АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 травня 2010 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
Головуючого – Міщія О.Я.
Суддів – Ткача З.Є., Бершадської Г.В.
при секретарі – Вийванко О.В.
з участю апелянта, адвоката ОСОБА_1, представника відповідача Панчука С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бучацького районного суду від 3 березня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства “Бучацький лісгосп” про скасування наказу і поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
В жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернувся в суд із вказаним позовом, посилаючись на те, що його незаконно, без згоди профспілкового органу звільнено з посади старшого майстра лісу за вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, встановленого вироком суду згідно п.8 ст. 40 КЗпП України. Вказав, що у зв’язку з цим йому заподіяна моральна шкода, яку він оцінює в 15 000 грн.
Рішенням Бучацького районного суду від 3 березня 2010 року позов ОСОБА_3 до ДП “Бучацький лісгосп” про скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задоволено частково.
Виключено із резолютивної частини наказу ДП “Бучацький лісгосп” від 22 вересня 2009 року “Про звільнення з роботи старшого майстра Бучацького лісництва ОСОБА_3” відомості про оголошення йому догани.
В задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_3 — відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення, яким його позовні вимоги задоволити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказав, що його двічі притягнуто до відповідальності за одне порушення трудової дисципліни, згода профспілкового комітету на його звільнення не була надана, приводом для звільнення його з роботи було упереджене ставлення до нього керівника установи.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що ОСОБА_3 правильно був звільнений з роботи на підставі п. 8 ст. 40 КЗпП України за вчинення розкрадання майна власника ДП “Бучацький лісгосп”, встановленого вироком суду.
З таким висновком слід погодитись, оскільки він відповідає вимогам закону, грунтується на зібраних матеріалах справи.
Як встановлено судом, ОСОБА_3 відповідно до наказу №21-К від 30 березня 1987 року був прийнятий на роботу в Бучацький лісгоспзаг (зараз ДП “Бучацький лісгосп”) на посаду майстра лісу.
Наказом №24-К від 24 квітня 2008 року позивача переведено на посаду старшого майстра цього ж лісництва.
Відповідно до наказу №118 від 22 вересня 2009 року ОСОБА_3 оголошено догану та звільнено з роботи згідно з п.8 ст. 40 КзпП України за вчинення за місцем роботи розкрадання майна власника, встановленого вироком суду.
Як вбачається з вироку Бучацького районного суду від 26 серпня 2009 року, який набрав законної сили, ОСОБА_3 засуджений за ч.2 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до трьох років позбавлення волі без позбавлення права займати певні посади чи займатись певною діяльністю з іспитовим строком на два роки.
Із змісту вироку видно, що ОСОБА_3 вчинив розтрату чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем. Зокрема незаконно надав дозвіл громадянину ОСОБА_4 зрізати на території Бучацького лісництва 19 сухостійних дерев дуба та забрати їх додому для власних потреб.
Вказаний злочин передбачений розділом 6 Особливої частини КК України “Злочини проти власності” і є одним із способів розкрадання.
Відповідно до п.8 ч.1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Отже, суд прийшов до вірного висновку про те, що трудовий договір з ОСОБА_3 підставно було розірвано згідно п.8 ст. 40 КЗпП з ініціативи власника ДП “Бучацьке лісове господарство”.
Посилання апелянта на те, що при звільненні його з роботи всупереч вимогам закону не було отримано згоду профспілкового комітету на розірвання трудового договору є безпідставним.
Як видно з довідки ДП “Бучацьке лісове господарство” №582 від 17 листопада 2009 року ОСОБА_3 був членом профспілкової організації ДП “Бучацьке лісове господарство” та головою цехового комітету Бучацького лісництва.
Відповідно до рішень первинної профспілкової організації ДП “Бучацький лісгосп” від 24.12.2009 року та Тернопільської обласної ради голів профкомів працівників лісового господарства від 12.01.2010 року дано згоду на звільнення з роботи ОСОБА_3
Крім того, судом враховано, що відповідно до ст. 431 КЗпП України розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається в тому числі у випадку звільнення працівника, який вчинив за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібне) майна власника, встановлене вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.
Що стосується доводів ОСОБА_3 в апеляційній скарзі про незаконне застосування до нього двох заходів стягнення за порушення трудової дисципліни, то вони є безпідставними, оскільки Бучацький районний суд його позов в цій частині задовольнив, виключивши із резолютивної частини наказу ДП “Бучацький лісгосп” від 22 вересня 2009 року “Про звільнення з роботи старшого майстра Бучацького лісництва ОСОБА_3” відомості про оголошення позивачу догани.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення та скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Бучацького районного суду від 3 березня 2010 року залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.
Головуючий: підпис
Судді: підписи
З оригіналом вірно
Суддя апеляційного суду
Тернопільської області О.Я. Міщій