АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ЛУГАНСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

Справа №  22 ц-3259/2010        Головуючий в суді першої інстанції –  Калитка О. М.

                                                Доповідач в суді апеляційної інстанції – Мартинюк В. І.

.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

7 липня 2010 р.     Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді Мартинюка В. І.,

суддів:  Темнікової В. І., Ступіної Я. Ю.,

при секретарі Миняйленко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луганську справу за апеляційною скаргою   Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, забов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії, згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни",-

в с т а н о в и л а:

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 р. позов ОСОБА_3 було задоволено частково. Бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області щодо нездійснення підвищення до пенсії за віком ОСОБА_3 та її виплати, як дитині війни за період 29 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. було визнано протиправною. Управління Пенсійного фонду України в м.Лисичанську Луганської області було зобов'язано здійснити виплату підвищення до пенсії за віком ОСОБА_3, як дитині війни, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період 29 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. у розмірі 30 % мінімальній пенсії за віком з урахуванням фактично уплоченного.

 У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'зання нарахувати та виплати підвищеннядо пенсії як дитині війни» за період з 1 по 28 січня 2009 р. включно було відмовлено за пропуском строку для звернення до суду. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 3 грн. 40 коп.

Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області не погодилося з такою постановою суду та подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права просило апеляційний суд оскаржуєме постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Особи, які приймають участь у справі в судове засідання не з'явилися, однак про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Вислухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду дійшла до наступного висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 частково, місцевий суд виходив з того, що вона відноситься до категорії «дітей війни», знаходиться на обліку відповідача. На підставі вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», який набрав чинності з 1 січня 2006 р., пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується дітям війни має підвищуватися на 30 % мінімальної пенсії за віком. Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», якими зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішенням Конституційного Суду України було визнано неконституційними. Суд на підставі проведеного розрахунку зобов'язав відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії за рахунок бюджетних коштів ОСОБА_3   у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період 29 січня 2009 р. по 31 грудня 2009 р. у розмірі 30 % мінімальній пенсії за віком з урахуванням фактично уплоченного.

Такі висновки місцевого суду засновані на встановлених обставинах справи та чинного законодавства.

Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, не спростовують вірних та обгрунтованих висновків суду першої інстанції та не є підставою для зміни чи скасування постанови суду.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, п. 1 ч. 1 ст. 314, ст. 315, ст. 317, ст. 319 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 р.    відхилити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 18 лютого 2010 р.   залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий:                                                       Cудді: