Справа № 2-1846/10 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

25 червня 2010 року Шевченківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої - судді                Зими І.Є.      

при секретарі                      Ковальському М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Львова про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги "дітям війни",-

у с т а н о в и в :

30.04.2010 р. ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова в якому просить постановити рішення, яким поновити пропущений строк для звернення до суду, зобов’язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену йому, як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу  за 2007-2008р.р.

Позивач мотивує вимоги тим, що він являється дитиною війни, а відповідно до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 1 січня 2006р. "дітям війни" повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. Відповідачем всупереч вимог вказаного Закону така грошова допомога у 2007-2008 рр. йому виплачувалася не в повному обсязі, а тому змушений звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, однак у поданій позовній заяві просив розглядати справу у його відсутності, а тому суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних доказів.

    Представник відповідача Зубович-Яворська О.Я. в судовому засіданні проти позову заперечила, покликаючись на письмові заперечення на позов, долучені до матеріалів справи.

      Заслухавши пояснення представника відповідача, з’ясувавши дійсні обставини справи, дослідивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку, що позов  підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

    Судом встановлено, що позивачу надано статус дитина війни відповідно до Закону України «Про соціальний захист  дітей війни» .

    Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідно до Закону України  «Про Державний  бюджет  України на 2007 рік»   дія  вказаної статті  зупинена.

Проте, згідно рішення  Конституційного Суду України  від 09.07.07 р. № 6-рп  у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України  положень статей 29, 36, ч. 2 ст. 56, ч.2 ст. 62, ч.1 ст. 66, п. 7,9,12,13, 14, 23, 29, 30, 39, 41,43, 44, 45, 46, ст. 71, ст.ст.98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнано таким, що  не відповідає  Конституції України   п. 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни», з врахуванням ст. 111 цього Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-рп/2008 по справі за конституційним поданням Верховного суду України щодо відповідності Конституції України окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61,62,63,66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» Конституційний Суд України роз’яснив, що Конституція України не надає закону про Державний бюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів. Конституційний Суд дійшов висновку, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх.

Відповідно до вимог ст. 152 ч. 2 Конституції України Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Відтак, вимоги позивача  підлягають до задоволення – в частині  зобов’язання проведення донарахування і виплати пенсії на 30 %  мінімальної пенсії за віком, починаючи з 09.07.2007р. року по 31.12.07 р. включно та з 22.05.08 р. по 31.12.2008 р. включно.

Суд вважає, що встановлений статтею 257 ЦК України трьохрічний строк для звернення до суду позивачем не пропущений, а тому враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги позивача підлягають до часткового  задоволення.

    Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 209, 212, 214-215   ЦПК України, ст. 257 ЦК України, ст.152 ч. 2 Конституції України,  Законом України  «Про соціальний захист дітей війни»,  ЗУ “Про внесення змін до ст. 43 Закону України  “Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб”, ЗУ "Про Державний бюджет України на 2007 рік" , рішення  Конституційного Суду України   від 09.07.07 р.  № 6-рп, рішенням  Конституційного Суду України   від 22.05.08 р.  № 10-рп, суд, -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.            

Стягнути з Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова на користь ОСОБА_1 недоплачену щомісячну соціальну допомогу за періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2008 року включно та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно з врахуванням підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, передбаченого ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова в користь держави 120 грн. витрат на інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

          Заяву про апеляційне оскарження рішення    суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення. Апеляційна скарга на рішення    суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду через  Шевченківський районний суд м. Львова.

Суддя                                                            І.Є.Зима