АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-4957/2010 р.                         Головуючий у 1-й інстанції : Прінь І.П.

                                                                      Суддя-доповідач :  Кримська О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 липня 2010 р.                                         м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Бєлки В.Ю.

суддів:                 Кримської О.М.

                             Глазкової О.Г.

при секретарі      Тахтаул О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_3  на заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2010 року по справі за позовом ОСОБА_3 до територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на самочинно збудовані будівлі, -

ВСТАНОВИЛА :

У серпні 2009 року  ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до територіальної громади м. Бердянська в особі Бердянської міської ради про визнання права власності на самочинно зведені будівлі.

У позові зазначила, що вона відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 20.05.2008 року є власником житлового будинку АДРЕСА_1.

Ще при житті чоловіка, вони спільно, без отримання дозволу на будівництво, збудували замість старого навісу літню кухню, а замість старої літньої кухні – навіс. Оскільки ці будівлі є самочинними, то вони не увійшли до спадкового майна і свідоцтво про право власності на них не видавалось. Будівлі знаходяться в задовільному стані, забезпечують подальшу безпечну експлуатацію, санітарні та пожежні норми не порушені.

Однак у зв’язку з порушенням їх норм розміщення (збудовані близько 30 см. від межі з сусіднім будинком) вимагається згода власника сусіднього будинку АДРЕСА_1

У зв’язку з вищевикладеним ОСОБА_3 просила суд визнати за нею право власності на самочинно зведені будівлі: літню кухню літ. «Л» площею 8,9 кв.м. та навіс літ. «О»  площею 5,6 кв.м., розташовані на земельній ділянці за адресою : АДРЕСА_1.

Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2010 року у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_3 звернулась до суду із апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши обставини  справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на   земельній ділянці, що не   була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил  (ст. 376 ЦК України).

Судом встановлено та цей  факт не заперечує позивачка, будівництво об'єктів було розпочато без одержання відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, без розробленої та затвердженої належним чином проектно-кошторисної документації.

Зі змісту  ч. 5 ст. 376 ЦК України вбачається, що  право власності на самочинне будівництво може бути визнане судом за власником земельної ділянки, якщо: по-перше, це відповідає цільовому призначенню земельної ділянки, по-друге; якщо будівля відповідає архітектурним, будівельним, санітарним, екологічним та іншим нормам і правилам, встановленим для житлових будинків і господарських споруд (ч. 3 ст. 375 ЦК України), по-третє; якщо це не порушує права третіх осіб.

Суд першої інстанції встановив невідповідність самочинних будівель зазначеним нормам і правилам за висновками відповідних органів, до компетенції яких нормативними актами віднесено здійснення такого контролю та подання висновків.

Крім того, відповідно до змісту пп. 1 п. "б" ч. 1 ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» прийняття  в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у порядку, встановленому законодавством, відноситься до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад.

Матеріали  справи  не  містять  будь-яких  даних  про  звернення ОСОБА_3  до органів місцевого самоврядування з питання узаконення спірних будівель і споруд, а також про відмову цих органів у його вирішенні.

Установивши ці факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, суд першої інстанції правильно застосував правові норми та ухвалив законне й обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи , викладені в апеляційній скарзі, не спростовують його законність.

Підстав для скасування або зміни рішення суду першої інстанції  не вбачається.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 313, 317  ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3  - відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 13 травня 2010 року у цій справі – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.

Головуючий :

Судді :