справа № 2-1089/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

05 липня 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого             судді Савченка С.І.

    при секретарі             Балинській О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду в м.Ірпінь цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради про визнання дій неправомірними та зобов»язання вчинити дії, -

     в с т а н о в и в :

Позивач в березні 2010 р. звернувся до суду із даним позовом, який мотивував тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, постраждалим 1-ї категорії, йому довічно встановлена 2 група інвалідності, пов»язана з наслідками аварії на ЧАЕС. Вказував, що відповідно до ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать в тому числі інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи. Посилався, що він приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підставі наказу начальника штабу ЦО УРСР, що стверджується довідкою МНС України, а тому в грудні 2009 р. він звернувся до відповідача із заявою про встановлення статусу інваліда війни, додавши необхідні документи. Однак листом від 25.12.2009 р. відповідач відмовив йому у видачі посвідчення з посиланням на роз»яснення Мінпраці. Не погоджуючись із такими діями відповідача, просив визнати їх неправомірними, визнати його інвалідом війни і зобов»язати відповідача видати йому посвідчення інваліда війни.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задоволити.

Відповідач в судове засідання не з”явився, подав письмові заперечення проти позову та заяву про розгляд справи у відсутність його представника.

Суд, заслухавши доводи представника позивача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлені слідуючі обставини  :  позивач перебуває на обліку в Управлінні праці як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, має статус постраждалого від Чорнобильської катастофи 1 категорії (а.с.15). Позивач з 07.09.1998 р. є інвалідом 2-ї групи, його захворювання пов»язане з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8).

Також судом встановлено, що позивач 30.04.1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, виконуючи роботи по доставці та обслуговуванню пересувної електростанції в м.Чорнобиль, відповідно до наказу начальника штаба Цивільної оборони УРСР,  наказу треста «Південзахідтрансбуд»  № 191 від 30.04.1986 і наказу начальника цивільної оборони БУ-146 треста «Південзахідтрансбуд» № 111 від 30.04.1986 р., (а.с.9,10,12).

За виконання наказу начальника штаба Цивільної оборони УРСР позивач був нагороджений премією (а.с.11).

Крім того, судом встановлено, що в грудні 2009 року позивач звернувся до відповідача із заявою про встановлення йому статуса інваліда війни на підставі п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та надав необхідні документи, однак листом від 25.12.2009 р. управління праці відмовило позивачу у наданні статусу інваліда війни, посилаючись на роз»яснення Міністерства праці та соціальної політики України від 25.05.2009 р., відповідно до якого чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» не поширюється на осіб, які направлялись на виконання робіт з ліквідації на ЧАЕС органами управління у справах ЦО, створеними у складі підприємств, установ та організацій (а.с.14).

                    -  2  -

Наведені обставини підтверджуються посвідченням потерпілого 1 категорії, довідкою МСЕК про встановлення інвалідності, наказами треста «Південзахідтрансбуд»  № 191 від 30.04.1986 і начальника цивільної оборони БУ-146 треста «Південзахідтрансбуд», наказом про преміювання, довідкою про участь в ліквідації аварії на ЧАЕС, довідкою МНС, листом управління праці та іншими матеріалами справи.

Вирішуючи даний спір суд керується наступними положеннями закону.

Відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» до інвалідів війни належать також інваліди з числа осіб, залучених до складу формувань Цивільної оборони, які стали інвалідами внаслідок захворювань, пов»язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Згідно п. 10 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни , затвердженого постановою КМ України №302 від 12.05.1994 р. посвідчення інваліда війни видається на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про групу і причину інвалідності.

Оцінюючи всі докази у їх сукупності, суд вважає доведеною ту обставину, що позивач залучався до складу формувань Цивільної оборони для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою Управління з питань надзвичайних ситуацій Київської облдержадміністрації № 01-08/1350 від 01.12.009 р., де чітко зазначено, що позивач в період 30.04.1986 р. приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧЕАС у складі невоєнізованого формування ЦО БУ № 146 тресту «Південзахідтрансбуд» і був залучений до виконання спеціального завдання (а.с.13). Це ж стверджується вищенаведеними наказами треста «Південзахідтрансбуд» і начальника цивільної оборони БУ-146 треста «Південзахідтрансбуд».

Наведені докази відповідачем не спростовані.

Поскільки судом встановлено, що позивач став інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, пов’язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи і надав докази, що підтверджують залучення його до складу формувань цивільної оборони під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та причинний зв’язок інвалідності з ліквідацією аварії, то він має право на встановлення статусу інваліда війни та отримання посвідчення інваліда війни відповідно до п. 9 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях,  про необхідність застосування до спірних правовідносин щодо встановлення позивачу статусу інваліда війни роз»яснення Мінпраці України № 631/0/15-09/014 від 25.05.2009 р. необгрунтовані, поскільки дане роз»яснення не є нормативним документом, містить тлумачення та вимоги, що відсутні в п.9 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Така позиція відповідача суперечить ст.19 Конституції України, згідно якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В даному випадку мають враховуватися засади пріорітетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст.92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п.60).

Згідно п.10. ст.16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади або органу місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.

Враховуючи, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у встановленні йому статусу інваліда війни та видачі посвідчення, суд визнає таку відмову незаконною і зобов”язує управління праці видати позивачу посвідчення інваліда війни.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист його прав.

Щодо вимог позивача про визнання його інвалідом війни, то дані вимоги задоволенню не підлягають, як такі, що не належать до компетенції суду. Визнання особи інвалідом війни та видача посвідчення належить до компетенції управління праці відповідно до Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни .

                    -  3  -

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України суд,-    

     в и р і ш и в :

Позов задоволити частково.

Визнати незаконними дії Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради щодо відмови 25.12.2009 р. ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни.

Зобов»язати Управління праці, соціального захисту та захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Бучанської міської ради видати ОСОБА_1 посвідчення інваліда війни відповідно до п.9 ч.2 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

    В решті позову відмовити.

Рішення в повному обсязі буде виготовлене не пізніше 10.07.2010 р.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не було подано, а у випадку подання заяви – після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                 С.І.Савченко