Справа № 2 а - 1583 / 10  

                                                               ПОСТАНОВА                                                                                                                           ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ    

        20 липня 2010 року                                       Глухівський міськрайонний     суд  Сумської області в складі: головуючого судді  Васяновича В.М.,        

          розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним     позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в                 м. Глухів Сумської області                                             - про зобов'язання нарахувати підвищення до пенсії дітям війни, -                                                                                                                                 ВСТАНОВИВ:                                                                         Позивач  ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, мотивуючи його тим, що він народився у 1942 році і в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни. Відповідно до ст. 6 вищевказаного Закону має право на отримання щомісячної державної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, яка повинна була виплачуватися з  01 січня 2006 року, але у 2006 – 2007 роках всупереч вимог закону така допомога йому взагалі не виплачувалася, а з 2008 року виплачується в розмірі лише  10 % мінімальної пенсії за віком. Крім того, позивач посилається на те, що ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію цього закону в частині призначення та виплати дітям війни такого підвищення до пенсії. Однак, рішенням  Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення Закону України «Про соціальний захист дітей війни» щодо права на отримання підвищення до пенсії дітям війни було визнано неконституційними. Тому позивач просить суд зобов’язати управління Пенсійного Фонду України в м. Глухів нарахувати недоплачену допомогу у вигляді підвищення до пенсії за період з 01 січня 2006 року до 31 жовтня 2008 року на загальну суму  3726,7 грн. Також позивач просить суд поновити строк звернення до адміністративного суду, так як про факт порушення свого права на отримання соціальної допомоги стало відомо лише після висвітлення в засобах масової інформації на початку серпня 2007 року подій, пов’язаних з масовими зверненнями дітей війни до суду, і про належні виплати як дитині війни відповідач його не повідомляв.

    Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з’явився, надавши суду заяву, у якій повністю підтримав свої позовні вимоги, та просить розглядати справу без його участі.  

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про місце і час розгляду справи його повідомлено належним чином, однак, управлінням ПФУ в м. Глухів надано суду заяву про розгляд справи за відсутності їх представника. Також у справі маються  письмові заперечення, в яких відповідач посилається на те, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» фінансування виплат дітям війни повинно проводитись за рахунок Державного бюджету України, а не з бюджету Пенсійного фонду України, при цьому жодним із законів про пенсійне забезпечення протягом 2006 – 2008 років не було встановлено відповідний механізм та умови призначення, порядок фінансування підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що випла-чується замість пенсії, на 30 % мінімальної пенсії за віком особам, які мають статус «дитина війни». Також мотивує свою позицію тим, що мінімальний розмір пенсії за віком, який встановлений ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» в даному випадку не може застосовуватись, оскільки він застосовується виключно для визна-чення розмірів пенсій, призначених згідно із цим Законом, і не може бути застосованим для визначення розміру підвищення до пенсії, яке передбачене ст. 6 Закону України «Про соціаль-ний захист дітей війни». Крім того, з 01 січня 2008 року позивачу почали нараховувати та виплачувати підвищення до пенсії як «дитині війни» в розмірі  10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, а в подальшому у такому ж розмірі відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.08 р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». І оскільки управління ПФУ в м. Глухів здійснює свої повноваження на підставі, в межах і способом, передбаченим законодавством України, тому просить суд залишити без задоволення адміністративний позов ОСОБА_1 щодо зобов’язання нарахувати підвищення до пенсії в сумі  3726,7 грн.

    Крім того, у своїх запереченнях відповідач посилається на те, що позивачем пропущено річний термін звернення до адміністративного суду, що є підставою для залишення позову без задоволення, так як про розмір підвищення до пенсії як дитині війни позивачу було відомо про-тягом вього періоду одержання пенсії, в тому числі і з 01 січня 2006 року, тобто, з дня набрання чинності Законом України «Про соціальний захист дітей війни», тому наполягає на застосу-ванні наслідків пропуску строку звернення до суду, які встановлені ч.1 ст.100 КАС України.     За таких обставин у відповідності до ч.3 ст. 122 КАС України суд розглядає дану справу у порядку письмового провадження на підставі наявних у ній доказів.             Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:                                                 Так, судом встановлено, що позивач  ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1, а тому в розумінні Закону України «Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни, що підтверджується його пенсійним посвідченням, і це не оспорюється відповідачем.             Також з матеріалів справи вбачається, що він отримує пенсію та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Глухів, яке є органом Пенсійного фонду України,  має статус юридичної особи, яка призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії відповідним категоріям громадян.                                         В суді також установлено, що постановою Глухівського міськрайонного суду від 24 лютого 2009 року було відмовлено в задоволенні цього позову  ОСОБА_1, але ухвалою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2010 року, в якій виправлено описки згідно ухвали цього суду від 04 червня 2010 року, вищевказану постанову скасовано та направлено до Глухівського міськрайонного суду на новий судовий розгляд.

    Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами  України.                     Відповідно до вимог ст. 10 Закону України «Про пенсійне забезпечення» і Положення про Пенсійний фонд України пенсійне забезпечення здійснюється територіальними органами Пенсійного фонду України.                                           Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, яка виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.             Однак, статтею 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» дія цієї норми закону була призупинена, а ст. 110 Закону України «Про внесення змін до Закону України про Державний бюджет України на 2006 рік» № 3367-ІУ від 19.01.06 р. установлено, що пільги дітям війни, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто, нарахування підвищення до пенсії, у 2006 році запроваджуються поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі і порядок нарахування надбавки мав бути затвердженим Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Дані положення закону, якими було призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині встановлення підвищення до пенсії дітям війни в розмірі  30 % мінімальної пенсії за віком, не були предметом розгляду Кон-ституційного Суду України, не визнавалися неконституційними, і є чинними, а тому в задо-воленні вимог  ОСОБА_1 про зобов’язання нарахувати підвищення до пенсії за період                з 01.01.06 р. до 31.12.06 р. необхідно відмовити за їх безпідставністю.                 Також з матеріалів справи вбачається, що позивач почав отримувати підвищення до пенсії як «дитина війни» лише з 2008 року: в січні – березні по 47 грн.; квітні – червні по         48,1 грн.; липні – вересні по 48,2 грн.; жовтні – 49,8 грн.                         В той же час, згідно п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в частині виплати підвищення до пенсії дітям війни.                             Також пунктом 41 розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України» було викладено в новій редакції   ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни до пенсії  або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка ви-плачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.        

Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року (справа №6-рп/2007) було визнано неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Дер-жавний бюджет України на 2007 рік», яким призупинялась дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».                                         А рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року (справа №10-рп/2008) визнано неконституційними положення п. 41 розділу 2 Закону України «Про Дер-жавний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України».     Відповідно до вимог ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або окремі їх положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність із дня ухвалення Консти-туційним Судом України рішення про їх неконституційність.                         Визначення розміру підвищення до пенсії дітям війни, встановлене п.8 Постанови КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» за №530 від 28.05.08 р., на яке посилається відповідач, є таким, що суперечить ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому, виходячи із положень  ч.4 ст. 9 КАС України, не може бути застосовано.                                                     Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку, що в період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року відповідач зобов’язаний був нараховувати і виплачувати позивачу підвищення до пенсії у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції Закону від 18 листопада 2004 року.             Частиною другою ст. 99 КАС України передбачено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод і інтересів особи, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.             Відповідач, наполягаючи на відмові у задоволенні позову, посилається на те, що пози-вачу було відомо про порушення його прав на отримання підвищення до пенсії як дитині війни протягом усього часу отримання пенсії, в т.ч. і з 01.01.06 р., тобто, з дня набрання чин-ності Законом України «Про соціальний захист дітей війни». Однак, у матеріалах справи відсутні дані, які б свідчили про те, що позивачу було відомо, з яких саме виплат складається  пенсія, і входить чи ні до їх складу таке підвищення. До того ж, відповідно до ч.2 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком, тому враховуючи дані обставини, а також, що позивач є особою похилого віку, суд вважає необхідним поновити йому строк звернення до адміністративного суду.

Суд не може прийняти до уваги заперечення відповідача щодо законодавчої неви-значеності порядку обчислення мінімальної пенсії за віком з метою реалізації положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», так як відповідно до ч.4 ст. 8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні від-носини. У разі ж відсутності закону, що регулює спірні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні їм відносини.        

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.                                 При цьому ч.3 ст. 28 цього ж Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Проте суд вважає за можливе застосувати при обрахуванні підвищення до пенсії дітям війни саме частину 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України «Про соціальний захист дітей війни».  

До того ж статтею 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» визначено, що прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розмірів мінімальної заро-бітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.    

Разом з тим, відповідно до ч.3 ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, збільшений на 1 відсоток.                                             Згідно із Законами України «Про державний бюджет України на 2007 рік» та «Про державний бюджет України на 2008 рік» були встановлені такі розміри прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність                                     – у 2007 році:  з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.;                     – у 2008 році:  з 1 квітня - 481 грн, з 1 липня - 482 грн., з 1 жовтня - 498 грн.

Виходячи з наведеного, позивачу підлягало виплаті підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, починаючи з 09.07.07 р. до 31.12.07 р. в сумі 742,65 грн., виходячи з розрахунку: липень – вересень 369,06 грн. (410,06 х 30 % х 3), жовтень – грудень 373,59 грн. (415,11 х 30 % х 3); за 2008 рік, починаючи з 22.05.08 р. до 31.10.08 р. 871,8 грн., виходячи          з розрахунку: травень – червень 288,6 грн. (481 х 30 % х 2), липень – вересень 433,8 грн. (482 х 30 % х 3), жовтень 149,4 грн. (498 х 30 %).                               Враховуючи, що за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року позивачу було виплачено 280,6 грн.( травні-червні по 48,1 грн.; липні – вересні по 48,2 грн.; жовтні - 49,8 грн.),  то всього за період з 01 січня 2007 року до 31 жовтня 2008 року йому підлягає виплаті      1333,85 грн. (742,65 + (871,8 – 280,6) = 1333,85).                             Зі змісту позовних вимог вбачається, що позивачем фактично оскаржується бездільність територіального управління ПФУ в м. Глухів щодо ненарахування і невиплати зазначеного підвищення до пенсії.

Тому виходячи з вимог ч. 2 ст. 11 КАС України, з метою повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним вийти за межі позовних вимог та визнати незакон-ною бездіяльність управління ПФУ в м. Глухів щодо невиконання приписів статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 09 липня 2007 року, яка призвела до  порушення прав позивача на  своєчасне нарахування та отримання  підвищення до пенсії.

    За таких обставин, зважаючи на те, що нарахування і виплату пенсії здійснюють органи пенсійного фонду, суд вважає необхідним задовольнити вимоги позивача в частині зобов’язан-ня відповідача нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачене підвищення до пенсії як дитині війни за період з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року; з 22 травня 2008 року до 31 жовтня 2008 року року на загальну суму 1333,85 грн., а в задоволенні решти вимог – відмовити.     На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8,9,11,17,18,70,71,159-163 КАС України, п. 2   Прикінцевих та перехідних положень Закону України №1691- VI від 18.02.2010 р. «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов’язаних із соціальними виплатами»,  суд,-

                                                                            ПОСТАНОВИВ:                                                                                 Позовні вимоги  ОСОБА_1 задовольнити частково.             Поновити  ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду.

      Визнати незаконною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м. Глухів Сумської області.

    Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Глухів Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії як дитині війни за 2007 рік, починаючи з 09 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року, за 2008 рік, починаючи з 22 травня 2008 року до 31 жовтня 2008 року, на загальну суму 1333,85 грн.  

    В задоволенні решти позовних вимог відмовити.                    

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через  Глухівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання сторонами копії постанови.                                     На постанову суду може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Сумської області через  Глухівський міськрайонний суд протягом двадцяти днів після  подання заяви про апеляційне оскарження.                        

     Суддя