Справа № 2-1161/2010 р.

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м   У к р а ї н и

19 липня 2010 року         Ірпінський міський суд Київської області в складі:

    головуючого                     судді     Кафтанова В.В.,

    при секретарі                         Змаженко Н.Ю.,

  з участю прокурора                                                                  Круль Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду справу за позовом Прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про стягнення недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення, -

в с т а н о в и в:

До Ірпінського міського суду в червні 2010 р. звернувся прокурор м. Ірпеня Київської області в інтересах ОСОБА_1 із зазначеним вище позовом, який мотивував тим, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії. Згідно із ч. 4 ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому повинна виплачуватись щорічна допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Однак, така допомога йому виплачувалась у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів від 12.07.2005 року № 562 та від 26.07.1996 № 836, - меншому ніж передбачено законом.

Просив визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової щорічної допомоги на оздоровлення за 2008 - 2009 роки.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 4 520 (чотири тисячі п’ятсот двадцять) грн. 00 коп. недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 та 2009 роки, а саме: за 2008 рік – 2010 грн., за 2009 рік – 2510 грн.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити.

Позивач в судове засідання не з’явився, надіслав до суду заяву, в якій просив розглядати справу у його відсутність.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надіслав до суду письмові заперечення на позов, в яких Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області просить розглянути справу без участі представника управління.

В письмових запереченнях на позов, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 є інвалідом ІІІ групи і через управління праці та соцзахисту населення отримує щорічну допомогу на оздоровлення, призначену відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Ця пенсія нараховувалась згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.», постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562, відповідно до якої встановлено розміри щорічної допомоги на оздоровлення 90 грн.

Також зазначив, що відповідно до ст. 71 розділу УІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право в 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. В 2009 році виплата щорічної допомоги на оздоровлення проведена в сумі 90,00 грн.

Враховуючи те, що бюджетні призначення на виплату щорічної допомоги на оздоровлення не враховували їх виплату у розмірах, встановлених Законом України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вважають, що у них відсутні підстави для виплати допомоги у розмірі, зазначеному в позовній заяві.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як вбачається із вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, даною нормою передбачені способи захисту прав та інтересів судом.

В судовому засіданні судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи внаслідок аварії на ЧАЕС і перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, де отримує щорічну допомогу на оздоровлення.

Судом також встановлено, що відповідач виплатив позивачу допомогу на оздоровлення: за 2008 р. (17.04.2008 р.) та за 2009р. (27.10.2009 р.) в розмірі 90,00 грн.

В судовому засіданні також встановлено, що позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виплати йому щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки відповідно до ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», однак відповідач своїм листом від 22.02.2010 р. № 797-К (а.с. 7) відмовив у виплаті  такої допомоги.

Встановлені судом обставини визнаються сторонами, а тому відповідно до ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Спірні правовідносини регулюються ч. 4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої щорічна допомога на оздоровлення виплачується інвалідам ІІІ групи наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідно ч. 7 цієї статті розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги на оздоровлення.

З огляду на вказану вимогу закону суд дійшов висновку, що позивачу сплачувалась щорічна допомога на оздоровлення в 2008-2009 роках у розмірі меншому ніж встановлено законом.  

Доводи відповідача у письмовому запереченні про необхідність застосування постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.05 № 562 для визначення розміру допомоги на оздоровлення позивачу необґрунтовані, оскільки зазначеною постановою встановлено таку допомогу у меншому розмірі та в твердій грошовій сумі, що суперечить ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою встановлено розмір допомоги на оздоровлення у відсотковому відношенні до мінімальної заробітної плати.

В даному випадку мають враховуватися засади пріоритетності Законів України над урядовими нормативними актами та вимоги ст. 92 Конституції України, згідно якої виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина (п.1) та основи соціального захисту (п. 60).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки при розгляді справи судом встановлено, що відповідач всупереч вимог ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в 2008-2009 роках виплачував позивачу допомогу на оздоровлення не в повному розмірі, суд вважає такі дії відповідача незаконними та вважає, що з метою захисту прав позивача із відповідача на його користь має бути стягнуто різницю між виплаченою щорічної одноразовою допомоги на оздоровлення та розміром даної виплати, що має бути нарахована відповідно до вимог ст. 48 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.

Відповідно до розрахунку, наданого відповідачем, розмір належної позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2008-2009 роки із розрахунку чотирьох мінімальних заробітних плат з врахуванням виплачених сум допомоги на оздоровлення становить 4 520 грн. (а.с.16), дана сума підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.

Суд вважає такий спосіб захисту прав позивача найбільш оптимальним та таким, що гарантуватиме дотримання і захист прав встановлених законом прав споживача.

Таким чином суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.

Позивача, як постраждалого від аварії на ЧАЕС, звільнено ст.4 Декрету КМ України «Про державне мито» від сплати судового збору.

Оскільки суд задовольняє заявлені позивачем позовні вимоги, суд стягує із відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 120 грн.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст. 48, 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області при виплаті грошової щорічної допомоги ОСОБА_1 на оздоровлення за 2008 - 2009 роки.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 4 520 (чотири тисячі п’ятсот двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 120,00 грн.

Копію рішення направити сторонам для відома.

Рішення в повному обсязі буде виготовлене не пізніше 24.07.2010 р.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд шляхом подання заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня оголошення рішення та наступного подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання такої заяви.

Суддя                                                                           В.В. Кафтанов