АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа 22 ц-3490/2010 Головуючий у суді першої інстанції – Лободюк В. А.
Категорія Доповідач в суді апел. інстан. - Мартинюк В. І.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 липня 2010 р. Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого судді Мартинюка І. В.,
суддів: Темнікової В. І., Ступіної Я. Ю.,
при секретарі Самохіній І.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 грудня 2009 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про поновлення пропущеного строку звернення до суду за захистом своїх прав, зобов'язання зробити перерахунок та виплату доплати до пенсії,-
в с т а н о в и л а:
20 листопада 2009 р. позивачка звернулася з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області про зобов'язання здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» як дитині війни за період з 01.01.2006 р. по 31.12.2008 року у сумі 3891,90 грн. Просила поновити строк звернення до суду.
Постановою Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 грудня 2009 р. позовні вимоги ОСОБА_3 було задоволено частково. ОСОБА_3 було поновлено строк для звернення до суду.
Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області було зобов'язано здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня до 31 грудня 2008 р. у сумі 1426,14 грн. В іншій частині позовних вимог ОСОБА_3 було відмовлено за необґрунтованістю.
Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області не погодилося з такою постановою суду та подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1, набула статусу «дитина війни» на підставі ст. 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (далі – Закон № 2195) з 1 січня 2006 року.
Відповідно до ст. 6 Закону № 2195 пенсія позивачки повинна виплачуватися із збільшенням її на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Задовольняючи позов частково в межах річного строку звернення до суду, передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС, суд виходив з того, що позивачка мала право на підвищення пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з моменту ухвалення Конституційним Судом України рішення № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, однак захисту підлягає її порушене право з 20 листопада 2008 р., оскільки з позовом вона звернулася до суду 20 листопада 2009 р.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Положенням про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства, отже, є відповідачем у справі.
Відповідно до статті 6 Закону № 2195, дітям війни пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зокрема статтею 6 Закону № 2195 в новій редакції передбачалось, що дітям війни до пенсії виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Проте, Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.08р. положення п. 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» щодо внесення змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України. При цьому Конституційний Суд України відзначив, що положеннями Закону України про Державний бюджет України не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, суд дійшов обґрунтованого висновку, що за періоди: з з 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня до 31 грудня 2008 р. позивачка має право на перерахунок щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на підставі ст. 6 Закону № 2195.
Відповідно до п. 4 ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 309 ЦПК підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню. Порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Зобов’язавши відповідача здійснити нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком у сумі 1426,14грн., суд фактично сам зробив цей перерахунок та стягнув суму з відповідача що не відповідає вимогам ст..ст. 21, 105, 162 КАС України.
За таких обставин, постанову суду слід змінити, виключивши з її тексту посилання на суму 1426,14грн. В іншій частині постанову суду слід залишити без зміни.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,-
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області на постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 грудня 2009 р. задовольнити частково.
Постанову Новоайдарського районного суду Луганської області від 16 грудня 2009 р. змінити, виклавши резолютивну частину у такій редакції: “Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_3 підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни з 9 липня до 31 грудня 2007 р. та з 22 травня до 31 грудня 2008 р.”.
В решті постанову суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подання касаційної скарги.
Головуючий:
Cудді: