Справа № 2-34/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2010 року                                     м. Донецьк

Калінінський районний суд міста Донецька Донецької області у складі:

               головуючого судді                                     - Гладкої І.А.,

               при секретарі                     - Кумської Л.І..,

за участю сторін

представника позивача                                     - ОСОБА_1,

представника відповідача                                       - ОСОБА_2,

позивач                                                                   -  не з’явився.,

відповідач                                                               -  не з’явився.,

треті особи                                                              - не з’явилися.,

               розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7   про визнання права власності на частку у домоволодінні у порядку спадкування за законом, -

В С Т А Н О В И В:

     ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частку у домоволодінні АДРЕСА_1 у порядку спадкування за законом.  

             В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_3 є рідним сином ОСОБА_8 та ОСОБА_9. Мати позивача ОСОБА_8 була власницею 73/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу домоволодіння від 14.10.1974 року. Після смерті ОСОБА_8 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивача ОСОБА_9 став спадкоємцем першої черги за законом, прийняв спадщину після смерті померлої дружини й одержав свідоцтво про право власності на Ѕ частину спільного майна подружжя 3 січня 2003 року. ОСОБА_9, згідно договору дарування від 26 березня 2003 року став власником, розпорядився майном на користь третьої особи по справі ОСОБА_7, подарувавши їй 36,5/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1. 18 вересня 2003 року ОСОБА_9 знову подарував третій особі по цій справі ОСОБА_7 36,5/300 частин вищевказаного домоволодіння. Ще за життя ОСОБА_9 складено заповіт на користь відповідача ОСОБА_4, який був посвідчений 18.12.2002 року.  ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_9 – помер. Після його смерті співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є позивач – ОСОБА_3, відповідач – ОСОБА_4, треті особи по справі – ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 08 травня 2009 року рішенням Калінінського районного суда м. Донецька ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання заповіту недійсним. було відмовлено. Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 10 вересня 2009 року договір дарування 36,5/300 частин житлового домоволодіння з однією прибудовою та відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, посвідчений Восьмою донецькою державною нотаріальною конторою, визнаний недійсним. Отже, зазначене майно на теперішній час є частиною спадкової маси, яка залишилась після смерті ОСОБА_9 Згідно заповіту ОСОБА_9  від 18.12.2002 року його спадкоємицею є відповідач ОСОБА_4, однак відповідно до ст. 1241 ЦК України позивач має право на обов’язкову частку у спадщині після смерті батька, оскільки він на момент відкриття спадщини був визнаний інвалідом, є зареєстрованим у спірному домоволодінні, був там зареєстрованим й на момент смерті батька. У зв’язку з викладеним, позивач  суд визнати право на Ѕ частину спадкової маси (36,5/300 частин домоволодіння), тобто на 6,08/100 частин спірного домоволодіння,  як спадкоємець першої черги за законом, який має право на обов’язкову частку у спадщині.

27.11.2009 року до суду із зустрічною позовною заявою звернулися ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про припинення права власності ОСОБА_3 на частку в спільному – 7/100 частин домоволодіння по АДРЕСА_1.  

Ухвалою Калінінського районного суду м. Донецька від 31.03.2010 року зустрічну позовну заяву ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 до ОСОБА_3 про припинення право власності – залишено без розгляду, у зв’язку із подачею представником позивачів ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреності, заяви про залишення позову без розгляду.

У судовому засіданні  представник позивача, яка діє на підставі довіреності ОСОБА_1  підтримала заявлені позовні вимоги та надала пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

              Відповідачка ОСОБА_4 у судове засідання  не з’явилася, але  надала суду заяву, у якій просила суд розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги визнала повністю і не заперечувала проти задоволення позову.

                Треті особи – ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилися, надали суду заяву про розгляд справи у їх відсутності.

Представника третіх осіб, яка діє на підставі довіреності, ОСОБА_2 у судовому засіданні не заперечувала проти задоволення позову.  

            Суд, розглянувши цивільну справу в межах заявлених вимог, вислухавши пояснення   представника позивача, представника третьої особи ОСОБА_7 за дорученням –ОСОБА_2,  дослідивши матеріали справи і докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1216 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкуванням є перехід прав і обов'язків  від померлої фізичної особи до інших осіб. Відповідно до ст. 1217 Цивільного кодексу  України встановлено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Згідно ч. 1 ст. 1226 ЦК України частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У судовому засіданні встановлено, що 11  червня 2005 року помер батько позивача -   ОСОБА_9. (копія свідоцтва про смерть а.с. 40) Позивач є його спадкоємцем першої черги за законом, а відповідачка є його спадкоємицею за заповітом, посвідченим у Восьмій донецькій державній нотаріальній конторі 18.12.2002 року. Інших спадкоємців згідно із законом у ОСОБА_9 немає.

Судом також встановлено, що згідно рішення Апеляційного суду Донецької області від 10 вересня 2009 року договір дарування 36,5/300 частин житлового домоволодіння з однією прибудовою та відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, посвідчений Восьмою донецькою державною нотаріальною конторою, визнаний недійсним. Позивач ОСОБА_3 після смерті батька не звертався до нотаріальної контори з питання прийняття спадку після смерті ОСОБА_9, але ж він постійно зареєстрований у домоволодінні разом із спадкодавцем, що підтверджується копією будинкової книги з відомостями про реєстрацію осіб у спірному домоволодінні.

Як вбачається із наданих до суду документів, протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України він не заявляв про відмову від спадщини після смерті батька, тобто прийняв спадщину згідно ст. 1268 ЦК України.

Представник відповідача, яка діє на підставі довіреності ОСОБА_1, у судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_4, яка є спадкоємцем за заповітом, звернулася до нотаріальної контори, та отримала свідоцтво про право на  спадщину за заповітом.

Враховуючи, те що після визнання договору дарування 36,5/300 вказаного домоволодіння, укладеного між нині покійним ОСОБА_9 та ОСОБА_7, ця частина домоволодіння згідно ч.1 ст. 216  ЦК України стала частиною спадщини після смерті ОСОБА_9, а відповідно до наданої на запит суду довідки ЦМКЛ № 3 м. Донецька  позивач ОСОБА_3 на момент смерті батька був інвалідом, то згідно з ч. 1 ст. 1241 ЦК України має право на спадкування половини частки, яка б могла належить йому у разі спадкування за законом (обов’язкова частка). У зв’язку з тим, що позивач ОСОБА_3 є єдиним спадкоємцем першої черги після смерті свого батька ОСОБА_9, то він має право на Ѕ частину від  відкрившийся  спадщини – на 6,08/100 частин домоволодіння.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом 2 групи, у зв’язку з чим він звільнений від сплати держмита згідно Декрету КМУ, тому при розподілу судових витрат керується ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦІЖ України стороні на користь якої постановлено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтвердженні судові витрати.

            На підставі викладеного, ст.ст. 216 ч. 1,  1216, 1218, 1222, 1223, 1226 ч.1, 1241 ч.1, 1261, 1268, 328 ЦК України,  керуючись ст.ст. 10,11, 60, 61, 174, 212, 213, 214, 215 ЦПК  України, суд -

В И Р І  Ш  И  В:

            Позовні вимоги ОСОБА_3 до  ОСОБА_4, треті особи – ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на частку у домоволодінні у порядку спадкування за законом - задовольнити.

            Визнати за ОСОБА_3 право власності на 6,08/100 частин домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_9, померлого у місті Донецьку ІНФОРМАЦІЯ_2.

             Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн.

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Апеляційного суду Донецькій області протягом 10 днів з дня проголошення рішення через Калінінський районний суд м. Донецька.

          Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецькій області протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Калінінський районний суд м. Донецька.

          Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо Заяву про апеляційне оскарження не було подано.          

                     Суддя                                                                                                         І.А. Гладка