Справа №2-1650/10  

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 червня 2010 року           Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі:

головуючої - судді     Курус Р.І.

при секретарі -           Антоненко В.О.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, Комунального підприємства "Будинкова управа №2" про визнання права користування жилим приміщенням та зобов’язання укласти договір найму житлового приміщення, -

в с т а н о в и в :  

Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідачів, в якому просить визнати за нею право користування квартирою АДРЕСА_1 та зобов’язати відповідача - КП "БУ-2" укласти з нею договір найму на це жиле приміщення. В обґрунтування позову посилається на те, що вона з батьком – ОСОБА_2 та матір'ю – ОСОБА_3 з лютого 1981 року проживала разом з дядьком ОСОБА_2 - ОСОБА_4 в м. Дрогобичі по вул. Чкалова. ОСОБА_4 своєї сім'ї не мав, часто хворів, потребував допомоги, а тому вони в 1982 році змінили місце свого проживання і в цьому ж складі переїхали в квартиру АДРЕСА_1, де спільно облаштували дану квартиру, купили меблі, й надалі продовжували разом вести спільне господарство.

ОСОБА_4 був зареєстрований в даній квартирі як основний квартиронаймач з 09.06.1982 року, а з 05.10.1982 року в цій квартирі також були зареєстрованими і вона з батьками. Там вони проживали разом з ОСОБА_4 однією сім'єю, спільно платили за комунальні послуги, квартиру, вели спільний сімейний бюджет, купували продукти харчування, побутові речі. Вони займались домашнім господарством, готували їсти, доглядали за ОСОБА_4

Зважаючи на свій стан здоров'я та на те, що була можливість влаштуватись на легшу роботу, 21.10.1982 року ОСОБА_4 виїхав в м. Київ і виписався з квартири.

В 1988 році ОСОБА_2 виїхав на заробітки та виписався з квартири АДРЕСА_1. В 2000 році шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було розірвано. Її мати - ОСОБА_3, 20.10.2001 року одружилась з ОСОБА_5 та переїхала проживати в Чеську республіку, знявшись з реєстрації по АДРЕСА_1

Разом з тим, вона і надалі залишилась проживати у вказаній квартирі, є зареєстрованою в ній, що підтверджується паспортом з відміткою місця проживання, довідкою про склад сім'ї та прописку, виданою КП "БУ-2". На цю адресу їй приходить поштова кореспонденція, вона постійно сплачує комунальні послуги та квартирну плату, проводила ремонт в даній квартирі і до теперішнього часу ніхто не ставив жодної вимоги про її виселення з займаного жилого приміщення.  

При таких обставинах вважає, що набула право на проживання у квартирі АДРЕСА_1 так як була членом сім'ї основного квартиронаймача, який вибув з квартири ще в 1982 році.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги, послалась на обставини, викладені у позовній заяві, яку просить задоволити.

Представник виконкому Дрогобицької міської ради – Хемич О.Б. та представник КП "БУ-2" – Лучків А.В. відносно задоволення позову покладаються на думку суду.  

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що позов є підставним та підлягає до задоволення, виходячи з наступних міркувань.

Згідно з роз’ясненнями, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (зі змінами, внесеними постановами  Пленуму від 10 березня 1989 року № 2 та  від 25 грудня 1992 року № 3), при розгляді спорів про право користування жилим приміщенням осіб, які вселилися до наймача, суд повинен з’ясувати порядок, встановлений при їх вселенні, зокрема: чи була письмова згода на це всіх членів сім’ї наймача, чи прописані вони в цьому жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім’ї, що проживають з ним, певний порядок користування жилим приміщенням.

Як вбачаться  довідки №1825 від 16.04.2010 року в квартирі АДРЕСА_1 є зареєстрованою ОСОБА_1.  Квартира складається з 1 кімнати загальною площею 30,5 кв.м., в т.ч. житловою - 16,5 кв.м.

Відповідно до представлених суду копій квитанцій про оплату комунальних послуг, платником послуг енергопостачання та послуг телефонного зв’язку значиться ОСОБА_1 і жодної заборгованості в останньої за ці послуги у неї немає.

Разом з тим, як пояснили суду свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9, позивачка вселилася до спірної квартири як член сім"ї ОСОБА_4, вела з ним спільне господарство і саме останній висловив свою згоду на її вселення в цю квартиру, в якій позивачка була в подальшому зареєстрована і в якій проживає по даний час.

Відповідно до ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.  

За положеннями ч. 2 ст. 65 ЖК України особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім’ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім’ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім’ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Таким чином, судом встановлено, що позивачка поселились в квартиру АДРЕСА_1 зі згоди ОСОБА_4 проживала разом з ним у спірному житлі як член його сім'ї з 1982 року по даний час, вела з ним спільне господарство, вони були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, а тому позов є підставним і підлягає до задоволення.    

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 64, 65 ЖК України п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2 "Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України" (зі змінами, внесеними постановами  Пленуму від 10 березня 1989 року № 2 та  від 25 грудня 1992 року № 3), суд, -  

  в и р і ш и в:

Позов задоволити.  

Визнати за ОСОБА_1 право користування житловим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1.

Зобов’язати Комунальне підприємство "Будинкова управа №2" укласти з ОСОБА_1 договір найму на житлова приміщення – квартиру АДРЕСА_1 Львівської області.  

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя