Справа №  2-2057/2010 рік          

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем   України

15 липня 2010 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                    судді Кафтанова В.В.,

при секретарі                   Змаженко Н.Ю.,  

представника позивача   ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -

в с т а н о в и в  :

Позивачка звернулася до суду із позовом про зміну розміру аліментів, посилаючись на те, що 09 вересня 2005 року Ірпінським міським судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі за № 2-2407 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. За рішенням суду з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 було присуджено стягнення на неповнолітню дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 19.08.2005 року до досягнення дитиною повноліття.

Позивачка вказує, що відповідач є працездатною особою, має постійну роботу з 2007 року та регулярний дохід у вигляді заробітної плати. Розмір аліментів, призначених рішенням суду від 09.09.2005 року у справі за № 2-2407 на неповнолітню дочку ОСОБА_4, є таким, що порушує права дитини та позбавляє можливості належного її утримання. Адже, встановлений судом розмір аліментів та встановлення нижчої границі у розмірі одного неоподаткованого мінімуму доходів громадян дозволяє відповідачу сплачувати аліменти у значно меншому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством України і навіть сплата ним 17,00 грн. щомісячно, що і є розміром неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, не буде вважатися невиконанням рішення суду а, отже, позбавляє її як матір дитини, додатково вимагати допомоги на дитину.

Також позивачка вказує, що на сьогоднішній день, утримувати дитину, купувати мінімальний набір продуктів харчування для забезпечення нормального функціонування організму людини, набір непродовольчих товарів та мінімальний набір послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості на раніше визначений судом розмір аліментів є неможливо. ЇЇ матеріальний стан погіршився в зв’язку з втратою роботи та не є таким, що дозволив би їй утримувати доньку самостійно. Добровільно відповідач не допомагає утримувати дитину ні матеріально, ні жодної участі у вихованні дочки не приймає. Від сплати визначених судом сум аліментів відповідач регулярно ухиляється.

Позивачка просить стягнути з відповідача від дня пред’явлення позову новий розмір аліментів на її користь на неповнолітню дитину, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали заявлені позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, направив до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутність. Проти задоволення позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення позивачки та її представника, вивчивши матеріали справи, вважає заявлений позов таким, що підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 09 вересня 2005 року Ірпінським міським судом Київської області було ухвалено рішення у цивільній справі за № 2-2407 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів. За рішенням суду з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 було присуджено стягнення на неповнолітню дочку, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 аліментів в розмірі ј частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 19.08.2005 року до досягнення дитиною повноліття. Відповідач є працездатною особою, має постійну роботу з 2007 року та регулярний дохід у вигляді заробітної плати.

Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

У відповідності ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до ч.1 ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров’я когось із них.  

Встановлено, що утримувати дитину, купувати мінімальний набір продуктів харчування для забезпечення нормального функціонування організму людини, набір непродовольчих товарів та мінімальний набір послуг, необхідних для задоволення основних соціальних та культурних потреб особистості на раніше визначений судом розмір аліментів є неможливо. Матеріальний стан позивачки погіршився в зв’язку з втратою роботи та не є таким, що дозволив би їй утримувати доньку самостійно. Добровільно відповідач не допомагає утримувати дитину ні матеріально, ні жодної участі у вихованні дочки не приймає. Від сплати визначених судом сум аліментів відповідач регулярно ухиляється.  

За даних обставин суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути аліменти на утримання дружини до досягнення донькою повноліття.

Керуючись ст.ст. 180, 181, 183, 191, 192 Сімейного кодексу України, ст. ст. 10, 11, 60,  209, 212, 214-215, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1\4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання позовної заяви і до досягнення дитиною повноліття.

 Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 8,50 грн.

                 Стягнути з ОСОБА_3 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн. (тридцять гривень) 00 коп. на користь ОСОБА_2.

                Рішення в частині стягнення суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

                Рішення в повному обсязі буде виготовлено після 20.07.2010 року.

Суддя                                                                                                        В.В. Кафтанов