АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4798/2010 р.                 Головуючий у 1-й інстанції: Сидоренко Ю.В.

    Суддя-доповідач:  Кочеткова І.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

26 липня 2010 р.                                 м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Савченко О.В.,

суддів:                 Кочеткової І.В.,

                             Стрелець Л.Г.,

при секретарі      Мосіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_3

на рішення Василівського районного суду Запорізької області  від 17 травня 2010   року  по справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про повернення безпідставно набутого майна , -

ВСТАНОВИЛА :

У березні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 про повернення безпідставно набутого майна – 10 000 грн., посилаючись на те, що на підтвердження свого наміру купити у відповідача будинок передав останній у 2009 році 10000 грн., про що була складена відповідна розписка. Оскільки договір купівлі-продажу з вини відповідача не був укладений, продавець ухиляється від повернення завдатку, просив про задоволення позову, стягнення на свою користь понесених судових витрат у вигляді судового збору в сумі 100 грн., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та витрат на правову допомогу фахівця в галузі права у розмірі 2700 грн.

Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2010 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 грошову суму в розмірі 10000 грн., витрати на правову допомогу у розмірі 2700 грн., судовий збір в розмірі 100 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн., а всього 12920 грн.

ОСОБА_3 звернулася до суду із апеляційною скаргою на зазначене рішення суду, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні вимог про стягнення з неї витрат на правову допомогу в розмірі 2700 грн. відмовити, в решті частині рішення суду залишити в силі.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 10 000 грн., суд обґрунтовано виходив з того, що  підстава, на якій були отримані гроші, згодом відпала, а тому відповідно до ст.1212 ЦК відповідач як особа, яка безпідставно набула кошти, повинна їх повернути.

Разом з тим, стягуючи з ОСОБА_3 на користь позивача кошти за надання правової допомоги, суд допустився порушень норм процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За змістом ст.ст.79, 84 ЦПК до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать, в тому числі, витрати на правову допомогу адвоката або іншого фахівця в галузі права.

Процесуальне становище особи, яка надає правову допомогу, її права і порядок вступу у процес  визначені ст.56 ЦПК. Зазначені особи відносяться до інших учасників процесу і відповідно до ч.2 ст.56 ЦПК мають право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії долучених до справи документів, бути присутньою у судовому засіданні. Вказані особи допускаються ухвалою суду за заявою особи, яка бере участь у справі.

Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді справи в суді першої інстанції в якості представника відповідача, а не в якості особи, яка надає правову допомогу, приймав участь підприємець ОСОБА_6 , якому позивач за товарними чеками сплатив 2700 грн.

Відповідно до умов договору про надання правової допомоги, укладеного між ОСОБА_4 і підприємцем ОСОБА_6, останньому доручалось, в тому числі, представництво інтересів в суді (а.с.25).

На виконання умов договору ОСОБА_6 приймав участь у судових засіданнях, давав суду пояснення, заявляв клопотання, приймав участь у судових дебатах, тощо (а.с.25,34, 55,65). Вказані процесуальні дії відповідно до ст.ст.27, 31 ЦПК, глави 4 Ш розділу ЦПК України мають право вчиняти тільки особи, які приймають участь у розгляді справи. Такими процесуальними правами відповідно до ч.2 ст.56 ЦПК фахівець у галузі права не наділений.

Представник особи, яка бере участь у розгляді справи за дорученням або за договором (ордером), має процесуальний статус саме представника цієї особи, що передбачено ст.ст.26,42 ЦПК, відноситься до осіб, які приймають участь у розгляді справи, і не може одночасно мати процесуальний статус особи, яка надає правову допомогу. ЦПК не відносить до судових витрат витрати за послуги представника у суді.

Оскільки ОСОБА_6 фактично приймав участь в якості представника позивача, а не як особа, яка надає правову допомогу, відповідно до ст.85 ЦПК саме він, а не позивач набуває право на компенсацію втраченого заробітку або за відрив від звичайних занять.

Клопотання про виплату компенсації втраченого заробітку представник позивача суду не заявляв, відповідних доказів і розрахунків не надавав.

За таких обставин судове рішення в частині стягнення з позивача на користь відповідача витрат на правову допомогу представника не ґрунтується на вимогах ст.ст.79,84,85 ЦПК і підлягає скасуванню, оскільки правова допомога, яку надавав представник, стороні не компенсується.

Керуючись ст.ст.307, 309, 313, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Василівського районного суду Запорізької області від 17 травня 2010 року у цій справі в частині стягнення з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 2 700 грн. компенсації витрат на правову допомогу скасувати.

Відмовити ОСОБА_4 в компенсації витрат, понесених на оплату послуг представника.

В інший частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :