Судове рішення #10218901

Справа № 2-288/2010

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І м е н е м    У к р а ї н и

21 травня 2010 року             Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого               судді     Трофімчука М.Ю.

при секретарі                                             Палій М.Д.

з участю:

позивача                     ОСОБА_1

представника відповідача             Кісілевича А.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах за довіреністю ОСОБА_3 до Слободо – Шаргородської сільської ради, третьої особи ОСОБА_4 про визнання свідоцтва про власність на житловий будинок частково недійсним,

в с т а н о в и в:

           22.04.2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним позовом, зазначивши, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла ОСОБА_5, яка проживала в с. Слобода – Шаргородська Шаргородського району Вінницької області. Перед смертю ОСОБА_5 склала заповіт, який посвідчений Слободо – Шаргородською сільською радою і який не змінений про те, що житловий будинок та присадибну земельну ділянку біля нього, які розташовані по АДРЕСА_1 вона заповідає ОСОБА_4. Вказаний житловий будинок належав заповідачці ОСОБА_5 та їхньому батькові ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності. ОСОБА_7 перед смертю заповів Ѕ частину будинку (свою частину) ОСОБА_3, який мешкає в республіці Казахстан. ОСОБА_6 на час своєї смерті проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1  Шаргородського району. Його спадкоємцем по заповіту є ОСОБА_3, який прийняв спадщину померлого батька ОСОБА_6 шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном, розпорядився Ѕ житлового будинку та майном покійного батька. Проте, 1 лютого 2002 року Слободо – Шаргородська сільська рада видала свідоцтво №1 на право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_8, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 року і весь будинок заповіла сусідці ОСОБА_4. Слободо – Шаргородська сільська рада не повинна була посвідчувати та видавати ОСОБА_8 свідоцтво про право власності на 100%  житлового будинку по АДРЕСА_1, оскільки вона не була його одноособовим власником.

Просить визнати свідоцтво про право власності №1 на житловий будинок АДРЕСА_1, видане Слободо – Шаргородською сільською радою 1 лютого 2002 року на ім’я ОСОБА_5 частково недійсним, на Ѕ його частину.

13.05.2010 року ОСОБА_1 подала до суду додаткову позовну заяву, в якій уточнила  позовні вимоги, просила визнати свідоцтво про право власності  на житловий будинок №АДРЕСА_2, видане Слободо – Шаргородською сільською радою 1 лютого 2002 року на ім’я ОСОБА_5 частково недійсним, на Ѕ його частину.

В судовому засіданні  позивачка ОСОБА_1, яка діє в інтересах та за довіреністю ОСОБА_3  підтримала  заявлені  вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача – Слободо – Шаргородської сільської ради Шаргородського району Вінницької області – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов визнав.

 Третя особа  ОСОБА_4 в судове засідання не з’вилась, але  подала до суду заяву, в якій не заперечує проти задоволення заяви, оскільки вона не претендує на Ѕ частину будинку по АДРЕСА_2, так як в 1976 році власник будинку ОСОБА_6 заповів цю частину будинку своєму сину ОСОБА_3.                                                    

 Судом встановлено, що 1 лютого 2002 року Слободо – Шаргородською сільською радою видано свідоцтво №1 про право власності на жилий будинок, розташований по АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_5 (а.с.30), який перед своєю смертю, що сталася ІНФОРМАЦІЯ_1 року (а.с.9) вона заповіла ОСОБА_4 (а.с.7). Вказаний житловий будинок належав на праві спільної сумісної власності ОСОБА_5 та ОСОБА_6, і вони дійсно проживали в ньому, що підтверджується довідкою Слободо – Шаргородської сільської ради  (а.с.13). Свою половину будинку ОСОБА_6 заповів своєму синові ОСОБА_3 (а.с.6), який прийняв спадщину після померлого батька шляхом вступу в фактичне володіння та управління спадковим майном, розпорядився Ѕ житлового будинку та майном покійного, що вбачається з довідок Слободо – Шаргородської сільської ради (а.с.11,12). Наведені документи дають суду підстави для переконливого висновку, що ОСОБА_3 є спадкоємцем на Ѕ частину спадкового будинку по АДРЕСА_2.

Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача ОСОБА_1, представника відповідача – Слободо – Шаргородської сільської ради Кісілевича А.Ф. та матеріалами справи, а саме:

-   копією посвідки про народження (а.с.5);

-   копією паспорта (а.с.10);

-   копіями заповітів від 29.11.1976 року та від 13.08.2009 року (а.с.6,7);

-   копією свідоцтва про смерть  (а.с.9);

-   копіями довідок Слободо – Шаргородської сільської ради (а.с.11-13);

-   копією свідоцтва №1 про право власності на жилий будинок  по АДРЕСА_2 на ім’я ОСОБА_5 від 1 лютого 2002 року (а.с. 30);

-   випискою з по господарської книги Слободо – Шаргородської сільської ради за 1977 рік (а.с.31-32);

-   копією витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно КП «Могилів – Подільське міжрайонне бюро технічної інвентаризації» від 30.03.2010 року (а.с.33);

-   заявою ОСОБА_4

На підставі викладеного, оскільки судом встановлено, що право ОСОБА_3 на використання свого права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом  порушено, то воно підлягає судовому захисту, а позов підлягає задоволенню.

Даному факту відповідають правові відносини, які регулюються Конституцією України та Цивільним кодексом України.

На підставі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такого порушення.

В силу ст. 393 ЦК України правовий акт органу державної влади або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі  ст. 55 Конституції України, ст. ст. 386, 392, 393 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задоволити.

            Визнати свідоцтво про право власності  на житловий будинок №АДРЕСА_2, видане Слободо – Шаргородською сільською радою 1 лютого 2002 року на ім’я ОСОБА_5 частково недійсним, на Ѕ його частину.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у 20-денний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

    СУДДЯ:

  • Номер: 6/529/3/17
  • Опис: заміну сторони виконавчого провадження
  • Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
  • Номер справи: 2-288/2010
  • Суд: Диканський районний суд Полтавської області
  • Суддя: Трофімчук Микола Юхимович
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.03.2017
  • Дата етапу: 31.03.2017
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація