Справа №2-1945/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

06 липня 2010 року Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу у складі:

головуючого судді                              Бутенко М.В.

при секретарі                                       Бердичевській Г.А

за участю:

представника позивача                      ОСОБА_2

розглянувши у судовому засіданні у м. Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Криворізької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Криворізької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, а саме житловий будинок «А-2» загальною площею – 319,0 кв.м., житлова площа – 217,2 кв.м., сторожку «Б» площею 9,9 кв.м., огорожа 1-2, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду пояснення, про те, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.05.2002 року позивачі по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 спільно у рівних частинах кожний придбали житловий будинок «А-1», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.  В послідуючому, у зв’язку, з необхідністю приведення придбаного житлового будинку в нормальний для проживання стан, позивачами за власний кошт було здійснено добудову  вказаного будинку. Дозволу на здійснення вищевказаної добудови в органах місцевого самоврядування  не отримано.

Звернувшись до КП ДОР «Криворізьке БТІ», позивачам було повідомлено, що при обстеженні вищевказаного домоволодіння виявлено нове будівництво, а саме: житловий будинк «А-2» з господарською побудовою, житловою площею – 319, 0 кв.м., житловою площею – 217,2 кв.м., сторожка «Б» площею 9,9 кв.м., огорожа 1-2.

Представник позивача вважає, що на підставі ч. 5 ст. 376 ЦК України за позивачем може бути визнано право власності на самочинно збудований житловий будинок «А-2» загальною площею – 319,0 кв.м., житлова площа – 217,2 кв.м., сторожку «Б» площею 9,9 кв.м., огорожа 1-2.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, надав суду пояснення, в якому просить суд припинити провадження у справі за відсутністю предмету спору у звя’зку з тим, що Постановою КМУ від 09.09.2009 № 1035 затверджено відповідний механізм та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будинками.

Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи прийшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню в судовому засіданні з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, позивачами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 був придбаний незавершений будівництвом житловий будинок, розташований по вул. Тереховського за договорм купівлі-продажу від 18.05.2002 року. Позивачі не отримавши дозволу здійснили перепланування та ремонт вказаного будинку.

Згідно повідомлення КП ДОР ?риворізьке БТІ" при обстеженні домоволодіння виявлено нове будівництво, а саме: житловий будинок «А-2» загальною площею – 319,0 кв.м., житлова площа – 217,2 кв.м., сторожку «Б» площею 9,9 кв.м., огорожа 1-2.

Рішенням виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 19.03.2008 року № 121 «Про присвоєння поштових адрес об’єктам нерухомого майна» присвоєно поштову адресу зазначеному вище житловому будинку - № 62 по вул. Тереховського в м. Кривому Розі.

Відповідно до Договору купівлі-продажу від 18.05.2002 року придбаний позивачами житловий будинок належав попередньому власнику, а земельна ділянка на якій розташований спірний будинок була надана попередньому власнику в користування під будівництво індивідуального житлового будинку на підставі рішення  № 404/1 від 08.09.1999 року виконавчого комітету Криворізької міської ради, рішення № 105 від 09.04.1999 року виконавчого комітету  Центрально-Міської районної у місті ради, про резервування земельних ділянок на період виконання проектної документації для будівництва індивідуальних житлових будинків.

На підставі Рішення Виконавчого комітету Центрально-Міськогої районної у місті ради від 21.03.2001 р. № 82/2 попередньому власнику було надано дозвіл на відчуження вищевказаного житлового будинку.

Відповідно до ч.1 ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Суд вважає, що визнання права власності на житловий будинок «А-2» загальною площею – 319,0 кв.м., житлова площа – 217,2 кв.м., сторожку «Б» площею 9,9 кв.м., огорожа 1-2, розташовані за адресою АДРЕСА_2 - не порушить права інших осіб, оскільки для підтвердження того факту, що самочинно збудований житловий будинок знаходиться у задовільному стані, ТОВ «НДП Днепроремпроект» (ліцензія АВ № 050604 від 10.03.2006р.) було виготовлено Технічний висновок про стан будівельних конструкцій та можливість експлуатації житлового будинку за адресою АДРЕСА_2. У висновку зазначено, що нормальна експлуатаційна придатність та стан будівельних конструкцій вищевказаного житлового будинку дає можливість безпечної експлуатації за призначенням та відповідає вимогам державних будівельних норм та правил, а також дотриманні усі норми пожежної безпеки та санітарні норми. Житловий будинок  знаходиться в межах відведеної земельної ділянки.

Статями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна  особа  має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 1 ст. 357 Цивільного кодексу України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом.

У відповідності до ч. 5 ст. 376 ЦК України на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Судові витрати відповідно до ст. 88 ЦПК України покладаються на позивача, оскільки не вбачає винних дій відповідача у виникненні спору.

Керуючись ст.ст. 10,11,60, 215 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 357,376 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

    Позовну заяву ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до Криворізької міської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину житлового будинку «А-2» загальною площею – 319,0 кв.м., житлова площа – 217,2 кв.м., сторожки «Б» площею 9,9 кв.м., огорожі 1-2, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину житлового будинку «А-2» загальною площею – 319,0 кв.м., житлова площа – 217,2 кв.м., сторожки «Б» площею 9,9 кв.м., огорожі 1-2, розташовані за адресою: АДРЕСА_2.

На рішення суду може біти подана апеляція до Апеляційного суду Дніпропетровської області через районний суд. Заяву про апеляційне оскарження ухвали суду може буди подано протягом десяти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

    Головуючий-суддя: