Справа №2-2266/10

  Р І Ш Е Н Н Я

                                                          іменем  України

13 липня 2010 року  Ленінський районний суд м. Полтави в складі:

головуючої  судді -    Крючко Н.І.,

при секретарі:         -   Куцолап І.Г.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, -

                                                           ВСТАНОВИВ:

              В липні 2010 року позивачка ОСОБА_2 звернулась  з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу, в якому зазначила, що з січня 2010 року вони з відповідачем проживають окремо, не ведуть спільного господарства, шлюбно-сімейні відносини припинили через непорозуміння та сварки з різних побутових проблем,  а тому вважає за необхідне розірвати шлюб за вказаних умов.

         У судовому засіданні позивачка свої позовні вимоги  підтримала в повному обсязі.

         Відповідач позов визнав.

                   Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає до задоволення за наступних обставин.

              Судом встановлено, що 24 січня 2003 року сторони зареєстрували шлюб у  Полтавському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського обласного управління юстиції, актовий запис – 52 (а.с.4). З січня 2010 року сторони проживають окремо, не ведуть спільного господарства, шлюбно-сімейні відносини припинили через непорозуміння та сварки з різних побутових проблем. Шлюб укладено між сторонами вперше.

     Як пояснила у судовому засіданні позивач, що їхнє спільне  сімейне життя не склалося через часті  сварки та непорозуміння з різних побутових причин, спірного майна не мають, відновлення сім’ї позивачка вважає не можливим, а тому остання просила  розірвати шлюб.

    Відповідач проти розірвання шлюбу, за обставин зазначених позивачкою,  не заперечував.

    Відповідно до положення ст.112 СК України  суд з’ясовує    фактичні  взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере  до уваги  наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда  та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде  встановлено, що  подальше  спільне життя подружжя  і збереження  шлюбу суперечило б інтересам  одного з них, інтересам їхніх дітей, що  мають істотне значення.    

       Майнового спору між подружжям  на момент розгляду даної справи не заявлено.

          За таких обставин  суд приходить  до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу між ними суперечить інтересам позивачки, що має істотне значення, а тому шлюб між сторонами необхідно розірвати.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 213-215 ЦПК України, ст. 110-112 Сімейного кодексу України /в редакції 2003 року/, суд -

                                                          ВИРІШИВ:

                  Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу – задовольнити.

                  Шлюб зареєстрований у  Полтавському міському відділі реєстрації актів цивільного стану Полтавського обласного управління юстиції між  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та   ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, актовий запис № 52 – розірвати.

               При розірванні шлюбу в органах РАЦС стягнути з  ОСОБА_2 17  грн. держмита на користь держави,   ОСОБА_3 від сплати держмита -звільнити.

            Заяву про  апеляційне  оскарження рішення суду першої інстанції  може бути подано  до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд  м. Полтави  протягом десяти  днів з дня  проголошення рішення. Апеляційна скарга  на рішення суду  подається протягом  двадцяти  днів  після подання  заяви про  апеляційне оскарження або шляхом  подачі  у строк  встановлений  для  подання заяви про апеляційне оскарження апеляційної скарги  без попереднього  подання  заяви про  апеляційне оскарження.

Суддя Ленінського районного

суду м. Полтави                                 Н.І.Крючко