Справа  № 2- 369/10

                                                    Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я                                                                                                            

                                    ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ                                                      

20  липня     2010   року                          Липовецький районний суд                                                            

                                                               Вінницької області

В складі: головуючого судді                           Порохового        Г.І.

при секретарі                                                  Попроцькій       О.А.

з  участю  позивачки  ОСОБА_1 представника  позивачки  ОСОБА_2,  представника    відповідача  Безносюк Н.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Липовець  цивільну справу за позовом  

ОСОБА_1    до  Управління  Пенсійного фонду  України  у  Липовецькому   районі  Вінницької  області  про визнання  незаконною  відмову у  призначенні  пенсії  за  вислугу  років  та  зобов’язання  призначити  пенсію  за  вислугу  років  з 15  січня  2010 року.

                    В С Т А Н О В И В:

    ОСОБА_1  звернулась   до   Липовецького  районного  суду  з  позовом  до  Управління  Пенсійного  фонду  України  у Липовецькому  районі  Вінницької   області  з  позовною  вимогою  про визнання  незаконною  відмову у  призначенні  пенсії  за  вислугу  років  та  зобов’язання  призначити  пенсію  за  вислугу  років  з 15  січня  2010 року,  мотивуючи  тим,  що 15  січня 2010  року  вона  звернулась  до  відповідача  із  заявою про  призначення  їй  пенсії  за  вислугу  років,  однак їй  було  відмовлено,  оскільки  відповідач  вказав,  що  стаж, який  дає  її  право  на  пенсію  за  вислугу  років  складає  19  років  7  місяців 23  дні.  До  даного  стажу  не  зараховано  в  подвійному  розмірі період  догляду  за  дітьми  до  трьохрічного  віку.  Вважає  дану  відмову  незаконною  оскільки  вона  з 01.08.1994  року  по  16.11.2006  року займала  посаду  медсестри  в  протитуберкульозному Турбівської  міської  лікарні  та  14.09.2009  року  по  10.12.2009  року перебувала  на  посаді  медсестри  палатного  відділення  легеневого  туберкульозу  для  дітей  Вінницького  обласного  клінічного  протитуберкульозного  диспансеру.  Тобто  пропрацювала  12  років 6  місяців 13  днів.   З 18.08.1996  року  по 31.05.1999  року  та  з  09.11.1999 року  по 15.09.2002  року  перебувала  у  відпустках  по  догляду  за  дітьми  до  досягнення  ними  трирічного   віку.  Вважає    в  стаж  роботи, який  дає  право  на  пенсію  за  вислугу  років в  подвійному   розмірі  повинен  бути  зараховано  і  час  перебування  її  у відпустці  по  догляду  за  дітьми  до  трьох  років  та  дана  пенсія  їй  повинна  нараховуватись  з  15  січня  2010  року,  оскільки  не  має  25  років  стажу   за  спеціальністю.

    В  судовому  засіданні  позивачка  ОСОБА_1  та  її  представник  адвокат  ОСОБА_4  позовні  вимоги   підтримали,  посилаючись  на  обставини,  викладені  в  позовній  заяві, позивачка суду  пояснила,  що   відповідно  до  ст. 60 Закону  України «Про  пенсійне  забезпечення»  до  стажу  роботи  у  подвійному  розмірі  їй  повинен  зараховуватись  період  перебування  у відпустці  по  догляду  за  дітьми,  а  пенсійний  фонд  відмовив  її  у призначенні  пенсії  за  вислугу  років,  так  як   відсутній  25  річний  спеціальний   стаж у  сфері  охорони  здоров’я.  Просить визнати  незаконною  відмову у  призначенні їй  пенсії  за  вислугу  років  та  зобов’язати  призначити  пенсію  за  вислугу  років  з 15  січня  2010 року.

    Представник  відповідача,  діюча  на  підставі  довіреності     позовну  заяву  не  визнала,  суду  пояснила,  що  періоду  відпустки  по  догляду  за  дітьми  до  досягнення  ними  трирічного  віку    не  зараховуються  до  стажу, який  дає  право  на   пенсію  за  вислугу  років   в  подвійному  розмірі.  Відповідно  до  ст. 60  Закону України «Про   пенсійне  забезпечення»    до  стажу  в  подвійному  розмірі  зараховується  лише  час  безпосередньої  роботи  в закладах  охорони  здоров’я,  визначених  вищевказаною  статтею  Закону.   При  підрахуванні  стажу  роботи  за  фахом  у  медичній  галузі  у  позивачки  він  склав 19  років  7  місяців 23  дні. Просить  в  задоволенні  позову  відмовити,  оскільки  стаж  роботи  позивачки,  що  дає  право  на  пенсію  за  вислугу  років, складає  19  років 7 місяців 23  дні,  а  таке  право  виникає  лише  при  стажі  роботи  від 25  до 30  років.

Суд  заслухавши  пояснення  сторін, дослідивши  усі  зібрані  по справі  докази  та  давши  їм  оцінку  в  сукупності приходить  до  наступного  висновку:

Судом  встановлено,  що   позивачка в  період  з  01.08.1994  року  по  16.11.2006  року займала  посаду  медсестри  в  протитуберкульозному Турбівської  міської  лікарні  та  14.09.2009  року  по  10.12.2009  року перебувала  на  посаді  медсестри  палатного  відділення  легеневого  туберкульозу  для  дітей  Вінницького  обласного  клінічного  протитуберкульозного  диспансеру.  Тобто  пропрацювала  12  років 6  місяців 13  днів.   З 18.08.1996  року  по 31.05.1999  року  та  з  09.11.1999 року  по 15.09.2002  року  перебувала  у  відпустках  по  догляду  за  дітьми  до  досягнення  ними  трирічного   віку,  що  вбачається  з витягу з  наказу №  84  по  Турбівській  міській  лікарні  від  15  серпня 2010  року   та  з  витягу  з  наказу № 121  від  18  листопада 2010  року  по  Липовецькому  РТМО.

Відповідно  до  ст. 2 Закону  України  «Про  пенсійне  забезпечення»  призначаються: трудові  пенсії  за  віком;   трудові  пенсії  по  інвалідності;  трудові  пенсії  по  втраті  годувальника;   трудові  пенсії  за  вислугу  років.

Постановою  Кабінету  Міністрів  України  від 4  листопада  1993  року № 909  встановлено  перелік  закладів  і  установ  освіти охорони  здоров’я  та  соціального  захисту  і  посад,   робота  в яких  дає  право  на   пенсію  за  вислугу  років.

Згідно ст.  ст. 51,  52,   п. «е»  ст. 55  вищевказаного    Закону   пенсії  за  вислугу  років  встановлюються  окремим  категоріям громадян,   зайнятих  на  роботах,  виконання  яких  призводить  до  втрати  професійної  працездатності до  настання  віку, що  дає  право  на  пенсію  за  віком.  Право   на  пенсію  за  вислугу  років  мають  працівники   охорони  здоров’я  охорони  здоров’я.  Позивачка,  як  працівник  охорони  здоров’я,  відноситься  до  категорії  працівників,  які  мають  право  на  пенсію  за  вислугу  років  при  наявності  стажу  по  спеціальності  25  років.

Статтею  56 Закону  України «Про  пенсійне  забезпечення»   передбачено,  що  час    догляду  непрацюючої  матері  за  малолітніми  дітьми  але  не  довше  ніж  до  досягнення  кожною  дитиною  трьохрічного  віку,  зараховується  до стажу  роботи   за  спеціальністю.

Відповідно  до  ст. 181 КЗпП України  відпустка  для  догляду  за  дитиною  до  досягнення  нею  трирічного  віку  та  відпустка  без  збереження  заробітної  плати ( у  разі, якщо  дитина  потребує  домашнього  догляду),  на  підставі  медичного  висновку,  але  не  більше  як  досягнення  дитиною  шестирічного  віку  зараховується  як  до  загального  так  і  до  безперервного стажу  роботи   за  спеціальністю.  

Згідно  з ч. 16  Прикінцевих  положень  Закону  України «Про  загальнообов’язкове  державне  пенсійне  страхування»  положення  Закону  України «Про  пенсійне  забезпечення»  застосовуються  в  частині  визначення  права  на  пенсію за  віком  на  пільгових  умовах і  за  вислугу  років. Тобто  до  спеціального й  пільгового  стажу,  що  дає  право   на  пенсію  за  вислугу  років і  на  пільгових  умовах  зараховується  час  догляду   працюючої  особи  за  дитиною  до  досягнення  нею  трьох і  шести  річного  віку у  разі  оформлення  відповідної  відпустки.

Управлінням  Пенсійного  фонду  України  у  Липовецькому  районі  відповідно  до  ст. 181  КЗпП  України  та  ст.  56  Закону  України «Про  пенсійне  забезпечення»   зараховано позивачці  до  стажу  роботи  за  спеціальністю    період  догляду   за  дітьми  до  досягнення  ними  трьохрічного  віку.

Згідно  ст.  60  Закону  України  «Про  пенсійне  забезпечення»     в  стаж  для  обчислення  пенсії  за  вислугу  років  в  протитуберкульозному  закладі  зараховується  в  подвійному  розмірі  лише   робота .   Суд  вважає,  що  період  догляду  за  дітьми  до  досягнення  ними  трирічного  віку  не  є  безпосередньою    роботою    та   повинен  зараховуватись  до  стажу  роботи,  що  дає  право  позивачці    на  пенсію  за  вислугу  років  та  не  може  обчислюватись  на    пільгових  умовах  в  подвійному  розмірі  відповідно  до  ст. 60  вищевказаного  закону.

 Судом  встановлено,  що   стаж  роботи  позивачки  за  спеціальністю  становить   19  років 7  місяців  23  дні,  враховуючи  період  догляду  за  дітьми  до  досягнення  ними  трирічного  віку,  а  тому  її  право   на пенсію    за  вислугу  років  не  настало  та відмова  Управління  Пенсійного  фонду  України  у  Липовецькому  районі   є  правомірною.

За  таких  обставин,  суд  вважає,  що   позовні  вимоги  є безпідставними  та  такими  що  не  підлягають  задоволення,  а  тому  в  задоволенні  позову  слід  відмовити.

    На підставі  вищевикладеного,  ст.  181  КЗпП України,   ст.  ст. 2, 51, 52, 55, 56, 60  Закону  України «Про  пенсійне  забезпечення», керуючись  ст.  ст.  208-209,  213-215  ЦПК України,  суд

                                                             В И Р І Ш И В:

      В  задоволенні  позову  ОСОБА_1  до  Управління  Пенсійного  фонду  України  у Липовецькому  районі  Вінницької     області про визнання  незаконною  відмову у  призначенні  пенсії  за  вислугу  років  та  зобов’язання  призначити  пенсію  за  вислугу  років  з 15  січня  2010 року -  відмовити.

Рішення   може  бути  оскарженим  до  апеляційного  суду  через  суд  першої  інстанції  протягом  двадцяти   днів  після  подання  заяви  про  апеляційне  оскарження,  яка  подається  протягом  десяти   днів  з  дня  проголошення  рішення,  або в   порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК  України.

    Рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  строку   подання  заяви  про  апеляційне  оскарження,  якщо  заяву  про  апеляційне  оскарження  не  було  подано.  Якщо  було  подано  заяву  про  апеляційне  оскарження,  але  апеляційна  скарга  не  була  подана  в  строк,  встановлений  ст. 294 ЦПК  України,  рішення  суду  набирає  законної  сили  після  закінчення  цього  строку.

 С У Д Д Я:                                                                         ( Г.І.ПОРОХОВИЙ.)