Справа № 2-225/2010 р.

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І м е н е м    У к р а ї н и

07 липня 2010 року                    Шаргородський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого               судді     Трофімчука М.Ю.

при секретарі                                             Палій М.Д.

з участю:

позивача                         ОСОБА_1

представника

позивача                         ОСОБА_2

відповідача                                                   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Шаргороді в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до Шаргородської міської ради, до Шаргородського міського голови ОСОБА_4 про відшкодування моральної (немайнової шкоди) та майнової шкоди,

в с т а н о в и  в :

    Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом, вказавши на те, що 23.06.2007 року в газеті «Шаргородщина» №49-50 було опубліковане рішення 4-ї сесії Шаргородської міської ради 5-го скликання «Про затвердження Положення «Про організацію проведення конкурсів (аукціонів) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в місті Шаргороді», а також опубліковано саме Положення та перелік вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення, які передбачаються для надання в оренду на конкурсній основі. 18 липня 2007 року вона подала до конкурсної комісії заяву для реєстрації, копію паспорта, конкурсні пропозиції з метою набуття статусу учасника конкурсу та прийняття участі в конкурсі для набуття права на оренду вільної земельної ділянки орієнтовною площею 0,003 га по вул. Леніна (між прокуратурою та церквою). 27.07.2007 року вона отримала повідомлення, що 2.08.2007 року о 14 годині в приміщенні міської ради відбудеться конкурс (аукціон) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення на території Шаргородської міської ради. Однак 2.08.2007 року о 14 годині в приміщенні міської ради голова конкурсної комісії ОСОБА_5 повідомив учасникам конкурсу, що зараз буде проводитись аукціон під час проведення якого будуть присутні лише учасники тієї земельної ділянки, яка розглядається конкурсною комісією. Проводити аукціон було доручено ОСОБА_6 Коли позивачка була запрошена на засідання конкурсної комісії, яка  мала б розглянути конкурсні пропозиції учасників з метою визначення переможця конкурсу, як це було передбачено розділом 3 Положення,  їй видали табличку, яку б вона мала піднімати при проведенні аукціону. ОСОБА_6, який проводив аукціон, спочатку оголосив стартову ціну річної орендної плати за земельну ділянку у розмірі 1000,00 грн., а в подальшому на свій розсуд  почав збільшувати суму з метою визначення переможця аукціону. Від підписання протоколу засідання конкурсної комісії позивачка відмовилася, оскільки на її думку проведення конкурсу проводилося із численними порушеннями, а сам конкурс був замінений на аукціон. Про порушення конкурсною комісією процедури проведення конкурсу  та заміну його на аукціон вона повідомила голову Шаргородської міської ради ОСОБА_4 Після чого, 20.08.2007 року позивачка письмово звернулася до голови Шаргородської міської ради з проханням надати їй  копію рішення по усуненню порушень, що були здійснені конкурсною комісією з надання в оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення при виконкомі Шаргородської міської ради, однак відповіді на своє звернення вона не отримала. 25.08.2007 року позивачка отримала лист з підписом голови конкурсної комісії ОСОБА_5 з повідомленням про те, що за дорученням міського голови конкурсна (аукціонна) комісія розглянула її заяву з приводу проведення конкурсу (аукціону) , який відбувся  2.08.2007 року, але відповіді на її запитання щодо правочинності заміни конкурсу на аукціон вона не отримала. Окрім цього разом із листом вона отримала ксерокопію Протоколу №2 від 02.08.2007 року конкурсу (аукціону), для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Шаргороді. У своїй позовній заяві вона зазначила, що неправомірні рішення та дії  відповідачів здійснені з порушенням  ч. 2 ст. 19 Конституції України; п. 2 ст. 1150, ст. 1152 Цивільного Кодексу України; п. 1 ст. 135, п. 2, 3 ст. 137 Земельного Кодексу України; ст. 6 Закону України «Про оренду землі»; п. 3 ст. 24, п. 24, 34 ст. 26, п. 3 ч. 1, 2, 18, п. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування»; п. 2, 4 Положення «Про організацію проведення конкурсів (аукціонів) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду на території Шаргородської міської ради» затвердженого 4-ою сесією Шаргородської міської ради 5-го скликання; постанови КМУ №648 від 16.05.2002 року «Про затвердження Положення про технічний паспорт земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги»;  п. 1.3, 1.5, 1.9, 1.16 глави 1 розлілу 1, п. 5.4, 5.5, 5.7- 5.16, глави 5 розділу ІІІ, п. 6.7- 6.9, 6.18 глави 6 розділу ІІІ «Тимчасового порядку продажу та надання в оренду земельних ділянок на конкурентних засадах» затвердженого розпорядження голови Вінницької ОДА №592 від 26 грудня 2005 року;  ст.18 Закону України «Про планування і забудову територій» , та п. 3,4 ст.14 Закону України «Про основи містобудування»; п. 58 ст.9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; п. 4 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»; ст. 8 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування»; наказу Державного Комітету України по земельних ресурсах № 615/6903 від 30 липня 2002 року «Про затвердження Інструкції про загальні вимоги до оформлення технічного паспорта земельної ділянки, яка виставляється на земельні торги». Після чого вона звернулася до суду з позовом про визнання неправомірними дій та рішень відповідачів. Просила суд визнати неправомірними рішення міської ради про проведення конкурсу, який був здійснений без дотримання обов’язкової процедури, а саме публікації в засобах масової інформації повідомлення про земельні ділянки, які виносяться на конкурс із зазначенням відомостей про них; рішення міської ради про проведення конкурсу, що здійснено з порушенням ст.18 Закону України «Про планування і забудову територій» та Закону України «Про основи містобудування»; рішення конкурсної комісії щодо заміни конкурсу на аукціон, що суперечить п. 1, 2, 3, 4 Положення «Про організацію проведення конкурсів (аукціонів) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Шаргороді та визнати неправомірними дії члена конкурсної комісії, заступника Шаргородського міського голови ОСОБА_6 при проведенні аукціону в частині порушення ним п. 58 ст. 9 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»; дії Шаргородського міського голови ОСОБА_4 щодо направлення листа в якому оскаржувались неправомірні рішення конкурсної комісії з надання в оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення при виконавчому комітеті Шаргородської міської ради голові цієї комісії. 1.06.2009 року Постановою Шаргородського районного суду було визнано неправомірним рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсу (аукціону) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду на території Шаргородської міської ради при виконавчому комітеті Шаргородської міської ради м. Шаргорода Вінницької області від 26.07.2007 року в частинах 3 протоколу №1, а саме про визнання критеріїв переможця конкурсу та черговості виставлення земельних ділянок на конкурс (аукціон) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Шаргороді Конкурсної комісії при виконавчому комітеті Шаргородської міської ради м. Шаргорода Вінницької області від 02.08.2007 року та дії по заміні умов порядку проведення конкурсу та п.3 розпорядження виконуючого обов’язки міського голови № 22 від 23.04.2007 року «Про створення тимчасової комісії при виконавчому комітеті міської ради по проведенню конкурсів (аукціонів) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Шаргороді та встановлення розміру реєстраційного внеску за участь в конкурсі» в частині встановлення розміру реєстраційного внеску за участь  в конкурсі в сумі 170 грн. В задоволенні інших вимог було відмовлено.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування , їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Частиною 1 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що «Шкода, заподіяна юридичним і фізичним особам в результаті неправомірних рішень, дій або бездіяльності органів місцевого самоврядування за рахунок коштів місцевого бюджету, а в результаті неправомірних рішень, дій чи бездіяльності посадових осіб місцевого самоврядування – за рахунок їх власних коштів у порядку, встановленому законом». Згідно зі ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. На підставі ст. 280 ЦК України, якщо  фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдана моральна шкода, ця шкода підлягає відшкодуванню.     Аналогічні за змістом  норми закріплені у статтях 1173-1174 Цивільного Кодексу України. Так, положеннями вказаних статей встановлено обов’язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду завдану фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень. Внаслідок дій відповідачів ОСОБА_1 завдана моральна (немайнова)  шкода, яку вона зазнала під час проведення конкурсу (аукціону) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення на території Шаргородської міської ради неправомірними рішеннями Конкурсної комісії, тривалим і безрезультатним очікуванням розгляду її звернення головою Шаргородської міської ради, та за час, що минув від подання до розгляду її позовної заяви в Шаргородський районний суд.  Позивачка не маючи фахової юридичної підготовки намагалася законним шляхом відстоювати свої права, але зіткнулася із відписками, які не мають під собою ніякого законного ґрунту, непрозорістю та утаємниченістю дій посадових осіб при вирішенні земельних питань. Здійснюючи захист своїх інтересів вона переконувалася у безплідності відповідних намагань, втрачала віру в можливість законного вирішення питань місцевого значення і в неї формувалося уявлення, що все «купується і продається». Зокрема, суд при вирішенні її справи повинен був керуватися принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, вирішувати справи на підставі Конституції та Законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Однак під час судового розгляду справи головуючий суддя діяв упереджено, намагаючись вигородити відповідачів та позбавити позивача права на забезпечення та витребування доказів, обмежуючи його право на обґрунтування своєї позиції та надання їй переконливості під час судового процесу, на приєднання до справи додаткових доказів, водночас сприяв суб’єктам владних повноважень при наданні ними у якості доказів юридично нікчемних документів. Стаття 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень покладає обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Але у судовому процесі суддя по суті звільнив відповідачів від обов’язку щодо доказування правомірності прийнятих ними рішен ь.   Така ситуація не  сприяє утвердженню правових та моральних цінностей, робить припустимими неправомірну поведінку та правовий нігілізм, негативно впливає на людську поведінку. Співставлення того, як має бути відповідно до Конституції та Законів України, і як є  насправді, відволікало позивачку від інших, більш корисних занять та скорочувало вільний час, породжувало у неї стреси,  зневіру, нервове напруження, почуття приниження, роздратування, пригніченості, гніву, сорому, розпачу, стану психологічного дискомфорту, погіршувало її здоров’я. Ті почуття, які вона відчувала і відчуває протягом тривалого періоду, негативно позначилися на її повсякденному житті. І всі ці негативні емоції вона переживала з кожним днем гостріше. З моменту подачі позовної заяви 25.09.2007 року до початку її розгляду 13.03.2009 року та під час судових засідань в Шаргородському районному суді вона заряджувалася новими негативними емоціями, втрачала віру у справедливість, верховенство права. Окрім того, вона зазнала і продовжує зазнавати душевні страждання у зв’язку з протиправною поведінкою Шаргородської міської ради щодо членів її сім’ї. Обсяг шкоди завданий їй Шаргородською міською радою та її посадовими особами неможливо точно вирахувати, оскільки моральна шкода не має вартісного еквіваленту. Будь - яка   компенсація такої шкоди не буде адекватною дійсним стражданням тому її розмір, що вирахуваний позивачкою має суто умовний вираз. Просить стягнути з відповідачів на свою користь моральну шкоду в розмірі 90720 грн., матеріальну шкоду в розмірі 170 грн. за сплату реєстраційного внеску за участь в конкурсі та  судові витрати і витрати на правову допомогу  в сумі     грн. згідно поданих документів.

    В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

    Представник відповідачів ОСОБА_3  в судовому засіданні позов не визнала, мотивуючи тим, що позовні вимоги не ґрунтуються на чинному законодавстві і не можуть бути задоволенні. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка  посилається на розрахунок моральної шкоди складений власноручно. Вимоги позивачки про відшкодування моральної шкоди суперечать положенням ст. 23 ЦК України та не відповідають ні вимогам розумності, ні вимогам справедливості. Також позивачка в своїй позовній заяві не зазначила в чому саме полягає завдана їй шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю вона їй завдана, визначивши розмір шкоди не підтвердила жодним документом. Крім того, згідно з п.5 Постанови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди суду необхідно в кожній справі з’ясовувати характер правовідносин сторін і чи допускає відповідне законодавство відшкодування моральної шкоди при даному виді правовідносин. Наведені в позовній заяві дані не відображають всієї необхідної картини заподіяння шкоди, її об’єму та розміру, не встановлюють наявність причинного зв’язку між діями Шаргородської міської ради та наслідками, що настали.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 зверталась до суду з позовом  до Шаргородської міської ради,  посадової особи органу місцевого самоврядування Шаргородського міського голови ОСОБА_4, Конкурсної комісії з надання в оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення при виконавчому комітеті Шаргородської міської ради  про визнання протиправними дій і бездіяльності суб’єктів владних повноважень, про скасування рішень конкурсної комісії з надання в оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення при виконавчому комітеті Шаргородської міської ради. 1.06.2009 року Постановою Шаргородського районного суду було визнано неправомірним рішення Конкурсної комісії з проведення конкурсу (аукціону) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду на території Шаргородської міської ради при виконавчому комітеті Шаргородської міської ради м. Шаргорода Вінницької області від 26.07.2007 року в частинах  2, 3 протоколу №1, а саме про визнання критеріїв переможця конкурсу та черговості виставлення земельних ділянок на конкурс (аукціон) та про встановлення стартової орендної плати та кроку її підвищення для кожної земельної ділянки та в п. 2 протоколу №2 конкурсу (аукціону) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Шаргороді Конкурсної комісії при виконавчому комітеті Шаргородської міської ради м. Шаргорода Вінницької області від 02.08.2007 року та  дії по заміні умов і порядку проведення конкурсу та п.3 розпорядження виконуючого обов’язки міського голови № 22 від 23.04.2007 року «Про створення тимчасової комісії при виконавчому комітеті міської ради по проведенню конкурсів (аукціонів) для набуття права на оренду вільних земельних ділянок несільськогосподарського призначення в м. Шаргороді та встановлення розміру реєстраційного внеску за участь в конкурсі» в частині встановлення розміру реєстраційного внеску за участь  в конкурсі в сумі 170 грн. В задоволенні інших вимог було відмовлено (а.с.55-58). 08.04.2010 року ОСОБА_1 повторно звернулась до суду з позовною заявою до Шаргородської міської ради, посадової особи органу місцевого самоврядування Шаргородського міського голови ОСОБА_4 про відшкодування моральної ( немайнової шкоди) в розмірі 90720 грн., яку вона розрахувала за формолою ОСОБА_7 (а.с.75) та майнової шкоди в розмірі 170 грн.,  а також судові витрати.

Заслухавши позивачку ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3 дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме слід стягнути на користь позивачки  матеріальну шкоду в розмірі 170 грн., судовий збір в сумі  59 грн. 50 коп., витрати на ІТЗ в сумі 120 грн. (а.с.51-52) та частково  витрати на правову допомогу за складання проекту цивільного позову в суму 1785 грн. 60 коп. (а.с.79).

 Позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди в сумі 90720 грн. з урахуванням душевних страждань позивачки є необґрунтованими, в судовому засіданні не доведеними та не підтвердженими жодним документом.

 Встановленим фактам відповідають правовідносини, які регулюються ст.ст. 23, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, відповідно до яких особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.  Відповідно до ст.ст. 1173, 1174 ЦК України - шкода, заподіяна незаконними діями або бездіяльністю органом державної влади, органом влади АРК або органом місцевого самоврядування, або їх посадовців при здійснення ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від провини цих органів, незалежно від провини їх посадовців. Оскільки випадки і обставини, за яких може бути заподіяння моральна шкода, є досить різноманітними, ЦК допускає відшкодування завданої моральної шкоди грішми, іншим майном або в іншій спосіб. Однак суд повинен враховувати конкретні обставини справи, які, на його думку, мають суттєве значення для розгляду справи. Крім того, при визначенні розміру відшкодування суд повинен урахувати вимоги розумності і справедливості, що відповідає загальним засадам цивільного законодавства, передбаченим ст.3 ЦК.

Згідно зі  ст.10 ЦПК України сторони, які беруть участь в справі, мають рівні права щодо  подання доказів, їх дослідження та доведення  перед судом  їх переконливості, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається та на яких ґрунтуються її вимоги чи заперечення.

Суд вважає, що позивачка не довела обґрунтованість своїх вимог в частині моральної шкоди. Суд критично оцінює та не приймає до уваги  доданий до справи розрахунок моральної шкоди, оскільки він є юридично необґрунтованим.

           Керуючись ст.ст. 10, 11, 79, 88, 174, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.59 Конституції України, ч.1 ст.77 Закону України «Про місцеве самоврядування», ст.ст. 23, 1173, 1174 Цивільного кодексу України, ст. 25 Закону України «Про звернення громадян», суд

вирішив:

    Позов задоволити частково.

    Стягнути з Шаргородської міської ради на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 170 грн., судовий збір 59 грн. 50 коп. витрати на ІТЗ в сумі 120 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1785 грн. 60 коп. Всього стягнути 2135 ( дві тисячі сто тридцять п’ять) грн. 10 коп.

Врешті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

            Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання заяви про апеляційне оскарження, але неподання у 20-денний строк апеляційної скарги, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

СУДДЯ: