АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа 22ц-2073/2010        Головуючий у суді першої інстанції –  Солоніченко О. В.

Категорія                                               Доповідач в суді апел. інстан. - Мартинюк В. І.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2010 р.  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Мартинюка І. В.,

суддів: Темнікової В. І., Ступіної Я. Ю.,

при секретарі: Миняйленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську цивільну справу за  апеляційною скаргою Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії,-

в с т а н о в и л а:

19 грудня 2008 року позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача про зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії за 2006 - 2008 роки, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана пенсія повинна підвищуватись на 30 % мінімальної пенсії за віком. Таке підвищення позивачу не виплачувалось, тому просила зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити зазначене підвищення до пенсії.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 р. позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Поновлено ОСОБА_3 строк для звернення до суду з даним позовом. Визнано незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області було зобов'язано здійснити виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. в сумі 710 грн. 91 коп. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008р. в сумі 715 грн. 23 коп., а всього стягнути 1426 грн. 14 коп. В частині інших заявлених позовних вимог було відмовлено за необґрунтованістю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 1 грн.13 коп.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вислухавши доповідача, пояснения осіб, які з'явилися, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, набула статусу «дитина війни» на підставі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон № 2195) з 1 січня 2006 року.

Відповідно до ст. 6 Закону № 2195 пенсія позивачки повинна виплачуватися із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Задовольняючи позов частково в межах річного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС, суд виходив з того, що позивачка мала право на підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, однак захисту підлягає її порушене право з 19 грудня 2007 р., оскільки з позовом вона звернувся до суду  19 грудня 2008 р.

З таким висновком суду повністю погодитися не можна з таких підстав.

Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справі.

Відповідно до статті 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема статтею 6  Закону № 2195 в новій редакції передбачалось, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08р. положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. При цьому Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що за періоди:  з 09 липня 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. позивачка має право на перерахунок щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону № 2195.

Проте суд дійшов помилкового висновку щодо пропуску позивачкою строку звернення до суду за 2007, 2008 роки.

Відповідно до ч. 2, ч. 4 ст. 99 КАС для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка в порядку досудового вирішення спору звернулася до відповідача для перерахунку пенсії. За результатами розгляду її заяви відповідач надав письмову відповідь –відмову 27 листопада 2008 р. До суду для вирішення зазначеного спору позивачка звернулася  19 грудня 2008 р. Тому річний строк звернення до суду позивачка не пропустила.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 46 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Також колегія суддів приймає до уваги ту обставину, що з набранням чинності Законом України № 1691-IV справи із соціальних правовідносин підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства, а при розгляді справ цієї категорії мають застосовувати положення про позовну давність, визначену нормами ЦК України (відповідно до аналогії закону).

Позов пред’явлено в межах трирічного строку позовної давності, встановленого ст. 257 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що положення ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не регулюють спірні правовідносини є необґрунтованими, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком законодавством не передбачено.

Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

З огляду на допущені судом порушення, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково,  рішення суду змінити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 р.  задовольнити частково.

Постанову  Луганського окружного адміністративного суду від 25 березня 2009 р.  змінити, виклавши резолютивну частину у такій редакції: “Визнати незаконними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області щодо відмови у виплаті ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липнят 2007 р. до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області  здійснити виплату ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 09 липня 2007 р. по 31 грудня 2007 р. та з 22 травня 2008 р. по 31 грудня 2008 р.”.

В решті постанову суду залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий:                                                    

Cудді: