Справа № 2-3212/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
06 липня 2010 року Солом’янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого судді – Лазаренко В.В.
при секретарі - Сітайло Т.Г.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідроприладів» про стягнення заборгованості по заробітній платі,-
В С Т А Н О В И В :
07 червня 2010 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача на її користь 10 214,68 грн. заборгованості по заробітній платі.
Свої вимоги мотивує тим, що вона працювала на посаді бухгалтера ІІ категорії з 21 серпня 2008 року та була звільнена з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу №25-к від 17 березня 2010 року, але на день звільнення відповідач з позивачем не провів повного розрахунку по заробітній платі в зв’язку з чим утворилася заборгованість.
Позивач неодноразово зверталася до відповідача з вимогою виплатити належні їй кошти, але до цього часу з позивач з нею так і не провів повного розрахунку.
В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги і проси їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги позивача визнала в повному обсязі і не заперечувала проти задоволення позову. Наслідки визнання позову відповідачем представнику відповідача роз’яснені і зрозумілі.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 та ч. 1 ст. 116 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов’язаний видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок в день звільнення.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 працювала в Державному підприємстві «Київський науково-дослідний інститут гідро приладів» на посаді бухгалтера ІІ категорії з 21 серпня 2008 року та була звільнена з роботи за власним бажанням за ст. 38 КЗпП України, відповідно до наказу №25-к від 17 березня 2010 року, але на день звільнення відповідач з позивачем не провів повного розрахунку по заробітній платі в зв’язку з чим утворилася заборгованість в загальній сумі 10 214,68 грн.
Ці обставини визнаються і не оспорюються відповідачем.
Згідно ч.1 ст.174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши усну або письмову заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст.130 ЦПК України ухвалення у попередньому судовому засіданні судового рішення у разі визнання позову проводиться в порядку, встановленому статтями 174 і 175 ЦПК України.
Враховуючи викладене вище, а також те, що відповідачем повністю визнані позовні вимоги ОСОБА_1 суд дійшов до висновку про те, що є всі підстави для задоволення позовних вимог позивача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 36, 38, 44, 47, 83, 115, 116, 237-1, 238 КЗпП України, ст.ст. 21, 24 Закону України «Про оплату праці», ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 81, 88, 130, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, –
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Київський науково-дослідний інститут гідро приладів» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 10 214,68 грн.
Стягнути з Державного підприємства Київський науково-дослідний інститут гідроприладів на користь держави судовий збір у розмірі 102,14 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120, 00 грн., а всього 222,14 грн.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис)