Судове рішення #1021189
Справа № 22- 316 / 2007 р

Справа № 22- 316 / 2007 р.                                  Головуючий у 1 інстанції :Батрак І.В.

Суддя-доповідач: Пільщик Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

14 лютого 2007 року                                                                                            м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого Пільщик Л.В.

Суддів:                  Краснокутської О.М.

Сапун О.А. При секретарі: Тахтаул О. М.

розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Відділення громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення , зняття з реєстраційного обліку та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи- Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, ЖБК № 4 ЗАЗ „Комунар" , ОСОБА_3,ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною та визнання права власності на квартиру,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи Відділення громадянства , імміграції та реєстрації фізичних осіб Комунарського РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області про усунення перешкод в користуванні власністю, виселення, зняття з реєстраційного обліку.

У позовній заяві зазначав, що 28.04.2004 року між ним таОСОБА_2 укладено договір купівлі - продажу квартириАДРЕСА_1 ВідповідачОСОБА_2 як продавець відповідно до

 

2

п.5 договору купівлі - продажу зобов'язався передати квартиру для користування в строк до 28.07.2004 року .

Посилаючись на те, що строк виконання п.5 договору скінчився , але відповідач продовжує проживати у квартирі та перебуває на реєстраційному обліку, добровільно виселитися із спірної квартири не бажає, чим чинить йому перешкоди в користуванні власністю, просив суд усунути перешкоди в користуванні власністю, виселитиОСОБА_2 та зняти з реєстраційного облікуОСОБА_2 та членів його родини ОСОБА_3, ОСОБА_4

ОСОБА_2звернувся до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 , треті особи Шоста Запорізька державна нотаріальна контора, ЖБК № 4 .. ЗАЗ „Комунар" , ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угоди недійсною та визнання права власності на квартиру.

У позовній заяві зазначав, що спірна квартира є кооперативною та належала його батькам. У квартирі він проживає до теперішнього часу , іншого житла не має. В жовтні 2004 року голова ЖБК Цебро Л.М. повідомила його що їй надані документи , а саме копія договору купівлі - продажу квартири, технічний паспорт, з яких вбачається , що новим власником спірної квартири є ОСОБА_1, який нібито купив у нього квартиру.

Посилаючись на те, що договору купівлі - продажу квартири він не укладав, гроші від ОСОБА_1 не отримував, витяги з реєстру про право власної на нерухоме майно не отримував , підпис на договорі купівлі - продажу виконаний не ним, просив суд визнати договір купівлі - продажу недійсним.

Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позовОСОБА_2 задоволено.

Визнано договір купівлі- продажу квартири АДРЕСА_1 від 28.04,2004 року укладений міжОСОБА_2 таОСОБА_1 недійсним. Визнано заОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1. Апеляційне провадження порушено за скаргою ОСОБА_1 У скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на те, що при розгляді справи судом першої інстанції порушені норма матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

Перевіривши повноту встановлених обставин справи та їх юридичну оцінку , колегія суддів дійшла висновку , що оскаржуване рішення відповідає вимогам чинного законодавства. Викладені у рішенні обставини щодо укладення договору купівлі-продажу квартири підтверджуються зібраними у справі доказами, зокрема,- самим текстом договору, висновками експертизи від 17.10.2006 р про те, що підписи на договорі та на документах БТІ вчинені неОСОБА_2 , показаннями свідків .Висновки суду про недійсність договору узгоджується з нормами ст..ст.215 ,216 ЦК України..

За змістом апеляційної скарги ОСОБА_1 оспорює фактичні обставини, навівши свій аналіз доказів, які були предметом розгляду і оцінки суду першої інстанції за правилами ст.212 ЦПК України.

 

3

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. При розгляді справи суд забезпечив сторонам рівні права щодо подання доказів, їх дослідження, сприяв здійсненню прав. Експертиза призначалася судом у відповідності до вимог ст. ст. 143 , 144 ЦПК України.ОСОБА_1 та його представнику була надана можливість подати питання, на які потрібна відповідь експерта ( а.с. 170,187,201). Заява ОСОБА_1 про виклик у судове засідання експерта не має будь-якого обґрунтування, не зазначено для вирішення яких питань заявлено клопотання, а тому таке клопотання не могло бути задоволено ( а.с.221). З огляду на такі обставини доводи скарги щодо сумнівності доказів колегія суддів визнає безпідставними.

Доводи ОСОБА_1 про те, що повернути квартиру неможливо через те , що він є добросовісним набувачем, суперечить ст. ст. 202 , 328 ,330, 388 ЦК України, оскільки право власності на спірну квартиру мало виникнути лише за дійсною угодою.

Не суперечить рішення суду і ст.216 ЦК України , на яку посилається апелянт у скарзі. Відповідно до ст..216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все ,що вона одержала на виконання цього правочину. Враховуючи встановлені конкретні обставини та те , щоОСОБА_2 не укладав правочин, суд обґрунтовано визнав , що він і не одержував від ОСОБА_1 на виконання правочину, а тому не було підстав стягувати з нього зазначену у договорі суму.

Доводи скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308 , 314,315,317 ЦПК України, колегія суддів ,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2006 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення , проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців...

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація