Справа № 2а-4260/10
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2010 року Личаківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді: Стрепка Н.Л.,
при секретарі судового засідання: Чеботарьовій Л.Я.,
з участю позивача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління ДАЇ ГУМВС України у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом д о відповідача про визнання протиправною та скасування постанови серії ВС № 095127 від 23.01.2010р. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що перехрестя вул. Стрийської-Рубчака у м. Львові проїхав на дозволений сигнал світлофора, про що надав відповідні пояснення працівнику ДАІ, завершення маневру не перешкоджало іншим учасникам руху, посилається на відсутність доказів вчинення правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з мотивів викладених в ньому та пояснив, що про існування оскаржуваної постанови довідався лише 25.05.2010р., отримавши її копію в Личаківському відділі державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції. У зв’язку з наведеним просить поновити строк на звернення до адміністративного суду.
Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи, про причини своєї неявки суду не повідомив. Суд вважає за можливе провести розгляд справи та постановити рішення у відсутності представника відповідача на підставі наявних доказів, відносно чого позивач не заперечив.
Судом встановлено, що 23.01.2010р. постановою серія ВС № 095127 позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу. Згідно постанови вбачається, що ОСОБА_1 23.01.2010р. о 16 год. 10 хв. в м. Львові по вул. Стрийська-Рубчака, керуючи автомобілем ВАЗ д.н.з. НОМЕР_1 проїхав регульоване перехрестя на заборонений сигнал світлофора червоний.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
В судовому засідання встановлено, що позивач виїхав на перехрестя вул. Стрийської-Рубчака в м. Львові на дозволений сигнал світлофора, не перешкоджаючи іншим учасникам руху, він завершив маневр по проїзду перехрестя.
Відповідно до п. 16.8 постанови КМУ від 10.10.2001р. № 1306 «Про правила дорожнього руху» водій, який виїхав на перехрещення проїзних частин згідно із сигналом світлофора, що дозволяє рух, повинен виїхати у наміченому напрямку незалежно від сигналів світлофора на виїзді. Проте, якщо на перехрестях перед світлофорами на шляху руху водія є дорожня розмітка 1.12 (стоп-лінія) або дорожній знак 5.62, він повинен керуватися сигналами кожного світлофора.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог п. 2.7. Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 22.02.2001р. № 185, до протоколу долучаються матеріали, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення правопорушників, потерпілих, свідків правопорушення, протоколи вилучення, знищення тощо). Кожний документ має мати свої реквізити (дату, адресу, назву, підпис, штампи, печатки тощо) і повинен відповідати своєму призначенню, містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства.
Згідно з п. 2.6 вищеназваної інструкції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, дає письмове пояснення по суті скоєного правопорушення, яке записується в протокол, і ставить свій підпис, а також може робити заяви і клопотати по суті складання протоколу та розгляду справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, обов’язок доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
В судове засідання представник Управління ДАІ ГУМВС України у Львівській області не з’явився, не виконав вимог суду про представлення в судове засідання матеріалів адміністративної справи на підставі яких позивача було притягнено до адміністративної відповідальності. Крім того, не представив суду достатніх та належних доказів в підтвердження правомірності оскаржуваної постанови.
Згідно ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає зокрема, рішення про скасування постанови і закриття справи.
Зазначена постанова судом перевірялась на предмет дотримання суб’єктом владних повноважень принципів правомірної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо, добросовісно, розсудливо.
Маючи, перед прийняттям постанови протокол про адміністративне правопорушення в якому позивач не визнавав себе винним у скоєнні адміністративного правопорушення, вказав, що проїхав перехрестя на зелений сигнал світлофора, суб’єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження зібрати докази, які б підтверджували порушення правил дорожнього руху та спростовували свідчення позивача, але таких доказів ні протокол ні постанова не містить.
Враховуючи наведене постанова серія ВС № 095127 від 23.01.2010р. року є неправомірною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення — закриттю.
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Позовні заяви приймаються до розгляду адміністративним судом незалежно від закінчення строку звернення до адміністративного суду.
Згідно з ст. 102 КАС України пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений законом, може бути поновлений, за клопотанням особи, яка бере участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач довідався про існування оскаржуваної постанови лише 25.05.2010р., коли з‘явився на виклик Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, тому строк на звернення до адміністративного суду, слід поновити, оскільки він пропущений з поважної причини.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 71, 100, 102, 104, 159, 160, 161 КАС України, ст.ст. 251, 280, 285, 293 КУпАП, Наказом МВС України № 185 від 22.02.2001р. «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення», п. 16.8 постанови КМУ від 10.10.2001р. № 1306 «Про правила дорожнього руху», суд -
постановив:
Поновити строк на звернення до адміністративного суду.
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову серії ВС № 095127 від 23.01.2010р. Провадження по справі про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 — закрити.
Постанова суду може бути повністю або частково оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Личаківський районний суд м. Львова шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, або в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя Н.Л.Стрепко