АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа №22ц-9835/10 Головуючий в 1 інстанції:
Категорія №44 Карягіна В.А.
Доповідач Запорожець М.П.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2010 року м. Луганськ
Колегія суддів судової Палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого судді
членів суду:
при секретарі Запорожця М.П.,
Гаврилюка В.К., Яреська А.В.,
Давиденко К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 до Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області (далі – УПФУ) про зобов’язання здійснити виплату доплати до пенсії,
за апеляційною скаргою УПФУ на постанову Біловодського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2009 року,
за відсутності сторін,
встановила:
оскаржуваною постановою позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 задоволено частково, поновлено позивачам строк для звернення до суду за захистом порушених у 2007 та 2008 роках їх прав, зобов’язано УПФУ здійснити нарахування та виплату на користь позивачів підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди з 9 липня по 31 грудня 2007 року та з 22 травня по 31 грудня 2008 року відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” з урахуванням виплачених сум за вказаних період. В решті позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі УПФУ ставиться питання про скасування постанови та ухвалення нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 з мотивів неправильного застосування норм матеріального права.
Апеляційна скарга УПФУ не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, місцевий суд виходив із того, що позивачі відносяться до категорії „діти війни”, знаходяться на обліку відповідача та отримують пенсію.
Місцевий суд вважає, що на підставі вимог статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, має підвищуватися на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
При цьому судом прийнято до уваги рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 у справі № 1-29/2007 та від 22.05.2008 року у справі №10-рп/2008, відповідно до яких визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Законів України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та «Про Державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
З урахуванням встановленого Законами України „Про Державний бюджет України на 2007 рік” та „Про Державний бюджет України на 2008 рік” прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність, місцевий суд зобов’язав відповідача здійснити відповідну виплату підвищення пенсії.
Розмір мінімальної пенсії за віком, з якої має обчислюватись зазначене підвищення до пенсії, необхідно проводити з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки іншого розміру такої пенсії законодавством не передбачено.
Вирішуючи спір і задовольняючи позов частково, суд правомірно виходив з того, що УПФУ як орган, наділений повноваженнями щодо призначення і виплати пенсій та доплат до них, повинен діяти у відповідності з вимогами статті 6 Закону N 2195-IV і здійснити позивачам відповідні нарахування (за той періоду часу, коли дія цієї норми не була зупинена), але у порушення вимог указаної статті таких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну бездіяльність.
Такі висновки місцевого суду засновані на встановлених обставинах справи та вимогах чинного законодавства.
Апелянтом заявлено доводи, які були предметом дослідження суду.
Підстави для зміни чи скасування оскаржуваної постанови відсутні.
На підставі наведеного, керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК, колегія суддів судової палати з цивільних справ,
ухвалила:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області відхилити.
Постанову Біловодського районного суду Луганської області від 20 жовтня 2009 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.
Головуючий ______________________________________
Судді ______________________________________
______________________________________