Справа № 2 – 287/2010

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

18 травня 2010 року                   Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого         судді     Трофімчука М.Ю.

при секретарі                                      Палій М.Д.

представника Рахнівсько-Лісової

сільської ради                 Манзюка А.М.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_2 до Рахнівсько - Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області про визнання батьківства, визнання права на спадщину та права власності на Ѕ житлового  будинку в порядку спадкування за законом,

в с т а н о в и в:

                    22.04.2010 року ОСОБА_2 звернувся до суду з вказаним позовом, зазначивши, що з 1947 року його мати, ОСОБА_3, 1914 року народження, проживала однією сім’єю, без реєстрації шлюбу з ОСОБА_4, 1913 року народження та вели спільне господарство, що підтверджується копіями з особових рахунків по господарських книг та довідками сільської ради с. Юрківка Тульчинського району та Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району, кули сім’я переїхала десь в 1965 році.

    ІНФОРМАЦІЯ_4 року в с. Юрківка Тульчинського району у зазначених громадян народився він. В книзі реєстрації актів цивільного стану Юрківської сільської ради відомості про його батька були записані зі слів матері «ОСОБА_2», що на даний час передбачено ч.1 ст.135 СК України і підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька від 29.03.2010 року № 00002575819. За вказаних підстав відомості про батька в свідоцтві  по його народження відсутні.

    За час проживання та ведення спільного господарства головою двору був записаний ОСОБА_4, його мати як дружина ОСОБА_4, а він як син ОСОБА_4 Тож, з часу його народження ОСОБА_4, фактично, був йому батьком, оскільки визнавав його за сина, а він його за батька, він разом з матір’ю піклувався про нього, утримували та виховували його, але з невідомих причин не оформив своє батьківство щодо нього в установленому порядку.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 року, у віці 82 роки, померла його мати, а ІНФОРМАЦІЯ_2 року, у віці 89 років, помер його батько. По день смерті батьків він проживав з ними в одному будинку.

    Після смерті батька відкрилася спадщина на належну йому частку нерухомого та рухомого майна, яке складається з Ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_1 вартістю 44697 грн. та речей звичайної домашньої обстановки та вжитку і іншого майна.

    Згідно заповіту він є спадкоємцем на Ѕ частину зазначеного майна. Оскільки заповіт не охоплює все зазначене майно, а він – син, спадкоємець першої черги, постійно проживав з батьком і має право на оформлення спадкових прав на всю спадщину за законом. Зазначене спадкове майно він прийняв в порядку ч.3 ст.1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини в АДРЕСА_1 і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявляв про відмову від неї. За вказаних підстав визнання батьківства йому необхідно для оформлення своїх спадкових прав по закону на спадщину після смерті батька.

    В органах РАЦСу йому відмовили внести відповідні зміни  до актових записів про його народження, тому він змушений звернутись із позовною заявою до суду.  

        Просить визнати ОСОБА_4, 1913 року народження, уродженця с. Левківці Шпиківського (нині Тульчинського) району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, його, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області, батьком. Визнати за ним право власності на майно батька – ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року і по день смерті постійно проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 Вінницької області. Визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на майно батька ОСОБА_4, яке складається з Ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Вінницької області вартістю 44697 грн.

    В судовому засіданні  позивач ОСОБА_2 підтримав  позовні  вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача – Рахнівсько-Лісової сільської ради Шаргородського району – ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав.

 Судом встановлено факт, що ІНФОРМАЦІЯ_4 року народився ОСОБА_2 (а.с.7), оскільки на час народження ОСОБА_2 батьки проживали в незареєстрованому шлюбі, його матір’ю в свідоцтві про народження зазначена ОСОБА_3, а відомості про батька записані зі слів матері «ОСОБА_2», що на даний час передбачено положеннями ч. 1 ст. 135 СК України та підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька (а.с.8).

    Відповідно до ч.1 ст.135 СК України при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім’я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

    ІНФОРМАЦІЯ_1 року померла мати ОСОБА_2 ОСОБА_3 (а.с.11), а ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер його батько ОСОБА_4 (а.с.12), які по день смерті проживали однією сім’єю та вели спільне господарство, що вбачається з виписки з по господарської книги 1977-1979 р.р. Рахнівсько – Лісової сільської ради Шаргородського району Вінницької області (а.с.15). Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, спадкоємцем Ѕ частини якої за заповітом являється ОСОБА_2 (а.с.16, 17). Крім того, ОСОБА_2 є спадкоємцем першої черги на все спадкове майно після смерті свого батька ОСОБА_4, так як він постійно проживав зі спадкодавцем на час відкриття спадщини в АДРЕСА_1 і протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України не заявляв відмову від неї.

Встановлені судом факти підтверджуються вище наведеними документами, поясненнями позивача ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_1,   показами свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, які в сукупності суду   дають підстави зробити висновок, що ОСОБА_4 дійсно є рідним батьком ОСОБА_2, оскільки він визнавав цей факт за життя і на день смерті проживав однією сім’єю в с. Рахни – Лісові Шаргородського району Вінницької області (а.с.13); копією паспорта (а.с.5); довідкою виконкому Юрківської сільської ради  Тульчинського району Вінницької області про те, що згідно погосподарської книги 1947 року гр. ОСОБА_3 дійсно проживала з гр. ОСОБА_4 в незареєстрованому шлюбі в с. Юрківка і згідно по господарської книги вибули з села в 1953 році (а.с.9);

Даному факту відповідають правовідносини, які регулюються ст.ст. 128, 135 СК України, ст. ст. 1216, 1218, 1223, 1261, 1268, 1270 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.128 СК України  підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини  входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В силу ст. 1223 зазначеної норми право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

З ст.1261 ЦК України вбачається, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Таким чином, оскільки право ОСОБА_2 на використання свого права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за законом порушено, то воно підлягає судовому захисту, а позов задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 14, 41 Конституції України, ст. ст. 128, 135 СК України, ст. ст. 16, 1216, 1218, 1223, 1225, 1261, 1268, 1270 ЦК України,

в и р і ш и в:

        Позов задоволити.

              Визнати ОСОБА_4, 1913 року народження, уродженця с. Левківці Шпиківського (нині Тульчинського) району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року, батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Юрківка Тульчинського району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1.  

Визнати за ОСОБА_2 право власності на майно ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за законом на майно ОСОБА_4, яке складається з Ѕ частини житлового будинку по АДРЕСА_1 Вінницької області, вартістю 44697 грн.

           Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

          Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у 20 денний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ :