Справа № 2-1473/10р.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 липня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Баєва О.І.
при секретарі Харечка І.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про визнання дій протиправними, зобов'язання до вчинення дій,-
у с т а н о в и в :
17.03.10р. позивач звернулася до суду з заявою до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова в якій просила суд постановити рішення, яким зобов'язати відповідача усунути порушення її права, нарахувавши їй з 01.01.2005року (за виключенням періоду з 01.01.2008року по 22.05.2008року) пенсію по інвалідності в розмірі не меншому ніж 6 мінімальних пенсій за віком, врахувавши норму ч.4 ст54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а також щомісячну додаткову пенсію за шкоду, завдану здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, врахувавши норму ст. 50 Закону №796-ХІІ, визначеної з прожиткового мінімуму, відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
Заяву мотивує тим, що вона має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та відноситься до першої категорії постраждалих, крім цього являється інвалідом ІІІ групи по захворюванню пов’язаному з наслідками Чорнобильської катастрофи. На підставі ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.91 р. № 796-ХІІ їй призначена державна та щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю. Проте з врахуванням вимог вказаних статей Закону, відповідачем невірно проводяться нарахування, а тому змушена звернутись до суду.
Позивач у судове засідання не з'явилася, однак у подала до суду заяву, у якій просила розглядати справу у її відсутності, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів.
Представник відповідача – Зубович О.Я. в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на письмове заперечення на позов, долучене до матеріалів справи.
Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши зібрані по справі докази, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи по захворюванню, пов’язаному з роботами з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, що стверджується копією посвідчення Категорії 1 серії НОМЕР_1 від 01.04.1996року та копією довідки виданої Обласною МСЕК серія НОМЕР_2.
Відповідно до п.1 першого ч. 1 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. №796-XII, з наступними змінами та доповненнями позивач відноситься до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
На підставі ст. 54 та ст. 50 Закону №796-XII позивачу призначена державна та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю.
Відповідно до вимог ч.4 ст. 54 Закону №796-XII в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим шести мінімальних пенсій за віком. Окрім того, відповідно до вимог ч.1 ст.50 Закону №796-XII, особам, віднесеним до категорії 1, що є інвалідами ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 67 ч.3 Закону №796-XII (що визначає порядок підвищення розміру доплат, пенсій і компенсацій, передбачених цим Законом) врегульовано, що у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 Закону №796-XII, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Згідно із ст.71 Закону №796-XII, дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до Прикінцевих положень Закону № 231-V, протягом трьох місяців з дня опублікування цього Закону мав бути проведений перерахунок раніше призначених пенсій відповідно до цього Закону.
Згідно із ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 № 489-У встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.01.2007 - 380,00 грн., з 01.04.2007 - 406,00 грн., з 01.10.2007 - 411,00 грн. Ст. 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 № 107-VI встановлено наступні розміри прожиткового мінімуму на одну особу, яка втратила працездатність: з 01.01.2008 - 470,00 грн., з 01.04.2008 - 481,00 грн., з 01.07.2008 - 482,00 грн., з 01.10.2008 - 498,00 грн. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік» від 26.12.2008 № 835-УІ прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність, встановлено в сумі 498,00 грн.
Відповідно до абзацу третього ч. 1 ст.2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15.07.1999 №966-XIV, прожитковий мінімум застосовується, зокрема, для встановлення розміру мінімальної пенсії за віком.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що звуження змісту та обсягу існуючих прав, шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається. Дане положення відображене у рішенні Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України положень статей 29,36, частини другої ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст. 98, 101, 103, 111 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Рішенні Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.08 р.
Відповідно до вимог ст.152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Згідно ст.256 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. У відповідності до ст.267 ч.4 сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення, а саме у межах строку позовної давності.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215 ЦПК України, ст.ст. 256, 267 ЦК України, ст.152 ч. 2 Конституції України, Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», Закону України «Про Державний бюджет України на 2009рік», рішення Конституційного Суду України від 09.07.07 р. № 6-рп, рішення Конституційного Суду України №10-рп від 22.05.08 р., суд, -
в и р і ш и в :
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова провести перерахунок раніше призначеної державної та додаткової пенсії ОСОБА_1 починаючи з 17.03.2007року відповідно до Закону України № 796-12 із змінами, внесеними Законом України № 231-У від 05.10.06 р.
В решті позовних вимог відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через Шевченківський районний суд м. Львова.
Суддя Баєва О.І.