УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 Справа №22ц-5254/10                                                                           Головуючий в I інстанції - Сторожук С.М.

 Категорія 27                                                                                                      Доповідач - Кузнєцов В.О.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

         12 липня 2010 року  Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

                             головуючого:   - Кузнєцова В.О.

                             суддів:              -  Демченко Е.Л., Лаченкової О.В.

                             при секретарі:  -  Шило С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу по апеляційній скарзі ОСОБА_5  

на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпровської області від 07 квітня 2010 року

за позовом ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача банківських послуг, –

      ВСТАНОВИЛА:

    В січні 2010 року позивач звернувся до суду з даним позовом до відповідача в якому просив визнати дії відповідача, відносно зміни в одноособовому порядку умов договору про надання кредитної лінії від 14 лютого 2008 року, а саме збільшення відсоткової ставки за кредитом з 14,5% до 18,5% річних, -незаконними; зобов’язати відповідача зробити перерахунок за договором про надання кредитної лінії від 14 лютого 2008 року, зарахувавши отриману банком щомісяця починаючи з 01 січня 2009 року різницю по відсоткам, в рахунок сплати заборгованості за основною сумою кредиту та стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що 14 лютого 2008 року між ним та відповідачем був укладений договір про надання кредитної лінії №СrL-SME304\066\2008. Згідно умов договору банк встановив йому кредитну лінію з лімітом кредитних грошових коштів в сумі 1000000 гривень на строк до 13 лютого 2011 року включно, зі сплатою 14,5% річних. Однак відповідач з січня 2009 року без будь-якого повідомлення, в односторонньому порядку, змінив відсоткову ставку за договором з 14,5% річних до 18,5% річних. Вважає, що дії відповідача відносно збільшення відсоткової ставки є незаконними та такими, що порушують законодавство України.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 квітня 2010 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_5 до ПАТ «ОТП банк» про захист прав споживачів банківських послуг відмовлено.

    Не погодившись з вказаним рішенням, ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду та задовольнити його позовні вимоги, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Встановлено судом і підтверджено матеріалами справи, що 14 лютого 2008 року між позивачем та відповідачем був укладений договір про надання кредитної лінії №СrL-SME304\066\2008 (надалі договір), згідно якого банк встановив кредитну лінію з лімітом кредитних грошових коштів в сумі 1000000 гривень, на строк до 13 лютого 2011 року включно, зі сплатою 14,5% річних за користування кредитними грошовими коштами, та з метою їх цільового використання, а саме: 557918,35 грн. з використанням на погашення позивачем поточної заборгованості перед кредитором акціонерно–комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» і 442081,65 грн. з використанням на споживчі цілі. Обов’язки за кредитним договором позивач виконував добросовісно, платежі за договором вносив своєчасно в розмірі, який передбачений договором.

В січні 2009 року банк в односторонньому порядку, змінив відсоткову ставку за договором з 14,5% річних до 18,5% річних.

Відмовляючи в задоволені позовних вимог ОСОБА_5, суд першої інстанції виходив з положень ст.  526 ЦК України, а саме зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; ч.1ст.1054 ЦК України, де зазначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Також зазначив, що згідно п.3 договору сторони домовилися, що для розрахунку процентів за користування кредитом буде використовуватися фіксований відсоток + FIDR. Фіксований відсоток 2,5% річних. FIDR- процентна ставка по строкових депозитах фізичних осіб у валюті тотожній валюті кредиту, що розміщені в банку на строк 366 днів, з виплатою процентів після закінчення строку дії депозитного договору. В залежності від зміни вартості кредитних ресурсів банку ставка FIDR може змінюватись банком (збільшуватись або зменшуватись) в порядку передбаченому цим договором. Інформація щодо розміру ставки FIDR розміщується на сайті банку, а також в приміщенні банку на інформативних стендах (а.с.6-8).

Частиною 2 Договору про надання кредитної лінії №СrL-SME304\066\2008 від 14 лютого 2008 року, а саме: п.1.4.1.3.2. передбачено, що плаваюча процентна ставка фіксується відповідно до умов цього Договору в перший банківський день місяця, наступного за місяцем закінчення вищезазначеного 11/12 місячного періоду дії попередньої плаваючої процентної ставки. З зазначених дат, проценти нараховуються виходячи із ставок FIDR ( фактично діюча на дату корегування) + фіксований відсоток з розрахунку річної бази нарахування процентів. Сторони цим висловлюють свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки, стосовно всієї непогашеної суми кредиту, без укладання будь яких додаткових договорів до цього Договору (а.с.5-15).

Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» №3161-IV від 01.12.2005 року, про зміну відсоткової ставки за кредитом споживач кредитних коштів в  обов’язковому порядку повідомляється банком особисто і лише у письмовій формі, протягом семи календарних днів з дати зміни відсоткової ставки, а не через публічний інтернет-сайт або будь-яким іншим способом. Без особистого письмового повідомлення споживача кредитних коштів будь-яка зміна відсоткової ставки за кредитним договором є недійсною. Дана норма закону стосується і плаваючих відсоткових ставок за кредитними договорами, які не можуть бути безрозмірними і змінюватися в односторонньому порядку банками.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.2, 3.3, 3.5 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ №168 від 10.05.2007 року, яка зареєстрована Мінюстом України за № 541\13808 від 25.05.2007 року, банкам забороняється змінювати відсоткову ставку за кредитом у зв’язку з волевиявленням однієї із сторін, зокрема у зв’язку зі зміною кредитної політики банку, крім того, у письмовому повідомленні банка споживачу кредитних коштів про намір внести до кредитного договору зміни відносно збільшення або зменшення відсоткової ставки за кредитом, банк зобов’язаний не тільки зазначити, запропонувати ним нову відсоткову ставку за кредитом, але й надати її повний розрахунок та вказати причини, які спонукали банк прийняти рішення про внесення змін до кредитного договору відносно збільшення чи зменшення відсотків за кредитом, надати споживачу новий графік погашення заборгованості за кредитом, а перед датою надання кредиту банки зобов’язані довести до споживача кредитних коштів, які обрали плаваючу відсоткову ставку за кредитом граничні розміри її підвищення.

Відповідач перед видачею ОСОБА_5  кредитних коштів не ознайомлював останнього з граничним розміром плаваючої відсоткової ставки і не вказав її граничний розмір у договорі. За таких обставин, кожне підвищення плаваючої відсоткової ставки, банк зобов’язаний був узгоджувати з ОСОБА_5, як зі споживачем кредитних коштів.  

Згідно ч.2 ст.1056-1 ЦК України встановлений договором розмір процентів, не може бути збільшений банком, іншою фінансовою установою в односторонньому порядку.

Таким чином, суд постановляючи рішення неправильно застосував норми закону, які підлягають застосуванню, а також не застосував взагалі норми закону які необхідно було застосувати, що призвело до неправильного вирішення спору і прийняття незаконного рішення.

  Тому рішення суду повинно бути скасоване, з ухваленням нового рішення, яким необхідно визнати дії відповідача ПАТ «ОТП Банк», відносно зміни ним в односторонньому порядку умов договору про надання кредитної лінії №СrL-SME304\066\2008 від 14 лютого 2008року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 відносно збільшення відсоткової ставки за кредитом з 14,5% річних до 18,5% річних – незаконними.  В  задоволенні позовних вимог ОСОБА_5  стосовно зобов’язання ПАТ «ОТП Банк» зробити перерахунок за договором про надання кредитної лінії №СrL-SME304\066\2008 від 14 лютого 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5, зарахувавши отримувану банком щомісяця, починаючи з 01 січня 2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості позивача ОСОБА_5  за основною сумою кредиту необхідно відмовити, оскільки така вимога суперечить п.1.5 Договору  .

              Керуючись ст.ст. 303, 304,307, 309ч.1 п.п.3,4, ст. 313 ЦПК України, колегія суддів, –

   ВИРІШИЛА:

              Апеляційну скаргу ОСОБА_5  задовольнити частково.

               Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпровської області від 07 квітня 2010року скасувати.

 Визнати дії  Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» в частині зміни ним в односторонньому порядку умов договору про надання кредитної лінії №СrL-SME304\066\2008 від 14 лютого 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5 відносно збільшення відсоткової ставки за кредитом з 14,5% річних до 18,5% річних -  незаконними.

 В задоволенні позовних вимог ОСОБА_5  в частині зобов’язання ПАТ «ОТП Банк» зробити перерахунок за договором про надання кредитної лінії №СrL-SME304\066\2008 від 14 лютого 2008 року між ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_5, зарахувавши отримувану банком щомісяця, починаючи з 01 січня 2009 року різницю по відсоткам від одностороннього збільшення відсоткової ставки за кредитом в рахунок сплати заборгованості позивача ОСОБА_5  за основною сумою кредиту – відмовити.

              Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.

               Судді: