Справа № 2-1833/10 р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

23 червня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючого судді         Зими І.Є.  

при секретарі                        Ковальському М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, третя особа Головне управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання до вчинення дій, стягнення коштів,-

у с т а н о в и в :

28.04.10 р. позивач звернулася до суду з заявою до Управління пенсійного фонду України у Шевченківському районі м. Львова, та третьої особи в якій просив суд постановити рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення перерахунку йому державної та додаткової пенсії та виплати недоотриманої пенсії відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; стягнути з відповідача на його користь недоплачену пенсію за період з 01.01.2007р. по квітень 2010 року з урахуванням виплачених сум у розмірі 79131,25 грн.; зобов’язати відповідача перераховувати належну йому державну і додаткову пенсію та починаючи з травня 2010 року щомісячно її виплачувати відповідно до вимог ЗУ  "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"

Заяву мотивує тим, що він має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до першої категорії постраждалих, крім цього являється інвалідом ІІІ групи по захворюванню пов’язаному з наслідками Чорнобильської катастрофи. На підставі ст. 50, 54 Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-ХІІ йому призначена державна та щомісячна додаткова пенсія  за шкоду, заподіяну здоров’ю. Проте з врахуванням вимог вказаних статей Закону, відповідачем невірно проводяться нарахування, а тому змушений звернутись до суду.

Позивач у судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив суд постановити рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення перерахунку йому державної та додаткової пенсії та виплати недоотриманої пенсії відповідно до ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; стягнути з відповідача на його користь недоплачену пенсію за період з 01.01.2007р. по день винесення судового рішення з урахуванням виплачених сум; зобов’язати відповідача перераховувати належну йому державну і додаткову пенсію та починаючи з дня винесення судового рішення щомісячно її виплачувати відповідно до вимог ЗУ  "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Представник позивача Вітко І.Б. у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та уточнення до них та просив позов задовольнити.

        Представник відповідача – Перхач С.М. в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на письмове заперечення на позов, долучене до матеріалів справи.

        Представник Головного управління Державного казначейства України у Львівській області у судове засідання не з'явився, однак направив на адресу суду пояснення на позов у яких просить виключити Головне управління Державного казначейства України у Львівській області з числа третьої особи. Враховуючи вищенаведене суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів.

        Заслухавши  думку сторін, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до часткового з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, пов’язаному з роботами з ліквідації  наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується  копією  посвідчення  Категорії 1 серії НОМЕР_1 та копією довідки виданої Обласною МСЕК серія ЛВА №255242.

Відповідно до п. 1 першого ч. 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991  №796-XII, з наступними змінами та доповненнями позивач відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

      На підставі ст. 54 та ст. 50 Закону № 796-XII позивачу призначена державна та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону № 796-XII в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком. Окрім того, відповідно до вимог ч. 1 ст.50 Закону № 796-XII, особам, віднесеним до категорії 1, що є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.                  

    Статтею  67 ч. 3 Закону № 796-XII (що визначає порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом)  врегульовано, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 Закону № 796-XII, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

        Згідно із ст. 71 Закону № 796-XII, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

        Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 231-V, протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону мав бути проведений перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону.

Згідно із ст. 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489-У встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.01.2007 - 380,00 грн., з 01.04.2007 - 406,00 грн., з 01.10.2007 - 411,00 грн. Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 № 107-VI встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.01.2008 - 470,00 грн., з 01.04.2008 - 481,00 грн., з 01.07.2008 - 482,00 грн., з 01.10.2008 - 498,00 грн. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-УІ прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, встановлено в сумі 498,00 грн.

Відповідно до абзацу третього ч. 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 № 966-XIV, прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком.

Статтею 22 Конституції України  встановлено, що  звуження змісту та обсягу існуючих прав, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Дане положення відображене у рішенні  Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29,36, частини другої ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Рішенні Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 р.

Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України  рішення про їх неконституційність.

Щодо вимоги позивача  про зобов’язання відповідача перераховувати належну йому державну і додаткову пенсію та починаючи з дня винесення судового рішення щомісячно її виплачувати відповідно до вимог ЗУ  "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто на майбутнє, то дана вимога не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Відповідно до ст. 1 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Таким чином є неможливим  зобов'язати  відповідача  на майбутнє вчиняти певні дії, оскільки відсутні факти порушення пенсійних прав позивача в майбутньому.

Згідно ст. 256 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до ст. 267 ч. 4 сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме у межах строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215   ЦПК України, ст.ст. 256, 267 ЦК України, ст.152 ч. 2 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали  внаслідок Чорнобильської  катастрофи», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», рішення Конституційного Суду України  від 09.07.07 р.  № 6-рп, рішення Конституційного Суду України №  10-рп від 22.05.08 р., суд, -

в и р і ш и в :

            Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова щодо незабезпечення проведення перерахунку та виплати державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 у відповідності до вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова провести перерахунок та виплату державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 за період з 28.04.07 року по 23.06.10 року у відповідності до Закону України №796-12 із змінами внесеними Законом України №231-У від 05.10.2006року.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова в користь держави 120 грн. витрат на ІТЗ.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                          І.Є.Зима