УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2010 року                                                                                м.Ужгород

    Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Машкаринця М.М.,  

суддів – Лізанця П.М., Дідика В.М.,

при секретарі – Калинич С.І.,

за участю прокурора – Міцовда К.Д.,

засудженого – ОСОБА_1,

потерпілого – ОСОБА_2,

представника – ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Тячівського районного суду від 11 лютого 2010 року, яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця АДРЕСА_1, не судимого,

засуджено за ч.2 ст.286 КК України на 3 роки 6 місяців позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

    ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 6 липня 2009 року близько 17 години, в стані алкогольного сп’яніння, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись в напрямку смт.Солотвино в порушення вимоги п.п. 1.10, 2.1 “а”, 2,9 “а”, 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України не впорався з керуванням та допустив наїзд на ОСОБА_4. Внаслідок ДТП ОСОБА_4 отримала тяжкі тілесні ушкодження, від яких померла.

    В апеляції та доповненні до неї ОСОБА_1 порушує питання про зміну вироку та пом’якшення покарання. Посилається на те, що в поясненнях свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є розбіжності, у події, що сталася, частково винувата потерпіла, має на утриманні жінку та матір, хворіє, повністю визнає вину та цивільний позов, вважає, що акт забору крові зроблений з порушенням вимог закону.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1, який підтримав апеляцію, промову прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши справу, обговоривши доводи апеляції, апеляційний суд вважає, що підстав для її задоволення немає.

    Винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, за викладених у вироку обставин доведена об’єктивними доказами, які зібрані у передбаченому законом порядку і належно оцінені судом.

    Посилання у апеляції на неправильність акту забору крові на предмет алкогольного сп’яніння є необґрунтованим і спростовується наведеними у вироку доказами.

    При проведенні часткового судового слідства апеляційним судом, з приводу вчинення ДТП в стані алкогольного сп’яніння  ОСОБА_1 свою вину визнав повністю.

Досліджено матеріали справи, зокрема, даними висновку токсилогічної експертизи за № 1141 з якого вбачається, що у крові ОСОБА_1 виявлено етиловий спирт в концентрації 2,18%, що відповідає середньому ступені алкогольного сп’яніння (а.с. 95-96).

Актом збору крові від 6 липня 2009 року взято кров на експертизу в кіль кості 10 мл., яку поміщено в скляний флакон (а.с. 20).

Допитаний на досудовому слідстві свідок ОСОБА_7 показав, що приїхавши на місце ДТП ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп’яніння, він відвіз його в лікарню для встановлення ступеня сп’яніння. Лікар визначив, що він знаходився в середній ступені алкогольного сп’яніння, але ОСОБА_1 і з таким висновком не погоджувався, тому від нього медсестрою з участю понятих було відібрано кров для встановлення ступеню алкогольного сп’яніння (а.с. 195).

Твердження ОСОБА_1 в апеляції про те, що потерпіла ОСОБА_4 намагалася пройти проїзду частину спереді мікроавтобуса, яким керував її є також вина у вчиненні ДТП апеляційний суд відхиляє як необґрунтоване, яке спростовано наведеними у вироку доказами.

Покарання ОСОБА_1 призначено з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, його особі, обставин, що пом’якшують і обтяжують покарання. Вимоги ст.65 КК України додержано.

    Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, вирок Тячівського районного суду від 11 лютого 2010 року щодо нього – без змін.

    Судді :