Справа № 2-45

                                                                                                                                           2010 рік

                                                                  РІШЕННЯ

                                              ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

22 липня  2010 року                                                                 Коломийський міськрайонний суд

                                                                                                          Івано-Франківської області

В складі:

головуючого-судді                                                               Максимюка Р.Ю.

секретаря                                                                               Томин О.А.

представник позивача                                                          Мануляка Ю.В.

відповідачів-позивачів                                                         ОСОБА_2

                                                                                                ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Коломия цивільну справу за позовом Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» до ОСОБА_4,  ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання та за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання від 23 травня 2007 року та компенсацію моральної шкоди, -

                                                                    в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, в якій посилається на те, що Державне міське підприємство «Івано-Франківськтеплокомуненерго» надавало відповідачам послуги теплопостачання та гарячого водопостачання квартири АДРЕСА_1 загальною площею 62 м.кв., власником якої з 13 лютого 2002 року по 20 грудня 2006р. на підставі договору купівлі-продажу, являлась ОСОБА_4, постільки 20.12.2006р. вказана квартира  була продана. Окрім неї в даній квартирі були зареєстровані  її батьки, відповідачі по справі - ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Відповідачі 06 червня 2007 року  з даної квартири виписалися, при цьому не погасивши заборгованість  за теплопостачання та гаряче водопостачання за період з 13 лютого 2002 року по 06 червня 2006 року, яка утворилася за вказаний період  в розмірі – 7 488 (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн.. 14 коп.  в зв’язку з чим між відповідачкою  ОСОБА_4 та  ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» 23 травня 2007 року на підставі протоколу №2 від 24 квітня 2007 року засідання комісії з питань реструктуризації і погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги Івано-Франківського міського виконавчого комітету уклала з позивачем договір реструктуризації по утвореному боргу за №25011/1, відповідно до якого, відповідачка зобов’язалася погашати заборгованість по 47 (сорок сім) грн.. 58 коп. щомісячно до 01 травня 2012 року. Однак взяті на себе зобов’язання вона не виконує, а тому представник позивача просить позов задоволити, і стягнути з відповідачів заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання – 7 488 (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн.. 14 коп. Крім цього ствердив представник позивача, що плата за користування теплопостачання та гаряче водопостачання нараховувалась відповідачці з урахуванням належних їй пільг, посилання відповідачів на те, що такі послуги позивачем їм не надавались, вважає  неправдивими  та голослівними. В задоволенні позову  відповідачів до  ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» просить відмовити за безпідставністю.

Відповідачі за позовом державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» - ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до суду з зустрічною позовною заявою про визнання недійсним договору про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання від 23 травня 2007 року та компенсацію моральної шкоди, в якій посилаються на те, що  в квартиру АДРЕСА_1 вони сім’єю заселилися в квітні 2002 року. На початку опалювального сезону виявилося, що тепло в квартиру не поступає через зашлакованість батарей, а гарячої води в крані не було зовсім. Тому вони встановили електробойлери для нагрівання води,  а квартиру обігрівали за рахунок газової плити та електрокамінів. Також, між відповідачами-позивачами та позивачем не було укладено договору на отримання послуг з централізованого опалення, холодного і гарячого водопостачання та водовідведення. Квартира в якій вони проживали, 20 грудня 2006 року була продана і згідно умов договору купівлі-продажу  вони повинні були виселитися та виписатися до 20 лютого 2007 року. Однак цього вони зробити не змогли, оскільки начальник та паспортист ЖЕО №2 відмовилися приймати документи на виписку допоки не буде погашена заборгованість перед ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго». Для того щоб виписатися вони змушені були піти проти своєї волі – визнати борг в розмірі – 7 488 (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн.. 14 коп. і підписати договір про реструктуризацію від 23 травня 2007 року. Таким чином, даний договір був укладений під впливом тяжкої обставини і на вкрай невигідних умовах. Позивач – ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» спричинив відповідачам-позивачам моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях, яких вони зазнали в зв’язку з протиправними діями позивача, і просять стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 – 4 000 (чотири тисячі) грн.. 00 коп., а на користь – ОСОБА_4 – 3 500 (три тисячі п’ятсот) грн.. 00 коп., а також просять визнати недійсним договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання від 23 травня 2007 року.

      Заслухавши представника позивача, який ствердив що плата за користування теплопостачання та гаряче водопостачання нараховувалась відповідачці з урахуванням належних їй пільг, посилання відповідачів на те, що такі послуги позивачем їм не надавались, вважає  неправдивими  та голослівними,  постільки позивач всі взяті на себе зобов’язання виконував  добросовісно підтвердженням чого є  те, що відповідачі жодного разу не звертались до позивача з будь якими претензіями з цього приводу, в задоволенні позову  відповідачів до ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» просить відмовити за безпідставністю. Представник позивача позов підтримав і просить його задоволити

       Також заслухавши відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, яка також представляє  по дорученню інтереси  ОСОБА_4,  які  ствердили,   що вони дійсно не сплачували за теплопостачання та гаряче водопостачання  позивачу, постільки останнім такі послуги  їм не надавались, крім того договір реструктуризації укладений від імені їхньої дочки ОСОБА_4, був укладений  під примусом  в зв’язку  з тяжким збігом обставин, на які вони посилаються в своїй позовній заяві, тобто, що  адміністрація ЖЕО №2  не бажала зняти з реєстрації, а вони вже придбавши інше житло повинні були туди  переселитись, тому і був укладений цей спірний договір реструктуризації, який вважають з цих підстав недійсним, а також вважають цей договір недійсним ще і тому, що його підписувала не власниця квартири ОСОБА_4, а її мама відповідачка по справі, ОСОБА_3, хоча не заперечують того, що вони втрьох проживали в квартирі АДРЕСА_1  і про укладений договір їм всім трьом відповідачам було відомо, не заперечують відповідачі і того, що вони вважаючи договір реструктуризації недійсним з часу його укладення не оскаржували цей договір, як і не оскаржували дій ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» по ненаданню їм послуг по забезпеченню їхнього житла, тобто, квартиру гарячим водопостачанням та теплопостачанням, таким чином в судовому засіданні пояснення відповідачів, що  ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», не надавало їм послуги з теплопостачання та гаряче водопостачання не знайшли свого підтвердження, також вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» підлягає до задоволення з наступних підстав. Встановлено, що відповідно до Правил надання послуг з водо, теплопостачання та водовідведення від 30 грудня 1997 року та Правил надання послуг з централізованого опалення,постачання холодної та гарячої води і водовідведення від 21 липня 2005 року позивач надавав послуги з теплопостачання та гарячого теплопостачання відповідачам – ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які проживали в квартирі АДРЕСА_1 в період з 13 лютого 2002 року по 20 грудня 2006 року. Згідно п.23 Правил надання послуг з водо, теплопостачання та водовідведення розрахунковим періодом для встановлення оплати послуг є календарний місяць, плата за який вноситься не пізніше 10 числа наступного за розрахунковим місяця, якщо договором не встановлено інших термінів, а у відповідності до ст.18 Правил надання послуг з водо, теплопостачання та водовідведення, плата за надані послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлений інший строк. Як вбачається з матеріалів справи, та не заперечується сторонами, 23 травня 2007 року між Державним міським підприємством «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та споживачем – ОСОБА_4 було укладено договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання №25011/1. Відповідно до п.1 даного Договору сторони узгодили, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 01 травня 2007 року становила – 7 366 (сім тисяч триста шістдесят шість) грн.. 36 коп. і відповідач зобов’язувався оплатити зазначену суму заборгованості до 01 травня 2012 року, щомісячно погашаючи заборгованість. В силу ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов договору.  Внаслідок невиконання відповідачами зобов’язань за вказаним вище договором, заборгованість погашена не була, що підтверджується розрахунком позивача, здійсненим за особовим рахунком споживачів. Судом до уваги не можуть братися твердження відповідачів про те, що їх змусили підписати Договір про реструктуризацію заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання, оскільки після його підписання вони,  протягом двох років, не зверталися в жодну структуру для визнання його недійсним, крім цього судом також не можуть братись до уваги доводи відповідачів, що спірний договір не власник квартири ОСОБА_4, а її мама ОСОБА_3, постільки вони як сім’я всі троє проживали в цій квартирі і користувались послугами ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», ї їм всім, як встановлено в суд засіданні, було відомо про укладений договір реструктуризації, з яким вони фактично згодились,  постільки в суд  звернулись з позовом про визнання цього договору недійсним  тільки після того, як позивач звернувся в суд з позовною заявою про стягнення з них заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання.

Доказів, які б свідчили про погашення вищевказаної суми заборгованості, або ж спростовували доводи позивача – суду не подані. Інших якихось порушень при укладенні договору реструктуризації, які би потягнули визнання цього договору недійсним, судом не встановлено.

Суд, не вважає пропущеним строк позовної давності з огляду на те, що відповідачі станом на 23.05.2007р. визнавали суму боргу, що підтверджується Договором про  реструктуризацію заборгованості за теплопостачання та гаряче водопостачання №25011/1 від 23 травня 2007 року, що є в силу ст.264 Цивільного кодексу України підставою для переривання перебігу позовної давності, і поновлення строку звернення до суду є зайвим. Крім цього підставність позову також стверджується  розрахунком боргу за послуги теплопостачання між ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго» та ОСОБА_4,  який становить 7488.14грн.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ДМП «Івано-Франківськтеплокомуненерго», однак  в межах стягнення суми боргу лише з ОСОБА_4, як власника квартири  АДРЕСА_1. В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про визнання договору реструктуризації від 23.05.2007р. недійсним та стягнення моральної шкоди – відмовити з наведених вище підстав.

Враховуючи, що ОСОБА_4 являється інвалідом першої групи, то вона від сплати судових витрат в вигляді державного мита, згідно Декрету  Кабміну «Про державне мито» ,звільнена

На підставі  до ст.ст. 264, 526, 541, 543 Цивільного кодексу України, Правил надання послуг з водо, теплопостачання та водовідведення, затверджених постановою КМУ №1497 від 30 грудня 1997 року, Правил надання послуг централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ №630 від 21 липня 2005 року, п.18 ст.4 Декрету КМУ «Про державне мито», керуючись ст.ст. 88, 209,215, 223, 294 ЦПК України, суд

                                                    р і ш и в :

     Первісний позов задоволити.  Стягнути з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1,  на користь Державного міського підприємства «Івано-Франківськтеплокомуненерго» - 7 488 (сім тисяч чотириста вісімдесят вісім) грн.. 14 коп .  боргу за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі – 30   (тридцять) грн.. 00 коп . на р/р 26006022901 в Івано-Франківській філії ВАТ «Кредобанк», МФО 336161, код 03346058. .

          В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до «Івано-Франківськтеплокомуненерго» про визнання договору реструктуризації від 23.05.2007р. недійсним та стягнення моральної шкоди – відмовити.

На рішення може бути подано заяву про апеляційне оскарження протягом 10 діб, а апеляційну скаргу протягом 20 діб після подачі заяви до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд.

 Головуючий. Суддя

З оригіналом вірно Суддя                                                                            Р.Ю. Максимюк