Судове рішення #10211473

                                                                   

АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ЗАПОРІЗЬКОЇ  ОБЛАСТІ

 

Справа  №  33 – 459/ 2010р.                                                                                                                                                                                                              

Категорія  -  ст. 130, ч.2   КУпАП                                

     

   П О С Т А Н О В  А

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

      27  липня  2010  року                                                    м. Запоріжжя

                                   

           Суддя  апеляційного  суду  Запорізької  області  Незола  І.М.,  за  участю  правопорушника    ОСОБА_1, розглянувши  у  відкритому  судовому  засіданні  в  приміщенні  апеляційного  суду  матеріали  адміністративної  справи  щодо    ОСОБА_1 за   ст. 130, ч.2   КУпАП,

                                           

                                            В С Т А Н О В И Л А :

                                                     

            Постановою  судді   Комунарського  районного  суду   м. Запоріжжя  від  09  червня  2010  року   ОСОБА_1  був  притягнутий   до  адміністративної  відповідальності   за  ст. 130, ч.2  КУпАП  та  на  нього   накладено  адміністративне   стягнення  у  вигляді   позбавлення  прав  керування  транспортними  засобами  строком  на  2  роки,  без  вилучення  транспортного  засобу.                                                                                                              

            З  постанови  судді  вбачається,  що   ОСОБА_1  визнаний  винним  в  порушенні  п. 2.9  Правил  дорожнього  руху,  а  саме  в  тому,  що  02  травня  2010  року  в  вечірній  час   на  вул. Новокузнецькій -  Стешенко  м.  Запоріжжя  повторно  протягом  року  керував  автомобілем   ЗАЗ-110206 д/н НОМЕР_1  у  стані    алкогольного  сп'яніння.

             В  своїй  скарзі  на  цю  постанову  ОСОБА_1,  не  заперечуючи  факту  скоєння  ним  вищевказаного  правопорушення,  вказує  на  свою  незгоду  з  накладеним  на  нього  стягненням  у  вигляді  позбавлення  прав  керування  автомобілем,   посилаючись  на  те,  що  суддя,  в  порушення  вимог  ст. 280  КУпАП,  при  визначенні  виду  стягнення   не  взяв  до  уваги    обставини,    які  пом'якшують  його  провину,  а  саме:  його  щире  розкаяння,  відсутність  шкідливих  наслідків,  той  факт,  що  вищевказане  правопорушення  скоєне  ним  під  впливом  душевного  хвилювання   внаслідок  раптового  захворювання  близького родича,  до  злісних  порушників  Правил  дорожнього  руху  він  не  належить,  намагається  влаштуватися  на  роботу,  яка  потребує  постійного  користування  автомобілем,  тому  просить  оскаржувану  постанову  змінити  та  призначити  йому  стягнення  у  вигляді  громадських  робіт.    

                Заслухавши  в  судовому  засіданні   пояснення    правопорушника     ОСОБА_1,  який  підтримав   скаргу,  дослідивши  матеріали  адміністративної  справи,  вважаю,  що     скарга       підлягає     задоволенню  за  таких  підстав.

                 З  матеріалів  справи  вбачається,  що  ОСОБА_1  визнаний  винним  у  скоєнні  правопорушення,  передбаченого  ч.2  ст. 130  КУпАП,  факт  скоєння  якого    ним    в  апеляційній  скарзі    не  заперечується.  

                 З  тих  же  матеріалів  (а.с. 6-7)  вбачається,  що  аналогічне  правопорушення  було  скоєно  ОСОБА_1  також    12.05.2009  року,  тобто  протягом  року,  тому  його  дії  вірно  кваліфіковані  за  ч. 2  ст. 130  КУпАП.    

                 Разом  з  тим,  призначивши  ОСОБА_1     стягнення    у  вигляді  позбавлення  його  прав  керування  транспортними  засобами,  суддя   в  порушення  вимог  ст. ст. 33, 280  КУпАП  не  обговорив  у  своїй  постанові  можливість  призначення  правопорушнику  іншого,  менш  суворого  виду  стягнення,  передбаченого   санкцією  ч. 2  ст. 130  КУпАП,  обмежившися  лише  посиланням  на  те,  що  ОСОБА_1  раніше  притягувався  до  адміністративної  відповідальності  за  порушення  Правил  дорожнього  руху,  що  й  так  витікає  з  кваліфікації  його  дій  саме  за  частиною  2  ст. 130  КУпАП,  і    залишив  поза  увагою     обставини,  які  пом'якшують  провину  правопорушника.                  

                  Між  тим,    доводи  ОСОБА_1,  викладені  в  скарзі,     заслуговують  на  увагу,  оскільки   ним  в  судове  засідання  надана   довідка  з  місця  роботи  про  те,  що    виконання  ним   службових  обов'язків  пов'язане  з  використанням  особистого  транспорту,  на  його  утриманні  перебувають  неповнолітня  дитина,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  а  також  дружина,  яка    перебуває  у  відпустці   з  приводу  догляду  за  дитиною,  отже,  позбавлення  ОСОБА_1  права  керування  транспортними  засобами  може  призвести  до  втрати  ним  роботи  і  поставити  його  родину,  де  він  є  єдиним  годувальником,  у  скрутне  матеріальне  становище.    

                  З  довідки    КВІ  в  Комунарському  районі  м.  Запоріжжя  вбачається,  що  призначене  йому  в  2009  році    адміністративне  стягнення  у  вигляді  громадських  робіт   ОСОБА_1  відбув   без  будь-яких  порушень.                    

                  Тому   вважаю,  що   вищевказані  обставини,  як  і  той  факт,  що  жодних  наслідків  дії  правопорушника  не  мали,  не  були  достатньою  мірою  враховані  районним  судом  при  визначенні   ОСОБА_1 виду  стягнення,  тому  судову  постанову   по  даній  адміністративній  справі  слід    змінити,  призначити  ОСОБА_1  стягнення  у  вигляді  60  годин  громадських  робіт.      

                 

                 Керуючись  ст.ст.  293, 294  Кодексу  України  про  адміністративні  правопорушення,

                                           

                                               П О С Т А Н О В И Л А :

                       

                 Скаргу  ОСОБА_1   задовольнити.  

                 Постанову  судді   Комунарського  районного  суду    м. Запоріжжя  від  09  червня   2010  року  щодо  ОСОБА_1  в  частині  призначеного  йому  стягнення  -    змінити.

                 На  підставі  ч. 2  ст. 130  КУпАП  піддати  ОСОБА_1  стягненню  у  вигляді  60  годин  громадських  робіт,  в  іншій  частині  ту  ж  постанову  залишити  без  змін.

                 Постанова  є  остаточною  і  оскарженню не  підлягає.

       

   

Суддя  апеляційного  суду                            

Запорізької  області                                                                                      Незола І.М.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація