Справа № 22ц-3142\2010 р.

Головуючий у 1-й інстанції: Харечко Л.К.

 Доповідач: Редька А.Г.

У Х В А Л А

І М “ Я М    У К Р А Ї Н И

23 липня 2010 року                 місто Чернігів

А  п  е  л  я  ц  і  й  н  и  й     с  у  д     Чернігівської області

у складі:

головуючого – судді Бойко О.В.,

суддів – Шевченка В.М., Редьки А.Г.,

при секретарі – Кравченко В.В.,

за участі:  позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду цивільну справу за апеляційною скаргою управління пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова на постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова про зобов'язання вчинити перерахунок пенсії,

в с т а н о в и в:

Постановою Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 травня 2010 року задоволено позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова про зобов'язання перерахувати та виплатити пенсію, зобов'язано управління пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова перерахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію відповідно до ст.ст.50,54 Закону ”Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 15 березня 2009 року до 15 лютого 2010 року.

В апеляційній скарзі управління пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова просить скасувати зазначену постанову суду та ухвалити нове рішення, яким  відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права, оскільки вимоги ОСОБА_1 не ґрунтуються на законі.

    Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи скарги та матеріали справи в межах доводів скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга управління пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова не може бути задоволена.

    По справі встановлено, що позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом 3 групи внаслідок захворювання,  пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, з 19 квітня 1994 року перебуває на обліку в управління пенсійного фонду України у Деснянському районі та отримує пенсію по третій групі інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

    Відповідно до ст. 49 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

    Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 3 групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком.

    Відповідно ст. 50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам 3 групи - у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.

    Таким чином, позивач має право на призначення пенсії у розмірі, не нижчому шести мінімальних пенсій за віком, яка відповідно до ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які  втратили працездатність, визначеного законом про Державний бюджет України на відповідний рік,  та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком і відповідно до ст. 53 даного Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виплата додаткової пенсії здійснюється незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

    Безпідставними є доводи управління пенсійного фонду, що зміни до Державного бюджету України на 2009 рік на фінансування таких витрат не вносились, оскільки предметом даного спору не є питання фінансування таких видатків у відсутність бюджетних коштів. Безпідставними є також посилання управління пенсійного фонду на можливість нецільового використання коштів Пенсійного фонду України, оскільки рішенням суду не покладено обов'язок на відповідача про проведення виплат з його власних джерел фінансування. Щодо застосування відповідачем постанови КМ України №530 від 28 травня 2008 року "Про деякі питання  соціального захисту окремих категорій громадян", то апеляційний суд виходить із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами, тому вважає, що такі доводи апелянта не можуть бути підставою для скасування судового рішення. Положення ч.3 ст. 38 Закону "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування мінімальної пенсії за віком для розрахунку інших, пов'язаних з нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру  пенсії за віком, крім передбаченого ч.1 ст.38 Закону "Про загальнообов'язкове державне  пенсійне страхування".

    Зазначені обставини спростовують доводи апеляційної скарги управління пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова і не дають підстав для її задоволення.

    Суд першої інстанції правильно встановив, що при визначенні розміру пенсії позивачеві, застосуванню підлягають ч.1 ст. 50 та ч.4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова КМУ від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка істотно звужує обсяг встановлених прав.

    Судове рішення ухвалено відповідно до норм матеріального і процесуального права і доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування або зміни.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315, 319 Цивільного процесуального кодексу України, апеляційний суд  

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі міста Чернігова відхилити, а постанову Деснянського районного суду міста Чернігова від 12 травня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набуває чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців після проголошення.

Головуючий:                     Судді: