а також права інших осіб,  у зв’язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 376, 392 ЦК України, ст.ст. 3,4, 10, 11, 57- 60, 209, 212- 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на реконструйовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,10 кв. м., у т. житлової площі 23,4 кв.м., що складається  з приміщення 1 площею 2,9 кв. м.; приміщення 2 площею 2,7 кв. м.; приміщення 3 площею 13,1 кв. м.; приміщення 4 площею 23,4 кв. м.  

Зобов’язати Солом’янську районну у місті Києві державну адміністрацію ввести в експлуатацію реконструйовану однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 42,10 кв. м., у т. ч. житлової площі 23,4 кв.м., що складається з приміщення 1 площею 2,9 кв. м.; приміщення 2 площею 2,7 кв. м.; приміщення 3 площею 13,1 кв. м.; приміщення 4 площею 23,4 кв. м.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м .Києва шляхом подачі через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а також апеляційної скарги – протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: