Справа № 22-ц-1465/2010 р.                                                             Головуючий у 1-й інстанції – Шульга В.О.

Категорія: 57                                                                     Суддя-доповідач - Попруга С.В.

У Х В А Л А

і м е н е м      У к р а ї н и

17 червня   2010 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

Головуючого -   Попруги С.В.,  

Суддів             -   Криворотенка В.І., Маслова В.О.  

з участю секретаря судового засідання – Федини Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни на постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області про визнання дій протиправними, зобов‘язання провести перерахунок і виплату пенсії,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Роменського міськрайонного суду від 18 грудня 2009 року позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни; зобов‘язано відповідача здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з розміру визначеного ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 6 мінімальних пенсій за віком з 01 липня 2009 року; здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_2 за шкоду завдану здоров‘ю з розміру встановленого ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - 50% мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2009 року; провести відповідні виплати з 01 липня 2009 року з урахуванням виплачених сум. У задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області  (далі – Управління) фактично посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду і ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Відповідач, зокрема, доводить, що ним призначено та виплачується пенсія позивачеві з дотриманням вимог постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» та від 16 липня 2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»; судом неправильно застосовано ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», названа норма на спірні правовідносини не поширюється; судом не зазначено за рахунок яких джерел мають бути проведені виплати спірних сум позивачеві.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії. Йому 29 серпня 2008 року встановлена III група інвалідності, захворювання пов‘язане з Чорнобильською катастрофою.

Позивачеві призначена державна пенсія відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до згаданих норм закону особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами третьої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у розмірі 50 відсотків від мінімальної пенсії за віком.

В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, в даному випадку для ОСОБА_2, не можуть бути меншим по III групі інвалідності – 6 мінімальних пенсій за віком.

Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Проте, відповідач на порушення Конституції та законів України розмір спірних пенсій визначає позивачеві на підставах підзаконних актів, не здійснює їх перерахунок та виплату відповідно до закону, що призвело до порушення прав ОСОБА_2, які підлягають захисту в судовому порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

 Приймаючи постанову, суд першої інстанції врахував усі факти, що входять до предмету доказування, встановлені обставини підтверджуються належними й допустимими доказами, доведені позивачем. Висновки суду відповідають встановленим фактам, суд дійшов до цих висновків з дотриманням та правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують оскільки не відповідають фактичним обставинам справи не ґрунтуються на законі, а тому не можуть бути підставою для перегляду судового рішення.

Так, приймаючи постанову, суд першої інстанції правильно виходив з того, що при визначенні позивачеві розміру державної пенсії та додаткової пенсії, підлягають застосуванню статті 49-50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які мають вищу юридичну силу відносно постанов Кабінету Міністрів України, які застосував до спірних правовідносин відповідач, і на які Управління посилається в апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоуправління, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, Управління як орган, якому законодавством делеговано повноваження щодо перерахунку і виплати спірних пенсій зобов‘язане діяти відповідно до вищезгаданих норм спеціального Закону.

Оскільки питання фінансування спірних сум пенсій не є предметом даного спору, проблеми надання бюджетних коштів Управлінню для виконання покладених на нього обов‘язків виходять за межі заявлених вимог і судом першої інстанції не розглядались, суд не приймав рішення щодо проведення виплат із власних джерел Пенсійного Фонду України, то і ці доводи скарги, які і інші, не дають підстав для скасування чи зміни судового рішення.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ромни Сумської області відхилити, а постанову Роменського міськрайонного суду Сумської області від 18 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно  і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.     

Головуючий  /підпис/

Судді              /підписи/

Згідно з оригіналом:

суддя апеляційного суду Сумської області                             Попруга С.В.