АПЕЛЯЦіЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа № 22ц- 4348                                                                        Головуючий в 1інстанції – Запорожченко О.О.

Категорія                                                                                         Доповідач – Темнікова В.І.                                                                              

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

            14 липня 2010 року  Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :

            головуючого –  Темнікової В.І.,

            суддів – Ступіної Я.Ю.,  Мартинюка В.І.,

            за участю секретаря – Самохіної І.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ТОВ “ВСС-ЕЛЛЯ” на ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська  Луганської області від 05 травня 2010 року за позовом ТОВ “ВСС-ЕЛЛЯ” до ПАТ “Альфа – Банк” відділення “Луганське”, треті особи – ОСОБА_2, ОСОБА_3, про  визнання недійсним положень договору, -

В С Т А Н О В И Л А :

              ТОВ “ВСС-ЕЛЛЯ” звернулося до суду з зазначеним позовом, в якому  просили визнати недійсними умови договорів про надання траншів від 24.04.2008р. та від 25.04. 2008р., укладених між ОСОБА_2 та ЗАТ “Альфа-Банк”, а також визнати недійсними договори поруки від 24.04.2008р. та від 25.04.2008р. і п.6.7 договору іпотеки від 24.04.2008р., укладених між ТОВ “ВСС-ЕЛЛЯ” та ЗАТ “Альфа-Банк”.

              Ухвалою Ленінського районного суду м. Луганська  Луганської області від 05 травня 2010 року було частково задоволено клопотання ЗАТ “Альфа-Банк” і справу передано до Шевченківського районного суду м. Києва для розгляду за підсудністю.

              Не погодившись з зазначеною ухвалою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду  скасувати, а справу направити на розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом  норм процесуального законодавства.

              Відповідач звернувся до суду з  запереченнями на апеляційну скаргу, в якій просить залишити ухвалу суду без змін, а апеляційну скаргу -  без задоволення.

              Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи,  перевіривши законність і обґрунтованість ухвали  суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги,  колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга  підлягає  задоволенню з наступних підстав:

              Згідно ст.109 ЦПК України  дійсно позови  до фізичної особи пред’являються в суд за місцем її проживання, а позови до юридичних осіб пред’являються – за їх місцезнаходженням.  Однак, згідно ч.7 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися також за їх місцезнаходженням.

             Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що  позов, з яким ТОВ “ВСС-ЕЛЛЯ” звернулося до суду підсудний Шевченківському районному суду м. Києва  за місцем знаходження  відповідача по справі, а саме Публічного акціонерного товариства “Альфа – банк”, так як  його відділення “Луганське” не є самостійною юридичною особою.

           Однак,  до такого висновку суд першої інстанції дійшов без урахування правового положення відділення банку. В діючому законодавстві і перш за все в ч.7 ст.110 ЦПК України дійсно йде мова лише про філії та представництва банку. Правовий статус відділення банку на законодавчому рівні не регламентований. Проте в п. 10.1 постанови Національного банку України від 31 серпня 2001р. № 375 “Про затвердження Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень” зазначається, що з метою поліпшення обслуговування клієнтів та виконання функцій, визначених банком. Банк може відкривати структурні одиниці ( відділення, власні обмінні пункти), і таке відкриття відповідно до п. 10.4 може здійснюватися як на балансі банку, так і на балансі філії. Кредитування фізичних та юридичних осіб пов’язане з банківською діяльністю ( здійсненням банківських операцій).

            В даному випадку, як пояснила в судовому засіданні представник відповідача  в структурі ПАТ “Альфа – банк”  взагалі не має філій чи представництв, структура ПАТ “Альфа – банк”   передбачає тільки  наявність відділень, які  як і відділення “Луганське” не є юридичними особами, але входять до складу Банку як структурні одиниці і знаходяться в його безпосередньому підпорядкуванні та на балансі Банку. Згідно  п. 1.4 Положення про  відділення “Луганське” воно здійснює банківські операції, які передбачені цим Положенням. Згідно п.2.1 предметом діяльності відділення є розпорядкові – касове обслуговування фізичних та юридичних осіб, виконання банківських та інших операцій згідно з діючим законодавством України і Положенням  про відділення. Основними цілями діяльності відділення є задоволення потреб фізичних та юридичних осіб в послугах, які надає відділення. Конкретні банківські та інші операції, які відділення має право здійснювати від імені Банку зазначені в п. 4.2 Положення, в тому числі  і приймання вкладів (депозитів) від юридичних і фізичних  осіб, відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів  і т. д.  Таким чином, із системного аналізу наведених вище та інших положень про діяльність відділення “Луганське”, зазначених в Положенні про відділення “Луганське” випливає те, що фактично відділення ПАТ “Альфа – банк”  , в тому числі і відділення “Луганське” в структурі  даного Банку  діє на правах філії, так як його діяльність пов’язана з банківською діяльністю  (здійсненням банківських операцій).

             За таких умов позивач обґрунтовано посилається на те, що його позовні вимоги, для захисту яких він звернувся до суду, випливають із діяльності відділення “Луганське” ПАТ “Альфа – банк”  по здійсненню банківських операцій, яке фактично виконує обов’язки філії, а тому спір може бути заявлений і  за місцем знаходження відділення “Луганське” ПАТ “Альфа – банк”, що  і було зроблено позивачем в даному  випадку. Пред’явлення в такому випадку позову за місцем знаходження відділення ніяк не пов’язане з тим,  чи є відділення юридичною особою, так як позов заявлено не за місцем знаходження  юридичної особи, а за місцем знаходження відділення і в зв’язку з  його діяльністю.

              За таких обставин у суду першої інстанції не було достатніх правових підстав для передачі справи на розгляд Шевченківського районного суду м. Києва, а тому ухвалу суду слід скасувати, а справу направити для  подальшого розгляду до суду першої інстанції.  

На підставі викладеного та  керуючись ст. 303, 307, 312, 314, 315 ЦПК України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

           Апеляційну скаргу  ТОВ “ВСС-ЕЛЛЯ” задовольнити.

           Ухвалу Ленінського районного суду м. Луганська Луганської області від 05 травня 2010 року  скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої ін станції.

            Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців після її проголошення  в касаційному порядку.

Головуючий

Судді