НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                           РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        15 липня 2010 року    справа №2-828/10       м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

            головуючого                       судді Свередюка А.В.,

        при секретарі                            Гнатюк К.В.,

        за участю позивача                       ОСОБА_1,

        представника позивача                 ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нововолинську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Нововолинську про зобов'язання перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії постраждалому в наслідок аварії на ЧАЕС, — суд,

встановив :

27 травня 2010 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Нововолинську Волинської області про зобов'язання перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії постраждалому в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС з 01 червня 2007 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що їй як постраждалому внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1, інваліду ІІІ групи згідно Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" повинна виплачуватись державна пенсія в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, в зв’язку  з чим просила УПФУ в м. Нововолинську провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, однак відповідач відмовив, посилаючись на постанову Кабінету Міністрів України №1 від 03 січня 2002 року, якою встановлено базову величину  для обчислення відповідних пенсій. Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними, просить зобов'язати останнього з 01 червня 2007 року перерахувати і виплатити державну та додаткову пенсію відповідно до вимог ст.50, ст.54 Закону України "Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

13 липня 2010 року позивач подав до суду позовну заяву з уточненням позовних вимог. Просить стягнути з відповідача недоплачену їй пенсію за період з 01 червня 2007 року по 30 червня 2010 року в сумі 95933,72 грн. та зобов'язати відповідача з 01 липня 2010 року здійснити перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії, відповідно до ст.50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо мінімального розміру основної пенсії, не нижче шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, враховуючи розмір мінімальної пенсії за віком, визначений ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування " від 09 липня 2003 року №1058 –IV та ч.3 ст.4 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-XIV.

В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві, просили їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, подав суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності,  позов не визнає. Відповідачем також подано письмове заперечення на позов 2514/09-04 від 29 червня 2010 року (а.с.24-26), у якому просить в позові відмовити, оскільки розмір пенсії позивача відповідає вимогам пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VІ "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", де стаття 54 Закону України №796-ХІІ викладена в новій редакції, згідно з якою в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою не можуть бути нижчими ніж 140 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позов слід задоволити частково.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є постраждалою внаслідок аварії на  Чорнобильській АЕС першої категорії (а.с.9) і вона визнана інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.8,10).

Відповідно до ч.1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначені та закріплені в Законі України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 49 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, які віднесені до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п.п.12 п.28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, текст статті 50 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було викладено у новій редакції, відповідно до якої особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, зокрема, інвалідам ІІІ групи, в розмірі 15   відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Крім того, п.п.15 п.28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та по внесення змін до деяких законодавчих актів України 28 грудня 2007 року, який набрав чинності 01 січня 2008 року, текст статті 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" було також викладено у новій редакції, відповідно до якої в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1987-1990 роках по ІІІ групі інвалідності, 140 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Проте рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року у справі №1-28/2008 було визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України". Положення пункту 28 розділу ІІ "Внесення змін до деяких законодавчих актів України, Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, які визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України" вказаного рішення, у якому, крім того, було вказано на його преюдиціальність при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв’язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Абзацом  3 частини 1 статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності  з 22 травня 2008 року, визначено, що особам, віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Частиною 4 статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чинної з 22 травня 2008 року, передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою,  не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності – шість мінімальних пенсій за віком.

Зі змісту ст.50, ст.54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", та встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язанні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч.4 ст.8 ЦПК України в разі невідповідності нормативно-правового акта закону України або міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, суд застосовує акт законодавства, який має вищу юридичну силу.

Відповідно до ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", чинної з 22 травня 2008 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений  відповідно до статті 54 цього Закону. а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Оскільки позивачеві слід визначити пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком, тому суд вважає протиправною відмову відповідача у перерахунку пенсії в разі встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Статтею 71 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону. Оскільки до 22 травня 2008 року діяли зміни, внесені Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", статті 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог про зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі п'ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року до 30 червня 2010 року.

Позивач у позовній заяві просив стягнути з відповідача суму недорахованої пенсії в розмірі 95933,72 грн. за період з 01 червня 2007 року по 30 червня 2010 року. При постановленні рішення суд відповідно до ст.214 ЦПК України може визначити спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина. Відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30 квітня 2002 року №80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25 лютого 2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 2008 року управління Пенсійного фонду України в місті відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства. Оскільки саме на відповідачеві лежить обов’язок по здійсненню перерахунку пенсії, тому суд не може перебирати на себе функцію органу, на який законодавством покладено такі повноваження, в зв’язку з чим суд вважає за необхідне зобов’язати УПФУ в м. Нововолинську провести перерахунок та виплату пенсії позивачу.

Позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобов’язання відповідача провести перерахунок та виплату державної пенсії в розмірі  шести мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю в розмірі п'ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком з 01 липня 2010 року і в подальшому здійснювати перерахунок пенсії в зв’язку з підвищенням розміру мінімальної пенсії за віком до задоволення не підлягають, оскільки ст.3 ЦПК України передбачено право звертатися з позовом за захистом вже порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, у зв’язку з чим відсутні правові підстави прийняти рішення відносно ще не порушених прав.

    У відповідності до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

При подачі позову до суду позивачем сплачено 86,40 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, що підтверджується документально (а.с.1,18) та відповідно (а.с.3,20), оскільки відповідно до ч.34 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"  від 21 січня 1993 року №7-93 Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації звільнені від сплати судового збору, тому з відповідача до стягнення на користь позивача підлягає 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Судові витрати по оплаті судового збору слід лишити за позивачем.

Керуючись ст.10, ст.11, ст.60, ст.88, ст.209, ст.212, ст.214, ст.215 ЦПК України, на підставі ст.50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської катастрофи",  — суд,

вирішив:

    Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у м. Нововолинську Волинської області задоволити частково.

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії як інваліду  третьої групи згідно ст.50, ст.54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у розмірі шести мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі п'ятдесяти відсотків мінімальної пенсії за віком згідно із вимогами статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 22 травня 2008 року по 30 червня 2010 року включно.

    Стягнути з управління Пенсійного фонду України в місті Нововолинську Волинської області в користь ОСОБА_3 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

    В решті позовних вимог відмовити.

    Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

    Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий         підпис

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                           А.В. Свередюк