АПЕЛЯЦіЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц- 1378 Головуючий в 1інстанції – Маркова Т.Г.
Категорія Доповідач – Темнікова В.І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 липня 2010 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі :
головуючого – Темнікової В.І.,
суддів – Мартинюка В.І., Ступіної Я.Ю.,
при секретарі – Міняйленко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Свердловського міського суду Луганської області від 24 листопада 2009 року за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення із спадкоємців померлого суми заборгованості по кредиту в порядку регресу, -
В С Т А Н О В И Л А :
В квітні 2009р. позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому посилався на те, що 23.10.2007р. ОСОБА_5 уклав кредитний договір з АТ “Індустріально – експортний банк” в особі Свердловського відділення філії на суму 9000 грн. строком на 36 місяців з 23.10.2007р. по 22.10.2010 р. на ремонт житла. Позивач виступив поручителем перед банком за ОСОБА_5 по даному кредитному договору. ІНФОРМАЦІЯ_2р. ОСОБА_5 помер. Дружина померлого ОСОБА_3 спочатку погоджувалася погашати кредит за свого чоловіка, а потім відмовилася від цього. Тому банк пред’явив вимоги до нього на підставі договору поруки. За заявою банку було видано судовий наказ від 25.12.2008р. про стягнення з позивача на користь банку 6805,90грн. на судові витрати по справі у розмірі 49,03 грн., а всього 6854,93грн. Даний наказ був ним виконаний, крім того до видачі судового наказу він сплатив банку 494,74 грн. Таким чином, він сплатив банку 7522,33 грн., після чого до нього перейшли права кредитора і виникло право на відшкодування понесених витрат з відповідачів, які є спадкоємцями померлого ОСОБА_5 і які прийняли спадщину після смерті останнього. Він звертався до них з вимогою добровільно сплатити йому сплачену ним банку суму, однак вони відповіли йому відмовою, тому він звернувся до суду з даним позовом і просить стягнути з відповідачів, як спадкоємців померлого ОСОБА_5, на його користь 7522,33 грн. у розмірі, який відповідає їх частці у спадщині.
Рішенням Свердловського міського суду Луганської області від 24 листопада 2009 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено через пропуск строку давності.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду і постановити по справі нове рішення про задоволення його позовних вимог. При цьому в апеляційній скарзі посилається на те, що суд не вірно застосував положення ч.2 ст. 1281 ЦК України, оскільки на момент смерті ОСОБА_5 він ще не був кредитором померлого, а став ним тільки після того, як суд за заявою банку видав судовий наказ про стягнення з нього на користь банку заборгованості за кредитним договором, яку він сплатив 21.04.2009р. Тому на його думку він не пропустив строк пред’явлення вимог до відповідачів. Не відповідає дійсності також висновок суду про те, що він не просив накласти стягнення на майно відповідачів.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги і дав пояснення аналогічні відомостям, викладеним в апеляційній скарзі.
Відповідачі в судове засідання не з’явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає її такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.
Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що ОСОБА_5 23.10.2007р. уклав кредитний договір з АТ “Індустріально експортний банк” в особі Свердловського відділення філії “Луганська дирекція” АТ “Індекс – банк” на суму 9000 грн. строком на 36 місяців з 23.10.2007р. до 22.10.2010р. Одночасно з кредитним договором, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 був укладений з банком договір поруки, яким була передбачена їх солідарна відповідальність перед банком на всю суму заборгованості. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_5 передчасно помер. В зв’язку з цим позивач був змушений виплатити банку заборгованість за кредитом у розмірі 7522,33 грн. Також судом було встановлено, що положення ст. 544 та 566 ЦК України регулюють правовідносини між позивачем та померлим ОСОБА_5, а правовідносини між сторонами по даній справі регулюються нормам и спадкового права і перш за все ст. 1281, 1282 ЦК України, згідно яких кредиторові спадкодавця належить протягом 6 місяців з дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку виплати. Кредитор спадкодавця, який не пред’явив вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, у строки, встановлені ч.2 та 2 ст. 1281 ЦК України, позбавляються права вимоги.
Крім того, суд виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що після смерті ОСОБА_5 було сформовано спадкову справу, згідно матеріалів якої ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини від свого імені як дружини померлого та від імені свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 - 2006 року народження, а ОСОБА_4 подала заяву про прийняття спадщини від свого імені як матері померлого. Батько померлого ОСОБА_7 відмовився від своєї частки у спадщині на користь ОСОБА_4 До державної нотконтори надійшла також претензія “Української страхової компанії” про кредиторську заборгованість померлого. Свідоцтво про право на спадщину на майно спадкодавця нікому не видавалося.
Також судом було встановлено, що позивач працював разом з померлим ОСОБА_5 і тому знав про його смерть з дня смерті останнього. Однак на протязі 6 місяців після смерті ОСОБА_5 тобто до 27.10.2008р. не заявив вимоги до відповідачів як спадкоємців померлого. До суду позивач звернувся тільки 27.04.2009р. Письмові звернення до відповідачів у нього були в січні 2009р., тобто також з пропуском встановлено 6-місячного строку для звернення. Позивач не ставив питання про поновлення даного строку та не надавав суду доказів з приводу поважності його пропуску. Не звернувся позивач з такою вимогою вчасно і до нотаріальної контори. Тому суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні позову позивачу саме через пропуск ним строку давності. Крім того, судом було враховано, що позивач не надав доказів стосовно майна, яке відповідачі отримали у спадок та його вартості, та не просив накласти стягнення на це майно. Не заявлено позивачем було вимог також з урахуванням положень п. 27 Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. “Про судову практику у справах про спадкування” стосовно визнання суми заборгованості спадкодавця та її стягнення з спадкоємців.
Втім, проаналізувавши вказані вище обставини, апеляційний суд вважає, що встановивши дійсні обставини по справі, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про необхідність відмови в задоволенні позову позивачки саме через пропуск строку давності, а тому рішення суду першої інстанції слід скасувати і ухвали по справі нове рішення з наступних підстав:
Згідно ст. 1281 ЦК України кредитор дійсно повинен протягом 6 місяців коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред’явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку виплати. Кредитор, який не пред’явив вимоги до спадкоємців у зазначений строк позбавляється права вимоги.
Однак, як убачається з матеріалів справи і це було встановлено судом першої інстанції на момент смерті ОСОБА_5 27.04.2008р. позивач ще не був кредитором померлого, він був поручителем померлого перед АТ “Індустріально експортний банк” в особі Свердловського відділення філії “Луганська дирекція” АТ “Індекс – банк”, з яким померлий уклав кредитний договір і який саме і був кредитором померлого на день його смерті. Після смерті ОСОБА_5 за заявою АТ “Індустріально експортний банк” в особі Свердловського відділення філії “Луганська дирекція” АТ “Індекс – банк” Свердловським міським судом Луганської області 25.12.2008р. було видано судовий наказ про стягнення з позивача на користь АТ “Індустріально експортний банк” в особі Свердловського відділення філії “Луганська дирекція” АТ “Індекс – банк” суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 6805,90 грн. та судові витрати по справі у розмірі 49,03 грн. Згідно довідки АТ “Індустріально експортний банк” в особі Свердловського відділення філії “Луганська дирекція” АТ “Індекс – банк” позивач як поручитель погасив суму заборгованості за кредитним договором на ім’я ОСОБА_5 у сумі 7522,33 грн. і останній платіж був зроблений ним 21.04.2009р. Згідно ч. 2 ст. 556 ЦК України до поручителя, який виконав зобов’язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов’язанні, в тому числі і ті, що забезпечували його виконання. Тобто тільки з часу виконання зобов’язання до позивача перейшли права кредитора по зобов’язанню померлого перед банком. До суду позивач з позовом до відповідачів, які повинні були у першу чергу відповідати перед банком за зобов’язанням померлого звернувся 27.04.2009р., тобто ним не був пропущений передбачений 6-місячний строк для пред’явленні вимоги як кредитора до спадкоємців померлого. Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять не тільки всі права, а й усі обов,язки спадкодавця на момент відкриття спадщини, які не припинилися внаслідок його смерті. На момент смерті ОСОБА_5 у нього було зобов’язання перед банком по сплаті заборгованості за кредитним договором. Прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_5 відповідачі успадкували і його обов’язок по виконанню зобов’язання перед банком по погашенню заборгованості. Виконати даний обов’язок відповідачі добровільно не бажають. А оскільки права кредитора по даному зобов’язанню перейшли до позивача, то відповідачі як спадкоємці померлого ОСОБА_5 повинні виконати дане зобов’язання перед новим кредитором, яким і є позивач по справі.
Відповідачі прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 у встановленому законом порядку, однак ухиляються від отримання свідоцтва про право власності в порядку спадкування на майно померлого. Згідно довідки БТІ на даний час за ОСОБА_5 зареєстрований на праві власності будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1. Сума заборгованості за кредитним договором складає 7522,33грн., що перевищує вартість будинку, належного спадкодавцю відповідачів. Долі відповідачів у спадковому майні є рівними, тому з кожної із них необхідно стягнути на користь позивача по 3761,17 грн.
З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає, що рішення суду слід скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги позивача задовольнити в повному обсязі.
Керуючись ст. 1218, 1281, 1282, 556 ЦК України, ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Свердловського міського суду Луганської області від 24 листопада 2009 року – скасувати.
Позов ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 по 3761,17 грн. з кожної, звернувши стягнення на належне їх спадкодавцю – ОСОБА_5 майно у вигляді домоволодіння АДРЕСА_1.
Рішення набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене в касаційному порядку протягом 2 місяців після його проголошення безпосередньо до Верховного Суду України.
ГОЛОВУЮЧИЙ:
СУДДІ: