Справа № 1-214/2010 р.

                                  В И Р О К

 І м е н е м     У к р а ї н и

16 липня 2010 р. Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого                                          Кафтанова В.В.,

при секретарі                                     Змаженко Н.Ю.,  

з участю прокурорів                          Кучер І.В.,  Слизькоухої О.В.,  

      розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Корделівка Калинівського району Вінницької обл., українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого,  військовозобов’язаного, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, не  судимого;  

       у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України, -

встановив:

            18.12.2009 року о 10.00 год. ОСОБА_1, на території ДП «Бучанський тарний завод», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Тургенєва №1, на ґрунті особистих неприязних відносин, умисно наніс удар кулаком правої руки в область лівого ока гр. ОСОБА_2, в результаті чого в останнього утворилися тілесні ушкодження у вигляді забитої рани, синців і садна в ділянці брови та навколоочної області зліва, проникаючого поранення рогівки лівого ока з випадінням райдужної оболонки, крововиливу в передню камеру, контузії і травматичної катаракти лівого ока.

            Відповідно до висновку експерта № 20/11 від 30.03.2010 р., ушкодження,   що малися у ОСОБА_2, відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як такі, що викликали стійку втрату загальної працездатності більше 10%, але менше ніж на 33%.

            Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1  свою вину в скоєному злочині визнав повністю, підтвердив обставини скоєння ним злочину викладені в обвинувальному висновку. Показав, що 18.12.2009 року о 10:00 год.  на території ДП «Бучанський тарний завод», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Тургенєва №1,  він умисно наніс удар кулаком правої руки в область лівого ока гр. ОСОБА_2, так, як той тримав підсудного за комір. У вчиненому  підсудний щиро кається. Просить його суворо не карати, стверджує, що більше не стане на злочинний шлях.

           Допитаний у судовому засіданні потерпілий  ОСОБА_2 показав, що 18.12.2009 року о 10:00 год. на території ДП «Бучанський тарний завод», що знаходиться за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Тургенєва №1,  він попросив у підсудного передзвонити з його мобільного телефону, однак той грубо відмовив йому. Через деякий час ОСОБА_2 підійшов до підсудного та взявши його за комір запитав, чому він так його образив. У відповідь ОСОБА_1 наніс потерпілому удар кулаком  в ліве око.  

           В зв’язку з тим, що підсудній повністю визнав свою вину, не оспорює докази зібрані по справі, відповідно до ст. 299 КПК України інші докази по справі суд не досліджує.

           Органом досудового слідства дії підсудного правильно кваліфіковано  за ст. 122 ч.1 КК України, як вчинення умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило значну стійку втрату працездатності менш як на одну третину, тобто вчинив злочин, передбачений ч. 1 ст. 122 КК України  Суд вважає таку кваліфікацію дій підсудного вірною.  

Обираючи міру покарання, суд враховує характер і ступень суспільної небезпечності скоєного, обставини, що пом’якшують та обтяжують відповідальність, особу підсудного та те, що підсудний скоїв злочин середньої тяжкості.

 Як особа підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, не судимий, має на утриманні неповнолітніх дочку та сина.

Обставиною,  що  пом’якшує покарання підсудного суд знаходить щире каяття в скоєнні злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного суд не вбачає.      

          Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому можливо, призначивши підсудному покарання у вигляді позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання із випробуванням та із наданням іспитового строку.

          Цивільний позов по справі не заявлений.

          Речові докази та судові витрати по справі відсутні. Запобіжний захід підсудному залишається без змін - підписка про невиїзд.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України суд ,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 122 ч. 1 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 2 – х (двох) років  позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання звільнити із випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю в 2 (два) роки.

          На підставі ст. 76 КК України зобов’язати ОСОБА_1:      

-   не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;

-   повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи.

-   періодично з’являтись до органів кримінально-виконавчої системи для реєстрації.

        До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні підсудного ОСОБА_1 залишити без змін  -  підписка про невиїзд.

          На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію на протязі 15 діб із моменту проголошення вироку.

                           Суддя                                                                            В.В. Кафтанов