Справа № 2-691/2010р .
Рішення
Іменем України
02 червня 2010 року м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Смолія А.М., при секретарі Якуніні А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, Ліснівської сільської ради Сакського району АР Крим про визнання права власності на спадкове майно,
Встановив:
ОСОБА_1 і ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідачів про визнання права власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті матері, а саме ? частку житлового будинку по АДРЕСА_1. Позовні вимоги мотивують тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла їх мати ОСОБА_5, якій до смерті належала 1/8 частка спірного житлового будинку. Мати на випадок своєї смерті склала заповіт за яким розпорядилася всім своїм майном на користь ОСОБА_1. Зважаючи, що на момент смерті матері ОСОБА_6 виповнилося 62 роки, він має право на обов’язкову частку у спадщині. Після смерті матері позивачі звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини, однак отримати свідоцтво про право власності на спірне нерухоме майно не можуть, оскільки на нього відсутні правовстановлюючі документи. Намагання найти та відновити цей документ не надалося можливим, вдалося тільки знайти договір дарування укладений між матір’ю та ОСОБА_7. На зазначених підставах просять суд визнати за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 право власності на зазначене вище нерухоме майно у розмірі 3/32 і 1/32 часках відповідно.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримала заявлені позовні вимоги, навівши ті ж обставини, що й у позовній заяві.
Позивач ОСОБА_2 просив позов задовольнити.
Представник позивачів ОСОБА_8 пояснила, що всі намагання знайти правов-становлюючий документ на спірну частку нерухомого майна були марні, відомості про цей документ не збереглися у Ліснівській сільській раді, у КРП «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії» такий документ також відсутній.
Відповідач ОСОБА_3 проти позову не заперечував та пояснив, що на даний момент дійсно наявна частина житлового будинку, яка належала матері ОСОБА_5.
Відповідач Ліснівська сільська рада Сакського району АР Крим до суду не прибув, про час місце судового засідання повідомлений належним чином, натомість 12 квітня 2004 року представив заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позов визнав.
Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
З свідоцтва про народження серії ЯР № НОМЕР_1 слідує, що ОСОБА_9 (після шлюбу ОСОБА_1) народилася ІНФОРМАЦІЯ_3, її батьками записані ОСОБА_10 і ОСОБА_5.
Той факт, що ОСОБА_10 і ОСОБА_5 були батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтверджується свідоцтвом про народження серії УЗ НОМЕР_2
З дублікату заповіту складеного ОСОБА_5 21 листопада 2006 року слідує, що вона на випадок свої смерті розпорядилася всім належним майном на корить ОСОБА_1.
З свідоцтва про смерть серії 1-АП № НОМЕР_3 вбачається, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
З копії договору дарування від 19 грудня 1988 року слідує, що ОСОБА_5 подарувала ОСОБА_3 1/8 частку житлового будинку по АДРЕСА_1. Зі змісту вказаного договору слідує, що дарувальнику 1/4 частка зазначеного житлового будинку належить на підставі свідоцтва про право власності та право на спадщину за законом, зареєстрованого у по господарській книзі виконавчого комітету Ліснівській сільської ради народних депутатів за № 1, стор. 22 від 01 січня 1988 року. Вказаний договір зареєстрований у виконавчому комітеті 09 грудня 1988 року за № 154.
З довідки № 1304 від 23 грудня 2008 року, виданої головою Ліснівської сільської ради Сакського району АР Крим, слідує, що ОСОБА_5 було зареєстрована та проживала за адресою: АДРЕСА_1, проживала сама.
Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що ОСОБА_5 після того, як подарувала ОСОБА_3 1/8 частку зазначеного вище житлового будинку, продовжувала проживати у іншій 1/8 частці цього будинку, що також підтверджено довідкою Ліснівської сільської ради.
Отже, після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина на 1/8 частку житлового будинку по АДРЕСА_1
З повідомлення Сакської районної державної нотаріальної контори № 216/01-14 від 26 лютого 2010 року слідує, що після смерті ОСОБА_5 заведена спадкова справа № 467/2008 року за заявами ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2.
Відповідно до технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку літ. „А” (загальною площею 208,4 кв.м., жилою площею 64,7 кв.м.), прибудови літ. «А1», прибудови літ. «А2», прибудови літ. «А3», прибудови літ. «А4», прибудови літ. «А5», прибудови літ. «а», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», гаражу літ. «Г», літньої кухні «Д», сараю літ. «Ж», сараю літ. «З», сараю літ. «И», сараю літ. «К», убиральні літ. «Уб1», убиральні літ. «Уб2».
Як слідує з п. 20 Постанови ПВСУ № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування за законом мають вирішуватися на основі правил глави 86 ЦК України.
У разі відмови нотаріуса в оформлені права спадщини особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Судом встановлено, що у відповідачів відсутній правовстановлюючий документ на спірне нерухоме майно, як наслідок у нотаріуса відсутні правові підстави для видачі їм свідоцтв про право на спадщину.
Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно зі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч.1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Судом безспірно установлено, що позивач ОСОБА_1 приходилася дочкою померлій ОСОБА_5, остання склала заповіт на користь дочки. ОСОБА_2 приходився сином померлій та оскільки на момент смерті матері йому виповнилося 60 років, він як непрацездатна особа має право на обов’язкову частку у спірному нерухомому майні. Позивачі фактично прийняла спадщину, однак своє право на спадщину у нотаріальному порядку оформити не можуть у зв’язку з об’єктивною причиною – відсутністю правовстановлюючого документу на спірне спадкове майно.
Як слідує з пояснень відповідача ОСОБА_3 він на спірну спадщину не претендує.
Аналізуючи данні обставини справи, суд знаходить, що позов підлягає задоволенню, оскільки позивачі іншим шляхом, крім судового порядку, свої спадкові права в сенсі гл. 86 ЦК України та ст. 392 ЦК України захистити не можуть.
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 1217, 1241, 1261 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 і ОСОБА_2 задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме : 3 /32 частки житлового АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку літ. „А” (загальною площею 208,4 кв.м., жилою площею 64,7 кв.м.), прибудови літ. «А1», прибудови літ. «А2», прибудови літ. «А3», прибудови літ. «А4», прибудови літ. «А5», прибудови літ. «а», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», гаражу літ. «Г», літньої кухні «Д», сараю літ. «Ж», сараю літ. «З», сараю літ. «И», сараю літ. «К», убиральні літ. «Уб1», убиральні літ. «Уб2».
Визнати за ОСОБА_2 право власності на майно, яке залишилося після смерті матері ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме : 1/32 частки житлового АДРЕСА_1 та складається з: житлового будинку літ. „А” (загальною площею 208,4 кв.м., жилою площею 64,7 кв.м.), прибудови літ. «А1», прибудови літ. «А2», прибудови літ. «А3», прибудови літ. «А4», прибудови літ. «А5», прибудови літ. «а», літньої кухні літ. «Б», сараю літ. «В», гаражу літ. «Г», літньої кухні «Д», сараю літ. «Ж», сараю літ. «З», сараю літ. «И», сараю літ. «К», убиральні літ. «Уб1», убиральні літ. «Уб2».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя Смолій А.М.